21 липня 2023 року Справа № 160/12844/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною та скасування постанови,-
08.06.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову оформлену довідкою № 380 від 11.05.2023 року військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 щодо проведеного медичного огляду сержанта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 ;
- зобов'язати військово-лікарську комісію військової частини НОМЕР_1 провести повторний медичний огляд сержанта ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 на предмет придатності (обмеженої придатності) до військової служби.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_2 . Зазначає, що 28.12.2022р. виконуючи обов'язки військовослужбовця отримав мінно-вибухову травму. Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) сержант ОСОБА_1 військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 , 28 грудня 2022 року одержав травму (поранення), діагноз: мінно-вибухова травма. Вогнепальне поранення правої кісті з травматичною ампутацією по типу деартикуляції III пальця, перелом III п'ясної кістки, дистальної фаланги IV пальця та біфокальний перелом п'ясної кістки правої кісті. За обставин: 28 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання внаслідок ворожого артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Красна Гора Донецької області. Вказує, що лікувався стаціонарно у КНП «Міська клінічна лікарня № 6» ДМР 28.12.22 по 31.12.2022 року, у КНП» Криворізька міська лікарня № 5» з 21.02.23 по 15.03.23 року. Відповідно до довідки № 10/1105 ВЛК КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня» встановлено виражене порушення функції правої кісті. Відповідно довідки 4101 ВЛК Державної лікарні МВС України встановлено порушення функції правої кісті. 04.05.2023 року Військова частина НОМЕР_2 направила позивача на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності для проходження військової служби. 11.05.2023 року проведено медичний огляд позивача у ВЛК в/ч НОМЕР_1 , за результатом якого складено довідку від 11.05.2023р. згідно якої військово-лікарською комісією встановлено діагноз, а також вказано, що травма, ТАК, пов'язана з захистом Батьківщини. Згідно наказу МОЗ України від 04.07.2007 року № 370 травма тяжкого ступеню, придатний до військової служби. Позивач категорично не погоджується з висновком ЛВК, вказує, а саме не згоден із медичною оцінкою ВЛК (відповідача) ступеню порушення функції кісті як нетяжка ступінь, а також з тим що він вважається таким, що придатний до військової служби. Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду. Також позивач зазначає, що оскаржувана постанова підписана містить підписи лише голови ВЛК та секретаря ВЛК, що протирічить п.Д) п.22.1 Порядку № 402.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2023р. прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/12844/23; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
04.07.2023р. представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив про таке.
У разі наявності сумніву щодо правильності висновку позаштатної військово- лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 щодо придатності до військової служби, військовослужбовець має право звернутись до регіональної військово-лікарської комісії або Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідного висновку.
Відповідно, підпункту 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення № 402 встановлено, що на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Згідно з підпунктом 2.3.4 та 2.3.5 пункту 2.3 розділу І Положення № 402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України. Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
У свою чергу, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Додатково, в Положенні № 402 не визначено порядку оскарження довідок позаштатної військово-лікарської комісії (військової частини НОМЕР_1 ).
Згідно пункту 22.12 глави 22 Розділу II Положення № 402, постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду ВЛК.
У разі погіршення стану здоров'я позивач має право звернутися по команді до вищестоящого командування з рапортом про направлення на обстеження, лікування чи проведення медичного огляду ВЛК для визначення ступеню придатності до військової служби.
З огляду на викладене, підстави для задоволення позову відсутні.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 .
Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 21.02.2023р. №1121, виданої Військовою частиною НОМЕР_2 , сержант ОСОБА_1 військовослужбовець ВЧ НОМЕР_2 28.12.2022р. одержав травму (поранення) Діагноз: Мінно-вибухова травма. Вогнепальне кульове поранення правої кісті з травматичною ампутацією по типу де артикуляції ІІІ пальця, перелом ІІІ п'ясної кістки, дистальної фаланги ІV пальця та біфокальний перелом V п'ясної кістки правої кісті. За обставини: 28.12.2022р. під час виконання бойового завдання внаслідок ворожого артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Красна Гора Донецької області, отримав травму (поранення) при проходженні військової служби, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби та захистом Батьківщини, в районі проведення бойових дій на території Донецької області.
Згідно з довідкою від 18.01.2023р. № 10/1105 сержанту ОСОБА_1 було проведено медичний огляд. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтво): Стан після мінно-вибухової травми (28.12.2022) вогнепального кулевого поранення правої кисті з травматичною ампутацією по типу дезартикуляції ІІІ пальця на рівні п'ясно-фалангового суглобу, багатоуламкового перелому III п'ясної кістки, проксимальної фаланги IV пальця зі зміщенням уламків та поперечного перелому V п'ясної кістки. Виражене порушення функції правої кисті. Травма відноситься до тяжких. «Травма, (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язана з проходженням військової служби». Потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Відповідно до довідки ВЛК від 21.03.2023р. № 397, виданої ОСОБА_2 - лікарською комісією Державною лікарнею в місті Кривому Розі МВС України, сержанту за контрактом ОСОБА_1 було проведено медичний огляд. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) Стан після вогнепального кульового поранення (28.12.2022) правої кисті з травматичною ампутацією 3го пальця, переломів 3ої, 5ої п'ясних кісток, проксимальної фаланги 4го пальця у вигляді відсутності 3го пальця на рівні п'ясно - фалангового суглобу, консолідуючих переломів 3ої, 3ої п'ясних кісток, 4го пальця правої кисті, порушенням функції правої кисті. Згідно наказу МОЗ України від 04.07.2007 № 370 травма тяжкого ступеня. Травма, поранення, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини (довідка від 21.02.2023 № 1121). Потребує відпустки за станом здоров'я на тридцять календарних днів (з подальшим оглядом на госпітальній ВЛК ЗСУ).
