21 липня 2023 року м. Ужгород№ 260/1624/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 1) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії , -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України в якій просить: 1) Визнати протиправною бездіяльність Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо невиплати ОСОБА_1 , компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 № 44 (із змінами) з присудженого за рішенням суду середнього заробітку; 2) Зобов'язати Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 13 842,20 гри. відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 № 44 (із змінами) у зв'язку з утриманням цієї суми податку на доходи фізичних осіб з присудженого за рішенням суду середнього заробітку у розмірі 76 901,13 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року у справі № 260/7970/21 зобов'язано Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплати ОСОБА_2 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні з дня звільнення з військової служби до дня фактичного розрахунку - 29 листопада 2021 року, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати у розмірі 76901,13 грн. та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 773,02 грн. На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року у справі № 260/7970/21 Південним регіональним управлінням 14 лютого 2023 року нараховано та виплачено позивачу середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні з дня звільнення з військової служби до дня фактичного розрахунку 29 листопада 2021 року, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати у розмірі 76901,13 грн. та утримано ПДФО за ставкою 18 % у загальному розмірі 13842,20 грн. та військовий збір за ставкою 1,5 % у загальному розмірі 1153,52 грн. В той же час, на переконання позивача, нарахування та виплата 14 лютого 2023 року відповідачем на користь позивача середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні в сумі 76901,13 грн. повинна бути з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15 січня 2004 року № 44. У відповідача відсутні підстави для стягнення з позивача присудженого йому середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні із відрахуванням (утриманням) податку з доходів фізичних осіб за ставкою 18 % без компенсації сум податку з доходів фізичних осіб за ставкою 18 % без компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку № 44.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що враховуючи рішення Закарпатського окружного адміністративного забезпечення від 15 вересня 2022 року у справі № 260/7970/21, середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні з дня звільнення з військової служби до дня фактичного розрахунку - 29.11.2021, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 у розмірі 76 901,13 грн. з відрахуванням відповідних податків та зборів на доходи фізичних осіб, сплата яких є обов'язковою у встановленому законом порядку та те, що ОСОБА_1 не виконував обов'язків пов'язаних з проходженням служби у визначений періоду, та у зв'язку з тим, що зазначений вид виплати («середнє грошове забезпечення») не входить до складу виплат, які виплачуються під час проходження військової служби із зазначеної суми повинні бути відраховані відповідні податки та збори на доходи фізичних осіб, без здійснення відповідної грошової компенсації передбаченої п.2 Порядку № 44.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 05 грудня 2016 року №1222-ос “По особовому складу” позивача було звільнено з військової служби за пунктом “б” частини 8 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” (за станом здоров'я), у військовому званні “полковник”. На підставі вказаного вище наказу, наказом Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 14 грудня 2016 року № 489-ос “По особовому складу” виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення управління у запас ЗСУ за тими самими підставами.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року в адміністративній справі № 260/7970/21 задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України: 1) Визнано протиправною бездіяльність Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не проведення повного розрахунку із ОСОБА_1 на день виключення із списків особового складу Південного регіонального управління та всіх видів забезпечення, а саме невиплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 рік, доплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 рік, доплати індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по грудень 2016 року, доплати одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої ст. 15 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”; 2) Зобов'язано Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні з дня звільнення з військової служби до дня фактичного розрахунку - 29.11.2021, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 у розмірі 76 901,13 грн. (сімдесят шість тисяч дев'ятсот одна гривня тринадцять копійок). 3) У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено; 4) Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 773,02 (сімсот сімдесят три тисячі 02 копійок).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2022 року залишено без змін рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року в справі № 260/7970/21.
Відповідно до інформації про нараховане середнє грошове забезпечення позивачу згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного суду № 260/7970/21 від 15 вересня 2021 року нараховано за рішенням суду 76901,13 грн., судовий збір - 773,02 грн.; утримано ПДФО - 13842,20 грн., військовий збір - 1153,52 грн.; до видачі - 62678,43 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44).
Згідно з пунктами 2-5 Порядку № 44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Вказані положення відповідають приписам п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції станом на виникнення спірних правовідносин), в якому зазначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначени Законом України«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Визначення розміру податків, внесків та зборів, які справляються з нарахованих сум грошового забезпечення, покладено на відповідний фінансовий орган у складі відповідача, який в свою чергу, повинен виплатити за рішенням суду відповідні кошти позивачу з утриманням з них вказаних податків, внесків та зборів.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п. 163.1 ст. 163 ПК України).
Відповідно до підп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПК України, загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
Як передбачено підп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.
В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 47 Кодексу законів про працю України (далі-КЗпП України) власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
В силу вимог статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану ним суму (ч.2 ст.116 КЗпП України).
Згідно з положеннями ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (ч.2 ст.117 КЗпП України).
Як вже встановлено судом, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року в справі № 260/7970/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2022 року зобов'язано Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні з дня звільнення з військової служби до дня фактичного розрахунку - 29.11.2021, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 у розмірі 76901,13 грн.
На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду позивачу нараховано 76901,13 грн., судовий збір - 773,02 грн.; утримано ПДФО - 13842,20 грн., військовий збір - 1153,52 грн.; до видачі - 62678,43 грн.
Отже, у даній справі правовідносини стосуються компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, щодо виплати середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні зі служби в поліції згідно рішення суду в адміністративній справі №26/7970/21.
Разом з тим, суд наголошує, що визначений рішенням суду середній заробіток (грошове забезпечення) за несвоєчасний розрахунок при звільненні зі служби в поліції не відноситься до сум, які роботодавець повинен сплатити працівникові при звільнення в розумінні ст.ст.116, 117 КЗпП України.
При цьому, суд звертає увагу на правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.02.2020 у справі №821/1083/17, відповідно до якої під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).
Суд наголошує, що обрахований за рішенням суду середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні зі служби є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника і не входить до складу заробітної плати.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, виклала наступну правову позицію: «...середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати».
Отже, середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.
Таким чином, сума середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні виплачена на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.12.2022 у справі №260/7970/21 не підлягає грошовій компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, оскільки є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника і не входить до складу заробітної плати, а тому, відповідачем правомірно було утримано військовий збір та податок з доходів фізичних осіб з суми середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 1) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяН.Д. Маєцька