21 липня 2023 року Справа № 160/14773/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Шмідта, буд. 16, м. Дніпро, 49006; ідентифікаційний код юридичної особи 08353525) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
29.06.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у невиготовленні та ненаправленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсій з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393», з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для перерахунку та виплати пенсії з 01.03.2018 на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 означену позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду: належним чином засвідчених власноруч позивачем доданих до позовної заяви копій паспорта позивача у кількості примірників для суду та відповідача у справі; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого строку.
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку від представника позивача надійшла заява (вх. №61079/23) про поновлення пропущеного строку звернення до суду та засвідчені власноруч позивачем копії паспорта позивача у кількості примірників для суду та відповідача у справі.
Розглянувши заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Представник позивача, з посиланням на постанову Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №480/1586/19, зазначив, що у такій справі вирішено спір, який є аналогічним спору, що розглядається в межах даної справи, та спірні правовідносини є подібними. Разом з тим, Верховним Судом було визнано право позивача на звернення до суду за захистом порушених прав понад 6 місячний термін. Тому, як зазначає представник позивача, при відкритті провадження у даній справі повинна бути застосована позиція Верховного Суду у справі №480/1586/19, що відповідає вимогам ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». З огляду на викладене, з посиланням на практику Європейського Суду з прав людини, Верховного Суду, ст. 55 Конституції України, ч. 3 ст. 51 Закону №2262-ХІІ, представник позивача просив вважати поважною причину пропуску строку звернення до суду та поновити пропущений з поважних причин такий строк.
Надаючи оцінку поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд виходить з того, що позивач обґрунтовує причини пропуску строку звернення до суду правовими позиціями Верховного Суду, необхідності уникати надмірного формалізму, недопущення обмеження права на доступ до суду, заявлення спору щодо пенсії, яка є єдиним джерелом існування, посиланням на статтю 46 Закону №1058-ІV та ч. 3 ст. 51 Закону №2262-ХІІ.
Суд зазначає, що правові висновки щодо застосування норм права, якими врегулювано питання строку звернення до суду та наслідків його недодержання у цій категорії спорів, висловлено Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22 (ЄДРСР 110187784), застосування яких є обов'язковим для суду відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Предметом заявленого спору є бездіяльність відповідача по складенню та направленню до органу Пенсійного фонду нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.03.2018.
Судом встановлено, що представник позивача звернувся до відповідача із заявою від 22.03.2023 про формування та направлення такої довідки на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у результаті розгляду якої відповідач листом від 12.04.2023 повідомив позивачу про те, що на підставі списків Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області буде підготовлена довідка про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018.
Надаючи оцінку заявленим доводам, суд зазначає, що фактично позивач не наводить причини пропуску строку звернення до суду, зазначаючи про неможливість застосування встановленого статтею 122 КАС України строку звернення до суду у цій справі.
Посилання заявника на врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 10.05.2023 у справі №480/1586/19, із застосуванням судом частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не є обґрунтованими.
Так, у справі №480/1586/19 предметом спору є не включення до довідки про складові грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2018 додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за службу в умовах режимних обмежень) та премії, однак, Верховний Суд не розглядав питання строку звернення до суду у такій справі, а висновків щодо застосування статті 122 КАС України постанова не містить.