Згідно з довідкою від 11.05.2023р. за № 380 сержанту взк ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК в/ч НОМЕР_1 . Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Наслідки вогнепального кульового наскрізного поранення (28.12.22) правої кістки з травматичної ампутацією 3 пальця, вогнепальним уламковим переломом проксимальної фаланги 4 пальця, вогнепальним уламковим переломом 3,5 плесневої кістки, лікований оперативно (28.12.22) -первинної хірургічної обробки вогнепальних ран, формування кукси 3 пальця, у вигляді ампутаційної кукси 3 пальця правої кістки на рівні основи проксимальної фаланги невірноконсолідованого перелому проксимальної фаланги 4 пальця, консолідований перелом 3,5 п'ясної кістки з нестійкою комбінованою контрактурою 4,5 пальців, з незначним порушенням функції. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Згідно з наказу МОЗ України від 04.07.2007р. №370 травма тяжкого ступеню. На підставі 62в графи ІІ Розкладу хвороб придатний до військової служби.
Позивач не погоджується з висновком ВЛК щодо гідності його до військової служби, що стало підставою для звернення до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов такого висновку.
Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався указами Президента 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023 та Указом Президента № 254/2023 від 01.05.2023, яким строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина друга статті 1 Закону № 2232-ХІІ).
Відповідно до частини сьомої статті 1 Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
За нормами частини третьої статті 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
У частині першій статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до частини 1 статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (далі - Закон № 3543-ХІІ) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону № 3543-ХІІ визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону № 3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Згідно з частиною десятою статті 2 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення № 402).
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Як передбачено пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 на Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України (ЦВЛК) покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку (пп. 2.3.5 п. 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402).
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3) - пункт 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення № 402.
Виходячи з наведених правових норм у їх сукупності, а також положень Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді по суті спору в адміністративних справах, у яких оспорюються рішення лікарських комісій, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому така оцінка виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.
Верховний Суд у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Також відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Верховний Суд у постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20 зазначив, що дискреційні повноваження це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 2 ст. 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Отже, перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить у компетенцію адміністративного суду.
З огляду на визначений позивачем предмет спору у справі, суд перевіряє законність постанови військово-лікарської комісії виключно в межах дотримання процедури її ухвалення та не може самостійно надавати оцінку діагнозу лікарів без наявності висновку експерта або рішення ВЛК вищого рівня.
Позивач не надав суду висновку експерта або постанови ВЛК вищого рівня, які б спростовували діагноз, що вказаний в оскаржуваній постанові.
Відповідно до п.п. Д) п. 22.1 Розділу 22 Положення № 402 на працівників Збройних Сил України - у довідку ВЛК, а тих, які працюють з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ та мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами, - у медичну картку амбулаторного хворого або медичну книжку.
При медичному огляді осіб, які знаходяться на стаціонарному обстеженні та лікуванні, подання на ВЛК та її постанова записуються до історії хвороби, яка підписується головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, та секретарем комісії у день засідання (при виписці особи із лікувального закладу постанова ВЛК записується також у виписний епікриз). Подання повинне мати дані, необхідні для заповнення усіх граф Книги протоколів засідань ВЛК (ЛЛК), довідки ВЛК або свідоцтва про хворобу.
Позивач, оскаржуючи постанову ВЛК, оформлену довідкою від 11.05.2023р. № 380 посилаючись на п. Д) п. 22.1 Порядку 402 вказує про те, що така довідка повинна містити підписи голови, членів комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, та секретаря ВЛК, однак суд такі доводи позивача відхиляє, оскільки підпис голови, членів комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, та секретаря комісії повинні міститися саме в історії хвороби пацієнта, а не в постанові ВЛК. До того ж, станом на момент проведення медичного огляду (11.05.2023р.) ОСОБА_1 не перебував на стаціонарному лікуванні, доказів про протилежне матеріали справи не містять.
Таким чином, підстави вважати, що постанова ВЛК, оформлена довідкою від 11.05.2023р. № 380 , є протиправною за процедурою її прийняття відсутні.
У разі наявності сумніву щодо правильності висновку військово-лікарської щодо визнання позивача обмежено придатним до військової служби у воєнний час, позивач мав право звернутись до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідного висновку.
У разі погіршення стану здоров'я під час проходження військової служби позивач мав право звернутися за підпорядкуванням до командира військової частини для направлення на проведення медичного огляду ВЛК.
У матеріалах справи відсутні відомості про звернення позивача до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду висновку ВЛК, та проведення повторного медичного огляду щодо придатності до військової служби.
З огляду на наведене, суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування постанови, оформленої довідкою № 380 від 11.05.2023 року військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , щодо проведеного медичного огляду сержанта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , а оскільки позовна вимога про зобов'язання військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 провести повторний медичний огляд сержанта ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 на предмет придатності (обмеженої придатності) до військової служби є похідною від першої, суд також відмовляє в її задоволенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, норми чинного законодавства, а також з урахуванням правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
На підставі ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. . 2, 9, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) до Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , і.к. НОМЕР_5 ) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін