номер провадження справи 22/89/23
10.07.2023 Справа № 908/925/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., при секретарі судового засідання Батрак М.В., розглянувши матеріали заяви вих. № 06-23/31 від 26.06.2023 (вх. № 14024/08-08/23 від 30.06.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю “Люкс Країна”, м. Київ про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 908/925/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Люкс Країна” (вул. Солом'янська, буд. 20-В, офіс 1037, м. Київ, 03110)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька Хендлінгова Компанія” (вул. Блакитна буд. 4, м. Запоріжжя, 69013)
про стягнення 14 973 579,16 грн.
За участю представників сторін:
від позивача (заявника) - не з'явився;
від відповідача - Джамбов П.С., на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АР № 1083430 від 14.04.2023;
21.03.2023 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 10.03.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю “Люкс Країна” до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька Хендлінгова Компанія” про стягнення 9434231,79 грн. основної суми заборгованості; 2995738,58 грн. пені, нарахованої за період з 01.03.2022 по 24.02.2023; 279917,66 грн. 3% річних, нарахованих за період з 01.03.2022 по 24.02.2023; 2263691,13 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з березня 2022 по січень 2023 включно.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2023 справу № 908/925/23 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Ярешко О.В.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.06.2023 у справі №908/925/23 позовні вимоги задоволено частково, з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька Хендлінгова Компанія” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Люкс Країна” стягнуто 9434231 грн. 79 коп. основного боргу, 2263691 грн. 13 коп. інфляційних втрат, 279917 грн. 66 коп. 3% річних, 1497869 грн. 29 коп. пені, 224603 грн. 69 коп. судового збору.
Повне рішення суду оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 240, 241 ГПК України 28.06.2023.
30.06.2023 до служби діловодства господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Люкс Країна” про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/925/23 про відшкодування витрат по оплаті правової допомоги адвоката в розмірі 91 000,00 грн.
Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2023 у зав'язку із перебуванням головуючого судді у справі Ярешко О.В. з 07.07.20213 по 08.08.2023 включно у відпустці заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/925/23 про відшкодування витрат по оплаті правової допомоги адвоката передано на розгляд судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.07.2023 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Люкс Країна”, м. Київ про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/925/23 про відшкодування витрат по оплаті правової допомоги адвоката, судове засідання призначено на 10.07.2023.
В судове засідання 10.07.2023 з'явився представник відповідача, здійснювалася фіксація судового процесу програмно-апаратним комплексом «Акорд».
Представник позивача (заявника) в судове засідання 10.07.2023 не з'явився, про причини неявки в судове засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/925/23 суд завчасно не повідомив. Про дату, час та місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/925/23 представник позивача повідомлений належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку 04.07.2023 документу в електронному вигляді - ухвали про прийняття до розгляду заяви від 03.07.2023 у справі № 908/925/23 до електронного кабінету Солошенка С.В.
Згідно норм ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За таких обставин, суд вирішив за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 908925/23 в судовому засіданні 10.07.2023 без участі представника позивача (заявника).
Відповідач письмової заяви по суті заяви ТОВ “Люкс Країна” про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/925/23 про відшкодування витрат по оплаті правової допомоги адвоката в розмірі 91 000,00 грн. не надав. Проте, присутній в судовому засіданні 10.07.2023 представник відповідача усно заперечив проти заяви позивача про відшкодування витрат по оплаті правової допомоги адвоката в розмірі 91 000,00 грн., вважає заявлену позивачем до стягнення суму витрат на оплату правової допомоги адвоката занадто завищеною та не співмірною суті спору.
Суд, дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Люкс Країна” про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/925/23 про відшкодування витрат по оплаті правової допомоги адвоката, вважає за можливе її задовольнити, у зв'язку з наступним.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 2 статті 244 ГПК України передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Положеннями частини 3 статті 244 ГПК України, зокрема, визначено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 1, 2 ст. 124 ГПК України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в позовній заяві у даній справі зазначав, що у зв'язку з розглядом даної справи він очікує понести витрати на судовий збір, а також витрати на професійну правничу допомогу у наступному розмірі:
- 15 00,00 грн. - витрати на правову допомогу із досудової підготовки справи, складання і подання позовної заяви до суду;
- 2 000, 00 грн. - за кожне судове засідання, в якому братиме участь адвокат;
- 70 000,00 грн. - гонорар адвоката.
В поданій заяві вих. № 06-23/31 від 26.06.2023 (вх. № 14024/08-08/23 від 30.06.2023) заявник зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 91 000,00 грн. та просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в зазначеній сумі.
Згідно з ч. 4 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (п. 4 ст. 126 ГПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Представник відповідача усно заперечив проти заяви позивача про відшкодування витрат по оплаті правової допомоги адвоката в розмірі 91 000,00 грн., вважає заявлену позивачем до стягнення суму витрат на оплату правової допомоги адвоката занадто завищеною та не співмірною суті спору.
Положеннями частини 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/925/23ухвалено 22.06.2023.
Повне рішення суду оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 240, 241 ГПК України 28.06.2023.
У встановлений строк позивач звернувся до господарського суду з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/925/23в розмірі 91 000,00 грн.
Судом встановлено, що позивачем дотримані вимоги частини 8 статті 129 ГПК України, а саме: - позивачем до закінчення судових дебатів у справі № 908/925/23 здійснено звернення до суду із заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду; - докази понесення витрат пов'язаних із розглядом справи позивачем подані в межах строку, тобто, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Зі змісту ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав суду Договір про надання правничої допомоги №02-07/22від 07.07.2022 (далі - Договір), укладений позивачем (Клієнт) із адвокатом Солошенком Сергієм Васильовичем (Адвокат).
Згідно з п., п. 1.1, 1.2 Договору Адвокат зобов'язується здійснювати захист, представництво інтересів Клієнта та надавати інші види правової допомоги Клієнту в обсязі, на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими нормами чинного законодавства України, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати за цим Договором. Безпосередній зміст правової допомоги Адвоката за цим Договором полягає у захисті прав і законних інтересів Клієнта та надання усіма законними методами і способами правової допомоги Клієнту в усіх питаннях, що виникають під час здійснення ним господарської діяльності.
Відповідно до п. 1.3 Договору Адвокат надає правову допомогу за цим Договором, зокрема: шляхом судового захисту; надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складання позовних заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру; представництва інтересів Клієнта в судах України всіх інстанцій і юрисдикцій.
В п. 4.1 Договору сторони узгодили, що за здійснену правову допомогу та послуги, що надаються Адвокатом, Клієнт сплачує Адвокату гонорар (винагороду), розмір якого узгоджується сторонами та визначається додатковими угодами до Договору.
13.02.2023 сторонами укладена Додаткова угода № 8 до Договору про надання правничої допомоги № 02-07/22 від 07.07.2022, в п. 1 якої сторони погодили, що зміст правової допомоги Адвоката за Договором про надання правничої допомоги № 02-07/22 від 07.07.2022 полягає, зокрема, у представництві інтересів Клієнта в будь-яких судах України всіх інстанцій і юрисдикції з повноваженнями, передбаченими Договором, з питань захисту прав і законних інтересів Клієнта, порушених ТОВ “Запорізька Хендлінгова Компанія” внаслідок невиконання грошових зобов'язань за договором.
Пунктом 2 Додаткової угоди № 8 від 13.02.2023 сторони узгодили наступну фіксовану вартість послуг (гонорару) Адвоката за надання правової допомоги:
- 15 00,00 грн. - досудова підготовка справи: аналіз документів, досудове врегулювання спору, збір доказів, визначення правової позиції, підготовка і подання до суду позовної заяви або заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та інших процесуальних документів;
- 2 000, 00 грн. - представництво інтересів у суді першої інстанції (за одне судове засідання);
- 70 000,00 грн. - гонорар адвоката.
Згідно з умовами п., п. 3.1, 7., 7.2 Додаткової угоди № 8 від 13.02.2023 оплата вартості послуг та фіксованого розміру гонорару здійснюється Клієнтом протягом 20 робочих днів з дня підписання Звіту про надану правничу (правову) допомогу та Акту приймання-передачі наданих послуг. Правова допомога вважається наданою після підписання Звіту про надану правничу (правову) допомогу, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності). Адвокат надає Клієнту Звіт про надану правничу (правову) допомогу, в якому зазначається зміст наданої правничої допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов Договору, додаткові витрати, які були понесені Адвокатом понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце).
Правову допомогу позивачу у справі №908/925/23 надававбезпосередньо адвокат Солошенко С.В. на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія СА № 1050201 від 10.03.2023 (повноваження як адвоката підтверджуються свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 000870 від 15.02.2018).
23.06.2023 позивач та адвокат Солошенко С.В. підписали Звіт про надання правничої (правової) допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 02-07/22 від 07.07.2022, яким засвідчили факт надання Адвокатом правової допомоги в межах справи за позовом ТОВ “Люкс Країна” до ТОВ “Запорізька Хендлінгова Компанія” про стягнення 14 973 579,16 грн. заборгованості на загальну суму 91000,00 грн., а саме:
1. Досудова підготовка матеріалів, що включає: зустріч з Клієнтом з метою з'ясування обставин справи, отримання документів, підготовка і підписання додаткової угоди щодо надання правової допомоги в межах даної справи (тривалість 1,5 години); правовий аналіз наданих Клієнтом документів, визначення правової позиції, аналіз практики Верховного Суду (тривалість 2,0 години); підготовка позовної заяви до господарського суду Запорізької області, розрахунок пені і інфляційних втрат, клопотання про витребування документів та інших додатків (тривалість 6,0 годин); підготовка копії позовної заяви та доданих до неї документів (доказів) відповідачу (тривалість 1,0 година); направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів (доказів) відповідачу і суду (тривалість 1,0 година). За погодженням сторін вартість послуги складає15 000,00 грн.;
2. Судовий розгляд справи, що включає: підготовка до засідання і участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 25.04.2023, 01.06.2023 і 22.06.20023 (всього 3 судових засідання тривалістю по 1,0 годині вартістю по 2 000,00 грн. за кожне); аналіз відзиву на позовну заяву, визначення позиції, аналіз практики Верховного суду, підготовка відповіді на відзив і його направлення до суду та копії відповідачу (тривалістю 4,0 години). За погодженням сторін вартість послуги складає6000,00 грн.;
3. Гонорар адвоката, за погодженням сторін становить 70 000, 00 грн.
Загальна фіксована вартість послуг з надання правової допомоги за даним звітом складає 91 000,00 грн.
26.06.2023 позивач та адвокат Солошенко С.В. підписали Акт № 1 приймання-передачі наданих послуг за Додатковою угодо № 8 від 13.02.2023 до Договору про надання правничої допомоги № 02-07/22 від 07.07.2022, яким засвідчили факт надання Адвокатом правової допомоги згідно Звіту від 23.06.2023 про надання правничої (правової) допомоги на загальну суму 91000,00 грн.
Як зазначено в Звіті від 23.06.2023 про надання правничої (правової) допомоги та Акті приймання-передачі наданих послуг № 1 від 26.06.2023 Клієнт не має претензій до якості і термінів виконання зазначених послуг. Сторонами погоджено, що вартість винагороди, яка підлягає оплаті Адвокату за надані послуги, з врахуванням об'єму і складності виконуваних послуг, витраченого часу на їх виконання, відповідає - 91 000,00 грн.
Надані правничі послуги на даний момент не оплачені, адже сторони узгодили їх оплату протягом 20 робочих днів з дня підписання Звіту про надану правничу (правову) допомогу та Акту приймання-передачі наданих послуг.
Разом із тим, відповідно до усталеної практики вирішення господарських спорів, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Висновок Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладений в абз. 3 п. 6.5. постанови від 03.10.2019 по справі № 922/445/19).
Суд зазначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України"» від 26.02.2015, п.,п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
За змістом частини третьої статті 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Разом із тим, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Таким чином, дослідивши зміст наданої адвокатом Солошенко С.В. професійної правничої допомоги, про яку зазначено в Звіті від 23.06.2023 про надання правничої (правової) допомоги та Акті приймання-передачі наданих послуг № 1 від 26.06.2023за Додатковою угодо № 8 від 13.02.2023 до Договору про надання правничої допомоги № 02-07/22 від 07.07.2022, суд вважає, що такий зміст наданої правничої допомоги відповідає умовам Договору про надання правничої допомоги № 02-07/22 від 07.07.2022, а час, витрачений на складання та подання цих документів, є обґрунтованим, оскільки виходячи із конкретних обставин справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту. При цьому, суд зауважує, що тривалість судових засідань, в яких приймав участь адвокат, та їх змістовність не впливають на розмір винагороди адвоката за учать в цих засіданнях. Також суд зауважує, що всі заяви по суті спору у справі № 908/925/23 від імені позивача підписані адвокатом Солошенко С.В.Крім того, матеріали справи № 908/925/23 свідчать, що у всіх судових засіданнях, про які зазначено в в Звіті від 23.06.2023 про надання правничої (правової) допомоги та Акті приймання-передачі наданих послуг № 1 від 26.06.2023за Додатковою угодо № 8 від 13.02.2023, адвокат Солошенко С.В. приймав участь.
Відповідачем не наведено достатньо аргументованих доводів стосовно зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Враховуючи, що рішенням господарського суду Запорізької області від 22.06.2023 у справі № 908/925/23 позов задоволений частково лише в часті зменшення розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, з огляду на ціну позову, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в заявленому позивачем розмірі - 91 000,00 грн.
Керуючись ст., ст. 123, 126, 129, 232, 233, 235, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Люкс Країна”, м. Київ про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 908/925/23 задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька Хендлінгова Компанія”, (вул. Блакитна буд. 4, м. Запоріжжя, 69013, ідентифікаційний код юридичної особи 36359075) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Люкс Країна”, (вул. Солом'янська, буд. 20-В, офіс 1037, м. Київ, 03110, ідентифікаційний код юридичної особи 39237508) судові втирати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 91 000 (дев'яносто одну тисячу) грн. 00 коп. Видати наказ.
Учасники по справі можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.
Дата складання повного тексту додаткового рішення 21.07.2023.
Суддя Н. Г.Зінченко
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.