Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 липня 2023 року Справа№200/12573/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Ушенка С.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області, як відокремленого підрозділу ДПС (ЄДРПОУ ВП: 44070187; 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, як відокремленого підрозділу ДПС, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «ПС» № 10031/05-99-0704 від 09.09.2021 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 20 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 01.01.2021 по 21.08.2021 співробітниками ГУ ДПС в Донецькій області проведено фактичну перевірку його господарської діяльності, про що складено акт № 8599/05/99/07/04/ НОМЕР_1 від 25.08.2021 про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обліку пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке позивач вважає протиправним, оскільки жодних фактичних підстав у наказі про проведення фактичної перевірки та в самому акті не наведено. Крім того, зазначає, що є незрозумілим про який резервуар зі скрапленим газом йдеться в акті перевірки. Докази того, що на території АЗС окрім резервуара (уніфікований номер 3/1001226, тип-ЕС-127/1-99, серійний номер 29728, ємністю 9,10 м.куб.), обладнаного рівнеміром, знаходився ще якийсь резервуар, в акті відсутні.
Ухвалою суду від 04 жовтня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року адміністративну справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 25 січня 2022 року.
25.01.2022 підготовче засідання відкладене на 04.02.2022.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів, підготовче засідання відкладене на 04 березня 2022 року.
04.03.2022 підготовче засідання у даній адміністративній справі не відбулось у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні, обстрілами міста Слов'янська та веденням активних бойових дій на території Донецької області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2022 року підготовче засідання у справі відкладене.
В подальшому підготовче засідання у справі призначене на 11 липня 2023 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2023 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду у письмовому провадженні.
Відповідачем через відділ діловодства та документообігу суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого ГУ ДПС у Донецькій області вважає, що наказ про проведення перевірки прийнято на підставі та у спосіб, що передбачені законом, та з метою реалізації наданих повноважень у сфері контролю за дотриманням податкового законодавства. Окрім того, наказ про проведення перевірки позивачем не оскаржується, а тому його правомірність не є сумнівною. Перевіркою встановлено відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та витратоміра-лічильника на місці відпуску скрапленого газу, розташованого на акцизному складі № 1001226 за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 01.04.2021 по 20.08.2021 включно.
Станом на 13.08.2021 акцизний склад № 1001226 не обладнано витратоміром-лічильником та рівнеміром-лічильником рівня пального у резервуарі на місці відпуску пального з акцизного складу, чим порушено пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України.
Зазначає, що під час перевірки фахівці Головного управління ДПС у Донецькій області діяли у межах діючого законодавства, у зв'язку з чим вважає, що податкове повідомлення-рішення є правомірним.
07 лютого 2022 року представником відповідача подані до суду письмові пояснення, в яких зазначено, що в ході перевірки встановлено, що відповідно до довідки розпорядника акцизного складу пального № 1001226, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівноміри за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано резервуар під номером 3/1001226 з серійним номером 29728 ємністю 9,10 метрів кубічних, в якому зберігається та відпускається скраплений газ. Відповідно до бази даних ДПС України у вказаній ємності за період з 01.04.2021 по 20.08.2021 включно наприкінці зміни залишався скраплений газ, обсяг якого значно перевищував обсяг ємності (19.04.2021 на 12684,43 м.куб., 23.04.2021 на 12640,28 м.куб., 24.04.2021 на 11117,02 м.куб.). Під час перевірки встановлена відсутність модифікації ємності та її відповідність заявленим характеристикам. Тобто, для зберігання надлишків скрапленого газу ФО-П ОСОБА_1 використовується інша ємність, не обладнана та не внесена до Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, що підтверджується електронними документами - довідками про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального, наданими ФОП ОСОБА_1 до ДПС за період з 01.04.2021 по 20.08.2021. Таким чином, встановлено порушення вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) є фізичною особою-підприємцем, перебуває на податковому обліку в Слов'янсько-Лиманському управлінні ДПС у Донецькій області, основний вид діяльності - роздрібна торгівля пальним (Код КВЕД 47.30).
Відповідач, Головне управління ДПС Донецької області, у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах згідно ст. 43 КАС України має адміністративну процесуальну дієздатність.
