21 липня 2023 року Справа № 160/14647/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (вул. Короленка, буд. 4, м. Дніпро, 49070; ідентифікаційний код юридичної особи 38598371) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
28.06.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, які полягають у відмові провести перерахунок розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн), встановленого законом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та у відмові виготовити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення, станом на 01.01.2021, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2021;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області перерахувати розмір грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн), встановленого законом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2021, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2021.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, у якій просить вважати поважною причину пропуску процесуального строку на подання позову та поновити пропущений з поважних причин строк звернення ОСОБА_1 до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 означену позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду: належним чином засвідчених власноруч позивачем доданих до позовної заяви копій паспорта позивача у кількості примірників для суду та відповідача у справі; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого строку.
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку від представника позивача надійшла заява (вх. №61080/23) про поновлення пропущеного строку звернення до суду та засвідчені власноруч позивачем копії паспорта позивача у кількості примірників для суду та відповідача у справі.
Розглянувши заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Представник позивача, з посиланням на постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2023 у справі №640/14223/22, Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №815/460/18, Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №815/1226/18 зазначив, що норми ст. 122 КАС України не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв'язку з виплатою недоплаченої суми пенсії. З огляду на викладене, представник позивача просив вважати поважною причину пропуску строку звернення до суду та поновити пропущений з поважних причин такий строк.
Надаючи оцінку поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд виходить з того, що позивач обґрунтовує причини пропуску строку звернення до суду правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, Верховного Суду, Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суд зазначає, що правові висновки щодо застосування норм права, якими врегулювано питання строку звернення до суду та наслідків його недодержання у цій категорії спорів, висловлено Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22 (ЄДРСР 110187784), застосування яких є обов'язковим для суду відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Предметом заявленого спору є бездіяльність відповідача по складенню та направленню до органу Пенсійного фонду нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2021.
Судом встановлено, що представник позивача звернувся до відповідача із заявою про формування та направлення такої довідки на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у результаті розгляду якої відповідач листом від 24.01.2023 повідомив позивачу про відсутність підстав для надання позивачу оновленої довідки з новими посадовими окладамита окладами за військовими (спеціальними) званнями.
Надаючи оцінку заявленим доводам, суд зазначає, що фактично позивач не наводить причини пропуску строку звернення до суду, зазначаючи про неможливість застосування встановленого статтею 122 КАС України строку звернення до суду у цій справі.
Посилання заявника на врахування правових висновків Шостого апеляційного адміністративного суду у постанові від 20.06.2023 у справі №640/14223/22, Верховного Суду у постанові від 24.11.2020 у справі №815/460/18, Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 у справі №815/1226/18 не є обґрунтованими з наступних підстав.
Щодо доводів позивача про те, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави, у зв'язку із чим у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення не слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду, оскільки це матиме наслідком неможливість реалізувати передбачене Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час без обмеження строку у визначеному законодавством розмірі, суд зазначає, що від цієї правової позицій відступив Верховний Суд від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
Посилання позивача на постанови судів апеляційної та касаційної інстанції стосовно строку звернення до суду - не є застосовними у цій справі, з огляду на те, що суд при застосуванні норм права має керуватися останньою правовою позицією Верховного Суду, а правовідносини мають бути подібними.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Між тим, КАС України не передбачено обов'язковості врахування до спірних правовідносин висновків суду апеляційної онстанції.
Крім того, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статей 51, 55 Закону № 2262-XII (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Доводи позивача про відсутність строку звернення до суду із цим позовом про оформлення довідки станом на 01.01.2021, із посиланням на статтю 51 Закону №2262-ХІІ, суд вважає необґрунтованими, оскільки у вказаній статті йдеться про необмеженість строком саме здійснення перерахунку пенсії не проведеного з вини певних органів, відповідач у цій справі не має повноважень на здійснення перерахунку пенсії.
Крім того, у цій справі не розглядається спір щодо невиплати органом Пенсійного фонду нарахованої пенсії, у зв'язку із чим, помилковими є посилання на статтю 46 Закону №1058-ІV.
Початок формування довідок відповідачем, згідно з пунктами 2, 3 Порядком №45, пов'язується з отриманням від органу Пенсійного фонду відповідного списку для видачі довідок про розмір грошового забезпечення.
Вирішуючи подану представником позивача заяву, суд виходить із того, що згідно з вимогами статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення, а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Верховним Судом здійснено відступ від попередніх висновків, сформовано нову правову позицію, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав; при зверненні до суду позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав чи в інший визначений законом строк звернення до суду; отримання позивачем листа відповідача від у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Непоінформованість позивача про порушення своїх прав через байдуже ставлення до них або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.01.2020 у справі №420/2045/19 та від 06.03.2019 у справі № 805/1985/18-а.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що у пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії” від 28.10.1998 зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Вищенаведене спростовує доводи позивача, зазначені останнім у заві про поновлення строку звернення до суду.
Крім того, на вимогу суду позивачем не підтверджено поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду належними доказами на підтвердження існування дійсних, істотних обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві звернутися до суду із означеним позовом. Позивачем в заяві про поновлення строку звернення до суду наведено лише посилання на судову практику, обставини, які позивач вважає поважними і об'єктивними не наведено, жодного доказу на їх існування позивачем не надано.
Враховуючи викладене, суд визнає неповажними наведені у заяві представника позивача причини пропуску строку звернення до суду.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду з адміністративним позовом.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд звертає увагу, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, а саме, не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 КАС України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Вирішуючи питання поважності пропуску строку звернення суд зазначає, що позивачем не обґрунтовано та не підтверджено жодним доказом поважності причин пропуску строку звернення до суду із даною позовною заявою.
Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до суду, не надано доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску, внаслідок чого суд не вбачає підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та задоволення заяви позивача про поновлення строку звернення до суду.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись ст. 122, 123, 169, 248, 256, 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (вул. Короленка, буд. 4, м. Дніпро, 49070; ідентифікаційний код юридичної особи 38598371) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви направити особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви, не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Царікова