21.07.2023 Справа№914/2022/23
м. Львів
За заявою: Львівського національного університету природокористування
про забезпечення позову (вх.№2839/23 від 20.07.2023)
у справі №914/2022/23
за позовом: Львівського національного університету природокористування, м. Дубляни, Львівської області
до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Міністерство освіти і науки України, м. Київ
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Фонд державного майна України, м. Київ
про витребування майна
Суддя Щигельська О.І.
Представники учасників справи не викликались
В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/2022/23 за позовом Львівського національного університету природокористування до Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Міністерства освіти і науки України та Фонду державного майна України про витребування у Львівської міської ради у державну власність на користь Львівського національного університету природокористування Будинок побуту (літ. «А-2») площею 865,2 кв. м. за адресою: Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. Т. Шевченка, 4.
20.07.2023 на електронну пошту суду надійшла заява позивача про забезпечення позову (вх.№2839/23), в якій позивач просить до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Львівської області по справі №914/2022/23 заборонити суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та іншим органам чи особам які уповноважені здійснювати реєстраційні дії у відповідності до Закону України № 1952-IV від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо Будинок побуту (літ. «А-2») площею 865,2 кв. м. за адресою: Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. Т. Шевченка, 4, що зареєстровано за Дублянською міською радою Жовківського району Львівської області (правонаступник - Львівська міська рада).
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову (вх.№2839/23 від 20.07.2023) суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно ч. 2 ст. 136 ГПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, заходи забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 ГПК України, а саме: якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 138 ГПК України передбачено, заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Згідно п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Водночас, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України, які передбачають обов'язковість подання доказів, наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заява Львівського національного університету природокористування про забезпечення позову мотивована тим, що з володіння позивача безпідставно та незаконно вибуло нерухоме майно, що фактично унеможливлює здійснення реєстраційних дій позивачем права власності на вказаний будинок та створює реальну загрозу відчуження, перереєстрації та інших процесуальних дій відповідачем, з володіння якого позивач має намір його витребувати, що у свою чергу утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову позивача та ускладнить ефективний захист його права власності на нерухоме майно.
Заявник вказує, що Львівська міська рада, як власник спірного майна, не обмежена у праві його відчуження та має реальну можливість реалізувати це майно на користь третіх осіб до ухвалення рішення у цій справі. У випадку, якщо спірне майно буде відчужено, то це потребуватиме пред'явлення нового позову до набувача такого майна про його витребування з чужого незаконного володіння, що істотно ускладнить та зробить неможливим ефективний захист та поновлення порушених прав і інтересів заявника, який буде змушений застосовувати додаткові засоби захисту своїх прав, що також потребуватиме значних витрат часу та коштів.
Позивач зазначає, що заява про забезпечення позову подається повторно, оскільки ним змінено об'єкт заяви, а саме обрано лише один захід забезпечення позову, який гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, а саме заборонити суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та іншим органам чи особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії у відповідності до Закону України № 1952-IV від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо Будинку побуту (літ. «А-2») площею 865,2 кв. м., що зрештою дасть змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприятиме фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Суд зазначає, що предметом заявленого позову є вимога Львівського національного університету природокористування про витребування у Львівської міської ради у державну власність на користь Львівського національного університету природокористування Будинку побуту (літ. «А-2») площею 865,2 кв. м. за адресою: Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. Т. Шевченка, 4.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується судом під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Втім, як встановлено судом, заявником не наведено достатніх обґрунтувань та не надано суду жодних доказів, у розумінні чинного процесуального закону, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову, зокрема щодо наявності у відповідача наміру відчужити майно, яке є предметом спору.
Про те, що будинок побуту (літ. «А-2») площею 865,2 кв. м. за адресою: Львівська область, Жовківський район, м.Дубляни, вул. Т. Шевченка, 4 належить до комунальної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності №32501563, виданим 21.01.2015 року реєстраційною службою Жовківського районного управління юстиції Львівської області, позивач дізнався ще 11.04.2016 року з Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №29186767 (знаходиться в матеріалах справи). До суду позов про витребування зазначеного майна подано лише 30.06.23р. З наведених обставин, при відсутності доказів, які б підтверджували намір власника майна відчужити будь-яким чином спірне майно, суд вважає, що подана заява про забезпечення позову не обгрунтована і задоволенню не підлягає.
За висновком суду, заява про забезпечення позову мотивована виключно припущеннями позивача щодо можливого ухилення відповідача від виконання судового рішення у випадку задоволення позову.
Однак самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та надання обґрунтувань не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За таких обставин, зважаючи на безпідставність та необґрунтованість, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Згідно ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
в задоволенні заяви Львівського національного університету природокористування про забезпечення позову (вх.№2839/23 від 20.07.2023) у справі №914/2022/23 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у порядку, передбаченому ст. ст. 255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 21.07.23р.
Суддя Щигельська О.І.