Відповідно до матеріалів справи, у ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 розташована автозаправна станція (АЗС) багатопаливна, код за КОАТУУ - 1414100000, уніфікований номер акцизного складу - 1001226.
Позивач має ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним № 05220314201900084 з терміном дії з 01.07.2019 по 01.07.2024 та здійснює роздрібну торгівлю пальним за адресою: АДРЕСА_2 .
ГУ ДПС у Донецькій області здійснило фактичну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період діяльності з 01.01.2021 по 21.08.2021 з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального та контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності відповідних дозвільних документів і ліцензій, вимог інших законодавчих актів, контроль за якими покладено на органи податкової служби, на АЗС, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Проведення фактичної перевірки здійснювалось на підставі наказу № 1384-п від 12.08.2021 про проведення фактичної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з підстав, визначених ст. 19-1, ст 20, пп. 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.
За результатами вказаної перевірки ГУ ДПС у Донецькій області складено акт від 25.08.2021 № 8599/05/99/07/04/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення вимог пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України.
ГУ ДПС у Донецькій області 09.09.2021 на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 10031/06-99-0704, яким, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 і пункту 1281.1 статті 1281 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за вказане порушення застосовано фінансові санкції в розмірі 20 тис. грн.
Позивач, вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Перевіряючи законність прийняття наказу № 1384-п від 12.08.2021, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481/95-ВР) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до підпунктів 20.1.9, 20.1.10, 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право: здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За змістом пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки регламентовано ст. 80 ПК України, відповідно до підпунктів 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється відповідно до ст. 81 ПК України.
Умовою допуску посадової особи контролюючого органу до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення, відповідно до абз. 3 п. 81.1 ст. 81 ПК України, є пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, такого документу, як копія наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Отже, у наказі про проведення фактичної перевірки обов'язково мають зазначатись підстави для проведення перевірки.
Досліджуючи наказ ГУ ДПС у Донецькій області № 1384-п від 12.08.2021 про проведення фактичної перевірки, судом встановлено, що такий видано на підставі вимог ст. 19-1, ст. 20, ст. 75, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, для проведення фактичної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_2 .
Судом встановлено, що правовою підставою для проведення перевірки є пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, тобто наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Згідно з підпунктами 19-1.1.14, 19-1.1.19, 19-1.1.20 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, зокрема: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.
Системний аналіз підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як в сукупності, так і кожна окремо, а саме:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
На переконання суду, у даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Вказана правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 140/14625/20, від 10.04.2020 у справі № 815/1978/18, від 05.11.2018 у справі №803/988/17, від 20.03.2018 у справі № 820/4766/17, від 22.05.2018 у справі № 810/1394/16.
Отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства для призначення фактичної перевірки необхідно в частині проведення контролю за виробництвом, обліком, зберіганням та транспортуванням спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків.
Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що у відповідача були законодавчо обґрунтовані підстави для прийняття наказу від 12.08.2021 № 1384-п, у зв'язку з чим ГУ ДПС у Донецькій області мало всі підстави та повноваження на здійснення фактичної перевірки позивача відповідно до вимог, встановлених Податковим кодексом України.
Щодо виявленого відповідачем порушення, суд зазначає таке.
Згідно пунктів 19-1.14, 19-1.16, 19-1.34 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема: здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно пп. 14.1.6. п. 14.1 ст. 14 ПК України акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Згідно пунктів 2, 3, 5 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів У країни від 22.11.2017 № 891, витратомір-лічильник - це законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам'ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах. Рівнемір-лічильник рівня пального у резервуарі (далі - рівнемір) - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання рівня пального, за яким обчислюється об'єм пального, що перебуває у резервуарі, за градуювальною таблицею резервуара. Адміністратором та держателем Реєстру є контролюючий орган, який забезпечує створення програмного продукту, що забезпечує функціонування Реєстру, приймання від розпорядників акцизних складів електронних документів для наповнення Реєстру, обробку електронних документів для наповнення Реєстру та перенесення з них даних до Реєстру, збереження даних, що містяться в Реєстрі. Електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять, зокрема: дату встановлення, заміни, опломбування, технічного обслуговування, ремонту, повірки, калібрування витратоміра, рівнеміра, резервуара, відомості щодо організацій та осіб, які проводили такі роботи; інформацію про такі ознаки акцизного складу: акцизний склад, на якому провадиться діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (пальне), обладнаний лише витратомірами в кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) шляхом наливу з такого акцизного складу; акцизний склад, на якому здійснюється виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у тарі виробника без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнаний витратомірами та рівнемірами.
Згідно п. 6 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 891, на кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД формуються показники про: обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показань рівнемірів, установлених на таких резервуарах; добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального шляхом наливу з акцизного складу на підставі показань витратомірів, установлених у кожному місці відпуску пального шляхом наливу з акцизного складу; добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Фактичні показання витратомірів та рівнемірів щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального перераховуються у літри, приведені до температури 15°С, крім показань паливороздавальних та/або оливороздавальних колонок, які виконують функції витратомірів. У разі виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра або витратоміра визначення даних про обсяги залишків пального та обсяги обігу пального здійснюється у мірах повної місткості, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства, та/або за допомогою рулетки та метроштока або переносного (портативного) рівнеміра-аналізатора, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства. Застосування такого способу вимірювання може здійснюватися не більше ніж 20 календарних днів підряд (для акцизних складів, що є місцями роздрібної торгівлі пальним, на які отримано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, - не більше ніж 15 календарних днів підряд) та не більше чотирьох разів протягом календарного року. Розпорядники акцизних складів, на яких провадиться діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (пальне), не подають відомості про рівнеміри, обсяг залишку пального та обсяг отриманого пального. У разі реалізації пального кінцевому споживачеві за готівку, розрахунки за яке проводяться через реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок розпорядника акцизного складу), за талонами або відомостями зведені облікові дані для формування електронного документа, зазначеного у підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, в частині обсягу відпуску (відвантаження) пального за добу, можуть складатися на підставі показників фіскальних звітів, що формуються реєстраторами розрахункових операцій та передаються до контролюючого органу дротовими або бездротовими каналами зв'язку, у разі, коли в таких фіскальних звітах міститься інформація про відпуск пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД.
Згідно п. 8 вищевказаного Порядку до електронних документів для наповнення Реєстру вноситься інформація про: витратоміри та резервуари, які відповідають вимогам законодавства та мають позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства; рівнеміри, які відповідають вимогам законодавства та мають позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, що проведені відповідно до законодавства. Метрологічні характеристики рівнемірів і витратомірів під час визначення обсягу обігу та залишку пального повинні відповідати вимогам законодавства. У разі встановлення, заміни, ремонту, технічного обслуговування витратомірів, рівнемірів та резервуарів інформація про такі події до електронних документів для наповнення Реєстру вноситься та надсилається розпорядником акцизного складу до Реєстру протягом 24 годин з моменту закінчення таких робіт.
Згідно пп. 230.1.2, пп. 230.1.4 п. 230.1 ст. 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі. Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу. Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками. Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.
Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів встановлюється Кабінетом Міністрів України. У такому реєстрі міститься податкова інформація про розпорядників акцизних складів, наявні у них акцизні склади, розташовані на акцизних складах резервуари, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники, їх серійні (ідентифікаційні) номери, а також дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про фактичний обсяг обігу пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів.
Пунктом 128-1.1 статті 128-1 ПК України передбачено, що не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.
Відповідно до п. 18 підрозділу 5 розділу ХХ ПК України норми п. 128-1.1 ст. 128-1 цього Кодексу застосовуються з 01.04.2020 - до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 01.07.2019 не підпадав під визначення платника податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 цього Кодексу).
З аналізу наведених вище норм вбачається, що резервуари, які використовуються для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, з 01.01.2020 повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, проте відповідальність у вигляді штрафу за необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, настає з 01.04.2020. Законодавець передбачив обов'язок по встановленню на акцизних складах витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників, їх реєстрація та повірка вже з 01.01.2020. Тобто у учасників ринку пального, у даному випадку держателів акцизних складів, виник обов'язок обладнання витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками резервуарів, заправних колонок, обладнання пального з 01.01.2020.
З матеріалів справи судом встановлено, що 13.08.2021 фахівцями податкового органу перед фактичною перевіркою здійснено закупку 5 літрів бензину А92-ЄВРО на АЗС за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Фрунзе, буд. 58, корп. 7 з резервуару №4, що підтверджується фіскальним чеком. Отже, встановлено, що 13.08.2021 ФОП ОСОБА_1 здійснював реалізацію пального на вищевказаній АЗС.
