20 липня 2023 рокум. Ужгород№ 260/668/23
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , яким просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 грн. передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я КНП «Обласний госпіталь ветеранів війни» Закарпатської обласної ради з 26.04.2022 по 20.05.2022, з 16.06.2022 по 08.07.2022, з 26.09.2022 про 13.10.2022 у зв'язку з отриманим пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) пов'язаним із захистом Батьківщини, під час участі в бойових діях та перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів), здійснення забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації на території України;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі до 100000,00 гривень передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я КНП «Обласний госпіталь ветеранів війни» Закарпатської обласної ради з 26.04.2022 по 20.05.2022, з 16.06.2022 по 08.07.2022, з 26.09.2022 про 13.10.2022 у зв'язку з отриманим пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) пов'язаним із захистом Батьківщини під час участі в бойових діях та перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів), здійснення забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації на території України, з урахування проведених виплат додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн.
Позовна заява мотивована тим, що згідно довідки ТВО командира Військової частини НОМЕР_1 від 13.05.2022 за №476 сержант ОСОБА_1 в період з 24 лютого по 18 квітня 2022 року брав участь у бойових діях, та забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.
Під час безпосередньої участі у бойових діях, та забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу в/ч НОМЕР_1 18.04.2022 року близько 19 години 10 хвилин під час зачистки місцевості поблизу населеного пункту Ямполівка потрапив під артилерійський обстріл противника з калібру 82 мм та 120 мм із танків, внаслідок чого позивачем було отримано поранення, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 14.10.2022 за №1436, згідно якої сержант к/сл ОСОБА_1 18 квітня 2022 року одержав: МВТ, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку у вигляді цефалгічного, астенічного синдромів, акубаротравму, хронічну двобічну нейросенсорну приглухуватість без порушення барабанних перетинок.
У зв'язку з отриманням 17.04.2022 травми, під час безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини позивач перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві "Обласний госпіталь ветеранів війни" Закарпатської обласної ради у періоди з 20.04.2022 по 20.05.2022; з 16.06.2022 по 08.07.2022; з 26.09.2022 по 13.1020.22 у зв'язку з чим відповідно до п.1 Постанови КМУ № 168, відповідач - Військова частина НОМЕР_1 повинна була включити його до наказів про виплату додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу стаціонарного лікування в закладах охорони здоров'я.
У той же час, Військовою частиною НОМЕР_1 позивачу у травні 2022 року проведено виплату додаткової винагороди під час дії військового стану (за участь у бойових діях) за квітень 2022 року у розмірі 88333,33 грн.
Позивач зазначає, що в порушення вимог чинного законодавства відповідачем - додаткову винагороду збільшену до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу стаціонарного лікування в закладі охорони здоров'я за період лікування було протиправно зменшено до 30000,00 грн.
Позивач вважає, що він має право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі 100000,00 грн., а тому дії відповідача щодо зменшення такої винагороди до 30000,00 грн. у відповідний період є протиправними.
Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву , відповідно до якого заперечує щодо позовних вимог та зокрема зазначає, що виплата у розмірі 100000 грн. військовослужбовцям, які перебувають на стаціонарному лікуванні після тяжкого поранення здійснюється на підставі висновку (постанови) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, однак сержант ОСОБА_1 до військової частини постанову BJIK про своє поранення не надавав та така відсутня у додатках до позовної заяви.
Представник зазначив, що додаткова грошова винагорода в розмірі 100 тисяч виплачувалася позивачу включно до його безперервного лікування (від 20.04.2022 року до 25.04.2022 року), після чого необхідно було надати висновок (постанову) ВЛК про тяжке поранення, у зв'язку з чим виплата у розмірі 100000 була б продовжена.
Представник відповідача вважає, що військова частина не мала виплачувати додаткову грошову винагороду в розмірі 100000 грн. у зв'язку з тим, що виплата здійснюється на підставі відповідних медичних документів (постанови ВЛК про тяжке поранення), яких ОСОБА_1 не надав.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що сержант ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно довідки ТВО командира Військової частини НОМЕР_1 від 13.05.2022 за №476 сержант ОСОБА_1 в період з 24 лютого по 18 квітня 2022 року брав участь у бойових діях, та забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.
18 квітня 2022 року під час безпосередньої участі у бойових діях, та забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу в/ч НОМЕР_1 близько 19 години 10 хвилин під час зачистки місцевості поблизу населеного пункту Ямполівка потрапив під обстріл противника артилерійський з калібру 82 мм та 120 мм із танків.
Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 14.10.2022 за №1436 встановлено, що внаслідок артилерійського обстрілу сержант к/сл ОСОБА_1 18 квітня 2022 року одержав: МВТ, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку у вигляді цефалгічного, астенічного синдромів, акубаротравму, хронічну двобічну нейросенсорну приглухуватість без порушення барабанних перетинок.
20 квітня 2022 року позивач для проходження лікування доставлений до Військово-медичного клінічного центру Північного регіону у м. Харків з діагнозом: S06.0 Вибухова травма (17.04.22). ЗЧМТ, струс головного мозку з цефалгічним, вестибуло-атактичним синдромами. Акубаротравма. Хронічна двобічна нейросенсорна приглуховатість без порушення барабанної перетинки. Складний короткозорий астигматизм слабого ступеню правого ока. Простий короткозорий астигматизм слабого ступеню лівого ока. Гостра реакція на стрес у вигляді агрипничного, астеничного синдромів.
