про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
21 липня 2023 рокум. Ужгород№ 260/5601/23
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, яким просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 08.06.2023 року «Про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 ».
07 липня 2023 року Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито загальне позовне провадження у даній справі та призначено справу до підготовчого судового засідання на 09 серпня 2023 року.
13 липня 2023 року позивачем до суду було подано забезпечення позову, яким просить суд зупинити дії оскаржуваного Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 08.06.2023 року «Про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 » та рішення від 21.06.2023 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а також просить заборонити відповідачу та іншим особам, в тому числі Раді адвокатів Закарпатської області та Раді адвокатів України Національної асоціації адвокатів України вчиняти будь які дії з позбавлення свідоцтва адвоката та виключення з реєстру адвокатів України адвоката Вадима Хабібулліна.
Заява мотивована тим, що у разі відмови у забезпеченні позову, позивач буде протиправно позбавлений не тільки свідоцтва адвоката і виключений з ЄРАУ, а фактично позбавлений роботи, права на працю, тощо, оскільки дотепер в Україні діє «адвокатська монополія».
Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
У зв'язку з відсутністю необхідності надання додаткових доказів чи пояснень з питань забезпечення даного позову, відповідно до ч.2 ст.154 КАС України суд вважає за можливе розглянути його без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
Дослідивши заяву позивача про забезпечення адміністративного позову та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує дану заяву, суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.
Стосовно посилання заявника на наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 08 червня 2023 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , суд зазначає, що таке, в даному випадку, може бути виявлено судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Тобто, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного Рішення.
Зупинення дії вищезгаданого рішення, яке є предметом оскарження у даній адміністративній справі, за своїм характером є вирішенням вказаного спору по суті, що не відповідає меті та завданням інституту заходів забезпечення позову.
Постановою Верховного Суду від 19.06.2018р. справа №826/9263/17, адміністративне провадження №К/9901/44796/18 передбачено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, позивачем до заяви про забезпечення позову не додано жодних доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
На переконання суду, подання адміністративного позову предметом якого є визнання протиправним рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 08 червня 2023 року "Про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 ", не може бути єдиним та беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності такого рішеня суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається з позовної заяви, спір між сторонами існує щодо правомірності вищезгаданого рішення, оцінка прийняття якого підлягає з'ясуванню під час розгляду справи по суті про його оскарження та буде дана судом за результатами розгляду справи.
Забезпечення позову з підстави очевидності протиправного рішення є вирішенням адміністративного спору до розгляду справи по суті.
Крім того, суд критично ставиться до твердження позивача, про те, що у разі відмови у забезпеченні позову позивач буде протиправно позбавлений роботи та права на працю, оскільки у період з 1-ого кварталу 2022 року по 1-ий квартал 2023 року у позивача відсутній дохід, про що було зазначено останнім у позовній заяві, тобто позивач не працює.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Щодо вимоги позивача зупинити дію іншого рішення від 21.06.2023 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України", суд зазначає наступне, що оскільки позивач не оскаржує дане рішення від 21.06.2023 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката, відтак заява в цій частині також не підлягає задоволенню.
Згідно з ч.5 ст.154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі наведеного та керуючись ст. 150-154, 243, 248 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.
Суддя П.П.Микуляк