Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 липня 2023 року Справа№200/241/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Ушенка С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області (ЄДРПОУ 25953161; юридична адреса: 85300, Донецька обл., м.Покровськ, вул. Поштова, буд. 22) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області, в якому просить:
визнати протиправними дії щодо відмови в перерахунку одноразової виплати до 5 травня за 2022 рік;
зобов'язати здійснити перерахунок одноразової виплати до 5 травня з урахуванням норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону від 25.12.1998 № 367-XIV;
стягнути недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2022 рік відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на момент проведених виплат в розмірі 8179,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначив, що має статус учасника бойових дій, у зв'язку з чим має право на нарахування та виплату разової грошової допомоги до п'ятого травня за 2022 рік у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 по справі № 3-р/2020. Незважаючи на це, відповідачем у 2022 році, з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», допомогу виплачено не в повному обсязі.
Вважає вказані дії відповідача протиправними і такими, що порушують його конституційні права, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, вмотивований тим, що у 2022 році позивачу, як учаснику бойових дій, була виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня у розмірі 1491,00 грн. на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань». На думку відповідача, посилання позивача на необхідність застосування норми статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в силу рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 є безпідставним, оскільки положенням цього Закону розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Крім того, відповідач зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року № 540, яка прийнята на виконання зазначених приписів, не визнана Конституційним Судом України неконституційною, отже вказані нормативно-правові акти підлягають застосуванню при визначенні суми допомоги до 5 травня у 2022 році на підставі Закону України від 28 грудня 2014 року N 79-УІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи та оцінивши їх наявними доказами в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 08 червня 2015 року має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Відповідач в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.
У 2022 році позивачу нараховано та виплачено 1491,00 грн. разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У листопаді 2022 року позивач звернувся із заявою до УСЗН Покровської міської ради щодо виплати йому разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Листом № П 01-04-003 від 13.01.2022 УСЗН Покровської міської ради повідомило, що грошова допомога до 5 травня призначалась та виплачувалась управлінням в розмірах, визначених постановою КМУ від 07.05.2022 № 540.
Позивач, не отримавши до теперішнього часу разову грошову допомогу за 2022 рік в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України № 3551-ХІІ (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року № 367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI частину п'яту статті 12 Закону України № 3551-XII викладено у такій редакції: «щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту «б» підпункту 1 пункту розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону № 107-VI.
За змістом пункту 5 вказаного Рішення Конституційного Суду України положення Закону № 107-VI визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, що відповідає приписам частини другої статті 152 Конституції України.
Таким чином, на момент нарахування і виплати у 2022 році позивачеві одноразової грошової допомоги діяла стаття 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367- XIV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій - 5 мінімальних пенсій за віком.
Паралельно правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня з 01 січня 2015 року було врегульовано пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.
Відповідно до пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України норми і положення […] статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» […] застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Проте Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі 1-247/2018 (3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За змістом пункту 2 вказаного Рішення Конституційного Суду України положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, що відповідає приписам частини другої статті 152 Конституції України.
Таким чином, з 27 лютого 2020 року позивач набув право на виплату разової грошової допомоги у розмірі, визначеному статтею 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367- XIV.
Проте в 2022 році до Бюджетного кодексу України внесено нові зміни.
Відповідно до абзацу 3 підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Вказане положення є чинними та неконституційним не визнавалося.
На виконання цього пункту Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 07 травня 2022 року № 540. Цією постановою затверджено Порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань (далі Порядок № 540).
Абзацами 1, 6 Додатку до Порядку № 540 передбачено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується в таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491,00 грн.
Таким чином, Держава в особі Верховної Ради України бюджетним законодавством в умовах воєнного стану надала можливість Кабінету Міністрів України змінити (звузити) обсяги та розміри щорічної разової грошової допомоги до 5 травня і на момент виникнення спірних правовідносин одночасно чинні норми Порядку № 540 та положення статті 12 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-XIV, які по різному визначають розміри щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році.
При виборі та застосуванні норм права судом враховано правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 13 червня 2023 року у справі № 560/8064/22, згідно з яким не можуть бути застосовані нормативно-правові акти органів державної влади (Бюджетний кодекс України та Порядок № 504), які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені Законом № 3551-ХІІ, оскільки вони є такими, що суперечать статті 17 Основного Закону та спеціальному законодавству, яке регулює забезпечення державою соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України шляхом надання їм пільг і гарантій соціального захисту відповідно до законодавства, які є пріоритетними й мають безумовний характер, а мають бути застосовані саме положення статті 12 Закону № 3551-XII, як спеціального законодавства, яке регулює спірні відносини та ухвалене з метою конкретизації приписів Конституції.
При цьому суд також враховує ієрархію нормативно-правових актів, згідно з якою застосуванню підлягають саме положення Закону № 3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу, ніж Порядок № 540.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Відповідно до статті 28 частини 1 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» від 02 грудня 2021 року № 1928-IX встановлено, що у 2022 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня становить 1934 грн.
Отже, розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у 2022 році становить 9 670 грн. (1934 грн. х 5).
Відтак, виплата позивачеві в 2022 році разової грошової допомоги в розмірі 1 491 грн. не відповідає приписам статті 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-XIV та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі. Недоплачена сума становить 8 179 грн.
Доводи відповідача про здійснення виплат в межах бюджетних асигнувань не приймаються судом до уваги, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо не можуть бути поставлені в залежність від видатків бюджету.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Критерії законності волевиявлення суб'єкта владних повноважень викладені у приписах частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України і обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на такого суб'єкта частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом із тим, відповідачем не надано доказів на підтвердження обґрунтованості розміру виплаченої позивачу щорічної разової допомоги до 5 травня у 2022 році.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність дій щодо невиплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 № 367-ХІV, що є підставою для задоволення позовних вимог.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово констатував, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Окрім того, відповідно до рішень ЄСПЛ «Кечко проти України» (заява № 63134/00, пункти 23, 26) та «Ромашов проти України» (заява № 67534/01, пункт 43), реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними.
Зокрема, у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, однак свідома відмова від цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У рішеннях ЄСПЛ у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (заява №70297/01) та у справі «Бакалов проти України» (заява № 14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).
За ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік, як учаснику бойових дій, у сумі 8179 грн., оскільки розмір цієї суми визначений на законодавчому рівні.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з наявною в матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 08 червня 2015 року позивач є учасником бойових дій, а, отже, в силу п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України звільнена від сплати судового збору, у зв'язку з чим судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 243-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області (ЄДРПОУ 25953161; юридична адреса: 85300, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Поштова, буд. 22) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області (ЄДРПОУ 25953161; юридична адреса: 85300, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Поштова, буд. 22) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня за 2022 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Стягнути з Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області (ЄДРПОУ 25953161; юридична адреса: 85300, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Поштова, буд. 22) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, як учаснику бойових дій, за 2022 рік, відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону № 367-XIV, у сумі 8179 (вісім тисяч сто сімдесят дев'ять) грн. 00 коп..
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено і підписано 21 липня 2023 року.
Суддя С.В. Ушенко