Госпіталізований до неврологічного відділення де проходив лікування до 22.04.2022, згідно Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №3170.
З 22 квітня 2022 року по 25 квітня 2022 року перебував на лікуванні в КНП ХОР «Обласний клінічний спеціалізований диспансер радіаційного захисту», згідно Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1077.
В подальшому, у зв'язку з отриманими 18.04.2022 травми, під час безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини позивач перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві "Обласний госпіталь ветеранів війни" Закарпатської обласної ради у періоди:
- з 20.04.2022р. по 20.05.2022р. відповідно до Виписки №211 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 ;
- з 16.06.2022р. по 08.07.2022р. відповідно до Виписки №308 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 ;
- з 26.09.2022р. по 13.10.2022р. відповідно до Виписки №542 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 08.12.2022 року №1767, яка видана сержанту ОСОБА_1 вбачається, що останньому у період перебування на стаціонарному лікуванні не відбувалося нарахування та виплата додаткової винагороди згідно постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року з квітня по жовтень 2022 року.
Позивач вважає, що відповідно до п.1 Постанови КМУ №168 Військова частина НОМЕР_1 повинна була виплачувати додаткову винагороду збільшеної до 100000 грн. пропорційно часу стаціонарного лікування в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст.1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.2 ст.1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з ч.4 ст.9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану (далі - Постанова №168), встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Абзацем 4 п.1 Постанови №168 (в редакції до 19.07.2022 року) встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Відповідно до абзацу 4 п.1 Постанови №168 (в редакції після 19.07.2022 року) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.
Відтак, суд не приймає до уваги посилання відповідача, що позивачу необхідно було надати висновок (постанову) ВЛК про тяжке поранення, для продовження виплати, оскільки така норма стосується осіб, які перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.
Постанову №168 (в редакції від 19.07.2022 року) доповнено пунктом 21 такого змісту: 21. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Суд вважає непереконливими посилання відповідача на п. 2-1 Постанови №168 щодо встановлення порядку та умов виплати грошової винагороди керівниками відповідних міністерств та державних органів, оскільки Постанову №168 доповнено пунктом 2-1 згідно з Постановою КМ №793 від 07.07.2022, тоді як позивач направлений на лікування після отриманого поранення 18.04.2022.
В контексті спірних правовідносин суд звертає увагу на положення ст.58 Конституції України, за змістом якої Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.
Згідно рішення Конституційного суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Враховуючи, що після внесення змін Постановою КМ №793 від 07.07.2022 року виникли додаткові процедури правового регулювання, які можуть спричинити ускладнення процедури виплати винагороди в розмірі 100000 гривень, тому вказані положення не можуть застосовуватись до спірних правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи, 18 квітня 2022 року під час безпосередньої участі у бойових діях, та забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу в/ч НОМЕР_1 близько 19 години 10 хвилин під час зачистки місцевості поблизу населеного пункту Ямполівка потрапив під артилерійський обстріл противника з калібру 82 мм та 120 мм із танків.
Позивач після отримання поранення перебував на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я у періоди з 27.04.2022 по 20.05.2022, з 16.06.2022 по 08.07.22, з 26.09.22 по 13.10.22, що підтверджується виписками із медичної картки стаціонарного хворого (а.с. 18-20).
Відповідно довідки ТВО командира Військової частини НОМЕР_1 від 13.05.2022 за №476 сержант ОСОБА_1 в період з 24 лютого по 18 квітня 2022 року брав участь у бойових діях, та забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.(а.с. 14)
Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 14.10.2022 за №1436 встановлено, що ОСОБА_1 18 квітня 2022 року під час безпосередньої участі у бойових діях, та забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу в/ч НОМЕР_1 .
Суд зазначає, що обидві вищевказані умови, необхідні для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я позивачем були дотримані, відтак, позивач має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я.
Суд зауважує, що 03 січня 2023 року позивачу було встановлено другу групу інвалідності, у зв'язку із травмою, яка пов'язана із захистом Батьківщини, що підтверджується Довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААГ №294984 від 03.10.2023 року.
Враховуючи наведене, з урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин справи, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно не виплачено позивачу додаткову винагороду, збільшеної до 100000 гривень у періоди перебування на стаціонарному лікуванні з 27.04.2022 по 20.05.2022, з 16.06.2022 по 08.07.22, з 26.09.22 по 13.10.22, у зв'язку з чим суд приходить висновку про визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у відповідності до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після перенесеної травми з 27.04.2022 по 20.05.2022, з 16.06.2022 по 08.07.22, з 26.09.22 по 13.10.22, відтак слід зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у відповідності до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за спірний період у розмірі збільшеному до 100000 грн, з урахуванням попередньо виплаченої суми додаткової винагороди.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст.90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, з урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Враховуючи, що позивач, звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.
На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у відповідності до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період перебування на стаціонарному лікуванні після отриманого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини з 27.04.2022 по 20.05.2022, з 16.06.2022 по 08.07.22, з 26.09.22 по 13.10.22.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у відповідності до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану за період перебування на стаціонарному лікуванні після отриманого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини з 27.04.2022 по 20.05.2022, з 16.06.2022 по 08.07.22, з 26.09.22 по 13.10.22 у розмірі збільшеному до 100000 грн, з урахуванням попередньо виплаченої суми додаткової винагороди.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П.Микуляк