Щодо доводів позивача про те, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави, у зв'язку із чим у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення не слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду, оскільки це матиме наслідком неможливість реалізувати передбачене Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час без обмеження строку у визначеному законодавством розмірі, суд зазначає, що від цієї правової позицій відступив Верховний Суд від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
Посилання позивача на постанови суду касаційної інстанції стосовно строку звернення до суду - не є застосовними у цій справі, з огляду на те, що суд при застосуванні норм права має керуватися останньою правовою позицією Верховного Суду, а правовідносини мають бути подібними, крім того у постановах, на які посилається позивач:
- від 19.05.2020 у справі №910/719/19: Велика Палата Верховного Суду надала оцінку у господарському спорі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до ФОП ОСОБА_2 про виселення відповідача у примусовому порядку;
- від 19.06.2018 у справі №922/2383/16: Велика Палата Верховного Суду надала оцінку у господарському спорі за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області до Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Атмос» про визнання незаконним та скасування пункту 12.1 Додатку до рішення 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про надання дозволу юридичним та фізичним особам на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування будівель та споруд» від 24.06.2015 №1912/15; визнання незаконним та скасування пункту 5.1 Додатку до рішення 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування будівель та споруд» від 23.12.2015 №43/15; визнання незаконним та скасування пункту 12.1 Додатку 1 до рішення 4 сесії Харківської міської ради 7 скликання №142/16 від 24.02.2016;
- від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г: Велика Палата Верховного Суду надала оцінку у господарському спорі за позовом Заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич» про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки;
- від 12.12.2018 у справі №2-3007/11: Велика Палата Верховного Суду надала оцінку у спорі про адміністративне правопорушення за позовом прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до фізичної особи про визнання недійсним державного акта, витребування земельної ділянки з незаконного володіння;
- від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц: Велика Палата Верховного Суду надала оцінку у спорі в цивільній справі за позовом фізичної особи до Житлово-будівельного кооперативу «Металіст», ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», ПАТ «Київенерго» про зобов'язання здійснити перерахунок за житлово-комунальні послуги;
- від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц: Велика Палата Верховного Суду надала оцінку у спорі в цивільній справі за позовом фізичної особи до Дочірнього сільськогосподарського підприємства «Агрокомплекс» про визнання договору оренди землі припиненим та повернення земельної ділянки.
Також не є обґрунтованими доводи позивача про застосування строків, визначених в Законах України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статей 51, 55 Закону № 2262-XII (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Доводи позивача про відсутність строку звернення до суду із цим позовом про оформлення довідки станом на 01.03.2018, із посиланням на статтю 51 Закону №2262-ХІІ, суд вважає необґрунтованими, оскільки у вказаній статті йдеться про необмеженість строком саме здійснення перерахунку пенсії не проведеного з вини певних органів, відповідач у цій справі не має повноважень на здійснення перерахунку пенсії.
Крім того, у цій справі не розглядається спір щодо невиплати органом Пенсійного фонду нарахованої пенсії, у зв'язку із чим, помилковими є посилання на статтю 46 Закону №1058-ІV.
Початок формування довідок відповідачем, згідно з пунктами 2, 3 Порядком №45, пов'язується з отриманням від органу Пенсійного фонду відповідного списку для видачі довідок про розмір грошового забезпечення.
Вирішуючи подану представником позивача заяву, суд виходить із того, що згідно з вимогами статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення, а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Верховним Судом здійснено відступ від попередніх висновків, сформовано нову правову позицію, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав; при зверненні до суду позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав чи в інший визначений законом строк звернення до суду; отримання позивачем листа відповідача від у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Непоінформованість позивача про порушення своїх прав через байдуже ставлення до них або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.01.2020 у справі №420/2045/19 та від 06.03.2019 у справі № 805/1985/18-а.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що у пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії” від 28.10.1998 зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Вищенаведене спростовує доводи позивача, зазначені останнім у заві про поновлення строку звернення до суду.
Крім того, на вимогу суду позивачем не підтверджено поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду належними доказами на підтвердження існування дійсних, істотних обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві звернутися до суду із означеним позовом. Позивачем в заяві про поновлення строку звернення до суду наведено лише посилання на судову практику, яка не може бути застосована у спірних правовідносинах з викладених вище причин, обставини, які позивач вважає поважними і об'єктивними не наведено, жодного доказу на їх існування позивачем не надано.
Враховуючи викладене, суд визнає неповажними наведені у заяві представника позивача причини пропуску строку звернення до суду.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду з адміністративним позовом.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд звертає увагу, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, а саме, не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 КАС України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Вирішуючи питання поважності пропуску строку звернення суд зазначає, що позивачем не обґрунтовано та не підтверджено жодним доказом поважності причин пропуску строку звернення до суду із даною позовною заявою.
Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до суду, не надано доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску, внаслідок чого суд не вбачає підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та задоволення заяви позивача про поновлення строку звернення до суду.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись ст. 122, 123, 169, 248, 256, 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Шмідта, буд. 16, м. Дніпро, 49006; ідентифікаційний код юридичної особи 08353525) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви направити особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви, не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Царікова