20 липня 2023 року ЛуцькСправа № 140/6799/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши заяву позивача про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення нарахування та виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язання провести з 07.04.2022 (в межах строку звернення до суду) нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, до зміни законодавства або зміни її правового статусу.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 у справі №140/6799/22 адміністративний позов задоволено частково, вирішено:
1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, яка призвела до не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 з 19.04.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Постановою Восьмого ААС від 01.03.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 в адміністративній справі № 140/6799/22 скасовано в частині розміру (два прожиткових мінімуми для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року) підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонерові, який проживає на території радіоактивного забруднення, що підлягає нарахуванню та виплаті на користь ОСОБА_1 , в цій частині прийнято нову постанову, якою визначено розмір підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонерові, який проживає на території радіоактивного забруднення, що підлягає нарахуванню та виплаті на користь ОСОБА_1 , - дві мінімальні заробітні плати згідно із законом про Державний бюджет на відповідний рік.
Судом 23.05.2023 видано виконавчі листи.
18.07.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява в порядку статті 383 КАС України, згідно з якою позивач заявляє наступні вимоги:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 у справі № 140/6799/22 щодо перерахунку підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму, а не мінімальної заробітної плати (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік з урахуванням зміни такого розміру протягом року);
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 у справі № 140/6799/22 щодо проведення перерахунку ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 19.04.2022 по 30.04.2023 та продовження нарахування і виплату такого підвищення до пенсії не у розмірах двох мінімальних заробітних плат, установлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Волинській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення;
- встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області 30-денний строк з дня отримання (вручення) копії ухвали суду для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення.
В обґрунтування заяви зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області при виконанні рішення суду у справі неправомірно нараховано підвищення до пенсії у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а не в розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), як це було визначено рішенням апеляційного суду в даній справі, а відтак вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать рішенню суду.
Відповідно до статті 382 КАС України розгляд заяви здійснюється судом в порядку письмового провадження.
Надаючи оцінку діям відповідача при виконанні рішення суду, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
З системного аналізу вище зазначених норм права можна зробити висновок, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
До заяви додано відомості про пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання відкриття виконавчого провадження (постанова від 13.07.2023).
Застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.
У даному випадку, позивач звернувся до суду із вимогами в порядку статті 383 КАС України, з підстав неналежного розрахунку розміру доплати до пенсії на виконання рішення суду.
При цьому, суд акцентує увагу на тому, що при встановленні неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій, важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності та/або дії, її фактичні підстави, а також шкідливість/протиправність для прав та інтересів заінтересованої особи.
Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що при виконанні рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.
Положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Враховуючи викладене, суд наголошує, що позивачем не надано суду доказів, що державним виконавцем використано всі передбачені чинним законодавством засоби щодо належного та повного виконання судового рішення, а відтак, звернення позивача із заявою в порядку ст. 383 КАС України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України «Про виконавче провадження» першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.
З огляду на викладене, подана заява у порядку статті 383 КАС України, задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 в адміністративній справі № 140/6799/22 - залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя В.В. Дмитрук