В акті перевірки зазначено про порушення вимог пп. 203.1.2 п. 203.1 ст. 203 ПК України щодо введення в експлуатацію резервуару, в якому зберігається скраплений газ, належним чином не обладнаний витратоміром-лічильником та рівноміром-лічильником, тобто позивач станом на дату відповідальності (20.08.2021) допустив порушення ст. 230 ПК України, відповідальність за яке встановлена ст. 128-1 ПК України у вигляді штрафу.
Однак, в акті перевірки не зазначено, який саме резервуар належним чином не обладнаний витратоміром-лічильником та рівноміром-лічильником, не зазначено його уніфікований та серійний номер, тип, ємність, не надано доказів на підтвердження зазначеного (фото чи відео фіксація).
Крім того, під час перевірки взагалі не досліджено та в акті не зазначено скільки всього резервуарів та заправних колонок розташовано на акцизному складі.
Позивач не спростовує, що станом на 20.08.2020 здійснював операції з придбання та реалізації скрапленого газу з акцизного складу, проте зазначає, що роздрібна торгівля скрапленим газом проводиться з Резервуару, призначеного для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання (уніфікований номер 3/1001226, Тип ЕС- 127/1-99, серійний номер 29728, ємністю 9.10 м.куб.), орендованого у ФОП ОСОБА_2 за Договором оренди № 3/01 від 04.01.2016.
Даний резервуар обладнаний рівнеміром моделі VISY-Stick Аdvanced LPG1400 mm., серійний номер 136890 (надалі - пристрій), який зареєстрований в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, що підтверджується Довідкою про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівноміри.
Зазначений пристрій придбаний у ТОВ «Фірмум Технолоджи» за Договором №Р-02-2019 від 07.11.2019, що підтверджується Специфікацією № 1 від 07.11.2019, видатковою накладною № РН-0000023 від 19.03.2020, наявний Сертифікат відповідності від 17.02.2020.
Введення пристрою в експлуатацію підтверджується Договором на виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт № 204/2020 від 02.04.2020, укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 , Актом приймання-передачі виконаних робіт від 10.04.2020 та Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо монтажу зонда на резервуарі.
Стосовно тверджень відповідача, що відповідно до бази даних ДПС України у резервуарі уніфікований номер 3/1001226 за період з 01.04.2021 по 20.08.2021 включно наприкінці зміни залишався скраплений газ, обсяг якого значно перевищував обсяг ємності (19.04.2021 на 12684,43 м.куб., 23.04.2021 на 12640,28 м.куб., 24.04.2021 на 11117,02 м.куб.), та встановлення під час перевірки відсутності модифікації ємності та її відповідності заявленим характеристикам, тобто для зберігання надлишків скрапленого газу ФОП ОСОБА_1 використовується інша ємність, не обладнана та не внесена до Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, суд зазначає, що висновки про порушення позивачем вимог ПК України не можуть бути зроблені лише за інформацією з бази даних ДПС та припущень відповідача.
Оскільки відповідачем не надано жодного доказу про існування іншої ємності, не обладнаної та не внесеної до Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, суд вважає, що відповідачем проведено перевірку поверхнево, без встановлення всіх обставин та без дослідження всіх доказів.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 1 ст. 77 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи наведені вище норми діючого законодавства, висновки суду щодо спірних правовідносин, а також те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття спірного рішення, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи за подання адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн. відповідно до платіжного доручення від 20.09.2021 № 734.
Враховуючи наведене вище, судовий збір у сумі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області, як відокремленого підрозділу ДПС (ЄДРПОУ ВП: 44070187; 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області, як відокремленого підрозділу ДАС (ЄДРПОУ ВП: 44070187; 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59), форми «ПС» №10031/05-99-0704 від 09.09.2021 про застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) штрафних (фінансових) санкцій в сумі 20 000,00 грн.
Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області, як відокремленого підрозділу ДПС (ЄДРПОУ ВП: 44070187; 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59), за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) здійснені ним документально підтверджені судові витрати у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено і підписано 21 липня 2023 року.
Суддя С.В. Ушенко