21 липня 2023 року Справа № 160/13915/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нарахування ОСОБА_1 , пенсії за віком із врахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2014-2016 роки та з не врахуванням прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, чинним на час призначення пенсії, для визначення доплати за понаднормовий стаж, - протиправними;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату, з урахуванням раніше виплачених сум, з 01.05.2023 року, ОСОБА_1 , пенсії за віком згідно статті 26 та в порядку статтей 28 та 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2020-2022 роки та прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, чинного на час призначення пенсії, для визначення доплати за понаднормовий стаж.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 з 31.12.2014 року була призначена пенсія за вислугою років, після призначення, якої вона продовжувала працювати та працюю по теперішній час. 30.04.2023 року позивачці виповнилося 60 років у зв'язку з чим вона 01.05.2023 року звернулась із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року за № 1058-ІV. 01.05.2023 року Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Дніпропетровські області було призначено пенсію за віком, розмір якої відповідачем було визначено 4701,95 гривень, з врахуванням 113 гривень надбавки за понаднормовий стаж. Проте, із вказаним розміром пенсії позивачка не згодна, оскільки відповідачем при призначенні пенсії за віком враховано було показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2014-2016 роки, а не за 2020-2022 роки та прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, чинного на час призначення пенсії. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 22 червня 2023 року відкрив провадження у справі за цим позовом та ухвалив судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
13 липня 2023 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування відзиву зазначили, що за результатами розгляду заяви від 01.05.2023 здійснено розрахунок пенсії позивачки із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (з урахуванням осучаснення), оскільки попереднє призначення пенсії відбулося у 2014 році. Розмір пенсії за віком з 01.05.2023 становить 4701,95 грн, де: 4588,95 грн - розмір пенсії за віком; 113,00 грн - доплата за понаднормативний стаж (за 10 років). Отже, враховуючи той факт, що позивач, починаючи з 2014 року стала учасником правовідносин у сфері пенсійного страхування шляхом отримання пенсії за вислугу років, яка є різновидом пенсії за віком в розумінні Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підстав для здійснення первинного призначення пенсії у 2023 році за нормами ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у 2014 році була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". Виплата пенсії за вислугу років позивачці була припинена з грудня 2016 року у зв'язку із працевлаштуванням.
01.05.2023 ОСОБА_2 до територіального органу Пенсійного фонду подала заяву про поновлення виплати пенсії за вислугу років та здійснення переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з досягненням пенсійного віку.
В подальшому, з листа ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 08.06.2023 за № 26549-21162/П-01/8-0400/23 позивачу стало відомо, що розмір її пенсії за віком обчислено з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки (а.с. 32-33).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо незастосування показника середньої заробітної плати по України за 2020-2022, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 10 цього ж Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
За приписами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Водночас частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Буквальний зміст наведених норм свідчить про те, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону № 1058-IV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого Закону, то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV, проведене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в одній солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Суд звертає увагу, що у постановах від 10.04.2019 (справа № 211/1898/17) та 10.07.2018 (справа № 520/6808/17) Верховний Суд зауважив, що частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Як видно з матеріалів справи, позивачу у 2014 році була призначена пенсія за вислугу років в пільговому обчисленні, що обрахована відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернулася у 2023 році вперше.
Судом встановлено, що позивачка 01.05.2023 звернулася до відповідача із заявою та просив перерахувати пенсію у зв'язку із переходом на інший вид пенсії, а саме із пенсії за вислугу років, призначену 31.12.2014 року на пенсію за віком на підставі ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Тобто фактично йдеться про призначення позивачу іншого виду пенсії, а саме пенсії за віком, замість раніше призначеної пенсії за вислугу років.
Переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством (аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема у постанові від 23.10.2018 (справа № 334/2653/17) та у постанові від 13.12.2018 (справа № 185/860/17)).
Таким чином, у випадку, коли особі було призначено пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення" за вислугу років, у подальшому, при розрахунку пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом.
При цьому суд критично оцінює аргументи відповідача про те, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" був підставою для призначення позивачу пенсії за вислугу років із грудня 2014 року, адже цей закон взагалі не передбачав цього виду пенсії. Статтею 9 Закону були передбачені такі види пенсій, як пенсія за віком, пенсія по інвалідності та пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Закон № 1058-ІV застосовувався виключно із метою обчислення розміру призначеної позивачці у 2013 році пенсії, вид якої визначався Законом № 1788-ХІІ.
Отже, при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки (три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії), згідно з ч. 2 ст. 40 цього Закону.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 577/2457/17 (провадження № К/9901/19962/18).
Такої ж правової позиції дотримується Сьомий апеляційний адміністративний суд (постанова від 18.03.2021 у справі № 560/4328/20).
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що при призначенні позивачу пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV відповідачем неправомірно застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 рр., що є підставою для зобов'язання відповідача провести перерахунок призначеної позивачці пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 .
З огляду на викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача підлягають задоволенню. Як наслідок, належить задовольнити й похідні вимоги позивача про зобов'язання відповідача перерахувати та виплачувати пенсію за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 рр., з урахуванням раніше виплачених сум.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону №1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум. За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Судом встановлено, що позивачка має понаднормовий стаж 10 років, що не заперечувалось відповідачем.
Відповідно до ст. 28 Закону №1058-IV, жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком.
Так, 1% від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб на час призначення пенсії позивачки, який дорівнює 2093 гривень (станом на 2023 рік), становить 20,93 гривень, а відповідно, розмір належної мені доплати за 10 років понаднормового стажу повинен становити 209,30 гривень. Однак, відповідачем було визначено понаднормовий стаж у розмірі 113, грн., тобто відповідач не застосовував при визначенні такої доплати чинний на час призначення пенсії прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, що є підставою для зобов'язання відповідача провести перерахунок призначеної мені пенсії за віком із застосуванням прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, чинним на час призначення пенсії, для визначення доплати за понаднормовий стаж.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов по суті належить задовольнити, обравши при цьому вірний та найбільш ефективний спосіб захисту прав позивачки у спірних правовідносинах, незалежно від того формулювання позовних вимог, що наведене у позовній заяві.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати позивачки на сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн належить стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 73- 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання чинити певні дії - задовольнити.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нарахування ОСОБА_1 , пенсії за віком із врахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2014-2016 роки та з не врахуванням прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, чинним на час призначення пенсії, для визначення доплати за понаднормовий стаж, - протиправними.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату, з урахуванням раніше виплачених сум, з 01.05.2023 року, ОСОБА_1 , пенсії за віком згідно статті 26 та в порядку статей 28 та 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2020-2022 роки та прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, чинного на час призначення пенсії, для визначення доплати за понаднормовий стаж.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ-21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев