вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.07.2023м. ДніпроСправа № 211/6249/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Дніпро
до ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості
Суддя Крижний О.М.
У грудні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулося до Довгинцівського районного суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 210391,21 грн., 3% річних у розмірі 2441,29 грн., збитки від інфляції у розмірі 3263,37 грн. та пеню у розмірі 28486,93 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди комерційної нерухомості №12Е000-1516/17 від 16.06.2017 в частині своєчасної сплати орендної плати.
Заочним рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.03.2019 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" загальну заборгованість у розмірі 244582,80 грн., з яких основна заборгованість 210391, 21 грн., 3% річних від простроченої суми 2441,29 грн., збитки від інфляції - 3263,37 грн., пеня - 28486,93 грн. та судовий збір у розмірі 3668,74 грн.
Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.05.2021 скасовано заочне рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.03.2019 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, справу призначено до судового розгляду.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.09.2021 первісний позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" загальну заборгованість у розмірі 244582,80 грн., з яких основна заборгованість 210391 гривень 21 коп., 3% річних від простроченої суми 2441 гривні 29 коп., збитки від інфляції - 3263 гривні 37 коп., пеня - 28486 гривень 93 коп., а також стягнуто судовий збір у розмірі 3668,74 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про визнання договору оренди комерційної нерухомості № 12Е000-1516/17 від 01.06.2017 року недійсним відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08.02.2023 апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задоволено. Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.09.2022 скасовано. Провадження у справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про визнання договору оренди комерційної нерухомості № 12Е000-1516/17 від 01.06.2017 року недійсним закрито. Роз'яснено позивачу, що у разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20.03.2023 заяву Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено. Ухвалено передати справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про визнання договору оренди комерційної нерухомості № 12Е000-1516/17 від 01.06.2017 недійсним до Господарського суду Дніпропетровської області.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №211/6249/18 визначено суддю Крижного О.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2023.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2023 судом на виконання ст. 176 Господарського процесуального кодексу України було здійснено запит до Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .
Згідно відповіді Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради №12/02-01-21/1072 від 27.04.2023 ОСОБА_1 станом на 27.04.2023 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до абз.2 ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України у разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 позовну заяву залишено без руху. Рекомендовано позивачу протягом 5 днів з дати отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати докази направлення (опис вкладення, чек) відповідачеві копії позовної заяви з додатками, а також роз'яснено, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою.
Від позивача надійшла заява про поновлення руху по справі до якої додані докази направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2023 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
У матеріалах справи міститься зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про визнання договору оренди комерційної нерухомості недійсним.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України у разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2023 зустрічний позов повернуто без розгляду, оскільки позивачем за зустрічним позовом не усунуто недоліки зустрічної позовної заяви.
Від представника відповідача надійшло клопотання про повернення позовної заяви без розгляду, оскільки на момент подачі позовної заяви до суду, а саме 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб дорівнював 1762,00 грн., відповідно 100 розмірів прожиткового мінімуму дорівнює 176200,00 грн., тоді як ціна позову визначена 244582,80 грн. Таким чином відповідач вважає, що вказана справа не може бути визнана малозначною та розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження. Також відповідач вважає, що позовна заява має бути підписана саме адвокатом, а не особою по довіреності. Також відповідач звертає увагу суду на те, що до позовної заяви не долучено копію паспорта особи, яка підписала позовну, у зв'язку з чим неможливо встановити чи виповнилось цій особі 18 років.
Крім того, від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху, оскільки у позовній заяві міститься найменування суду - Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, що явно не співпадає з найменуванням суду, який розглядає дану справу. Також у позовній заяві не зазначено засобів зв'язку, офіційної адреси та адреси електронної пошти позивача та відповідача. Крім того, відповідач зауважує, що у позовній заяві не вказано чи вживалися позивачем заходи забезпечення позову чи заходи забезпечення доказів, позовна заява не містить відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, які додані до позовної заяви.
Щодо клопотання про повернення позовної заяви суд доходить висновку про відхилення даного клопотання. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08.02.2023 рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.09.2022 скасовано; провадження у справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про визнання договору оренди комерційної нерухомості № 12Е000-1516/17 від 01.06.2017 року недійсним закрито. Справу Дніпровським апеляційним судом передано до Господарського суду Дніпропетровської області за встановленою юрисдикцією в порядку ст. 255, 377 Цивільного процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу, що питання про залишення позову без руху вирішується виходячи відповідно до вимог господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви. А питання про розгляд справи у спрощеному чи загальному провадженні вирішується станом на час відкриття провадження у справі господарським судом, тобто станом на 2023 рік. Станом на 2023 рік відповідно до Господарського процесуального кодексу України дана справа відповідно до ціни позову відповідає визначенню малозначної. Клопотань про розгляд справи у порядку загального провадження відповідачем не надавалося.
З приводу того, що вказана позовна заява підписана не адвокатом, а представником за довіреністю, суд звертає увагу, що підпунктом 11 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Враховуючи, що позов подано до суду першої інстанції у грудні 2018 року, відповідно до чинного на той час законодавства підписувати його міг представник за довіреністю. Крім того, і станом на день відкриття провадження господарським судом справі є малозначною і позовна заява може біти підписана представником за довіреністю.
Щодо не подання копії паспорту для встановлення того чи виповнилося особі, що підписала позов 18 років, суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Відтак, подання копії паспорта Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.
Щодо клопотання про залишення позовної заяви без руху, суд повторно наголошує, що дана справа надійшла за підсудністю, а тому посилання на те, що позов адресований до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу, а не Господарського суду Дніпропетровської області є безпідставним. Щодо того, що у позові не вказано офіційних електронних адрес позивача та відповідача, а також чи вживалися заходи досудового врегулювання спору, заходи забезпечення позову чи доказів та у кого зі сторін знаходяться оригінали доданих до позовної заяви доказів, суд зазначає, що оскільки дана справа вже розглядалася в порядку цивільного судочинства близько 5 років і в матеріалах справи зібрані дані, суд з метою процесуальної економії не вбачає за необхідне залишати позовну заяву без руху із вказаних підстав.
Вмотивованого відзиву на позов відповідач до господарського суду не подав. Поштова кореспонденція, направлена за місцезнаходженням відповідача (з копією ухвали суду) повернулася на адресу суду, як невручена, з відмітками пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Суд звертає увагу, що адреса, підтверджена відомостями з Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради, є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, лише відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію від суду, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.
Суд наголошує на тому, що ухвала суду надсилалася відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.
Відповідно до п.5 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про наявність провадження з розгляду даної справи у суді.
Господарський суд прийшов до висновку, що незнаходження відповідача за його адресою реєстрації, що має наслідком неотримання кореспонденції суду про повідомлення щодо часу та місця розгляду даної справи, не може прийматися до уваги судом, оскільки свідчить, що неотримання ухвал суду відповідачем відбулося саме з його вини. Відповідач, у разі незнаходження за його адресою реєстрації, повинен був докласти зусиль про отримання поштових відправлень за цією адресою. Крім того, неотримання ухвал суду відповідачем у вказаному випадку не може бути причиною для порушення законного права позивача на розумний строк розгляду його справи.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18.
Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Суд також намагався повідомити відповідача про перебування справи на розгляді суду телефонограмою, проте за відомими суду номерами телефону відповідача це не вдалося.
У той же час, представник відповідача, адвокат Хоменко Андрій Семенович 27.06.2023 ознайомився з матеріалами даної справи та отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі безпосередньо у приміщенні суду.
У матеріалах справи міститься відзив відповідача, який подавався до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу. У вказаному відзиві відповідач зазначає, що в акті-приймання передачі майна від 01.06.2017, який є додатком № 1 до договору відсутній підпис відповідальної особи "Сергія" в графі "Прийняв: представник орендаря" тому факт передачі майна в оренду спростовується та майно в оренду він не приймав. Також відповідач зазначає, що в п.1.1 вказаного договору чітко визнано предмет договору - для розміщення обладнання для обслуговування ремонту власних транспортних засобів. Проте наголошує на тому, що не має власного авто, а відтак використовувати орендоване майно за призначенням не міг. Відповідач наголошує, що в укладеному договорі від орендаря зазначено відповідальна особа та номер телефону, який належить ОСОБА_2 , однак зауважує, що не мав найманих працівників, тому не міг та не мав права призначити відповідальну особу. Наказ про призначення відповідальної особи відсутній. Також відповідач зауважує про неотримання для підпису актів про надані послуги.
У відповіді на відзив, яка наявна в матеріалах справи позивач не погоджувався із запереченнями відповідача, наполягає на задоволенні позовних вимог. Позивач вважає, договір укладеним, зазначає, що в акт приймання-передачі майна в оренду підписаний особисто відповідачем, вказує, що відсутність у відповідача особистого авто не спростовує факту укладення договору. Також позивач зауважує, що з відповідачем вже укладався попередній договір за яким останній сплачував орендну плату.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин укладення договору оренди, строк дії договору, порядок та строки внесення орендної плати, наявність прострочки щодо оплати, періоди прострочення оплати.
Так, судом встановлено, що 01.06.2017 між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (орендодавець) Фізичною особою-підприємцем Половніковим Віктором Олексійовичем (орендар) укладено договір оренди комерційної нерухомості № 12Е000-1516/17, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування комерційну нерухомість - частину Відкритого складу (літ. В) площею 314,7 м2, частину Дизельної (літ. Б) площею 76,0 м2 та частину приміщення на 1-поверсі 4-поверхової нежитлової будівлі зв'язку (літ. А-4) площею 23,0 м2 (приміщення №№ 53, 54 та частина приміщення № 55 згідно з планом), в тому числі коефіцієнт загальних площ 1,3 %, що відображає частку орендаря у місцях загального користування, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО,97 загальною площею 413,7 м2, для розміщення обладнання для обслуговування та ремонту власних транспортних засобів.
Згідно з п. 1.2 договору вартість майна станом на 31.05.2017 становить - 123200,00 грн.
Цей договір набирає чинності після підписання його сторонами і діє до 31.05.2018 включно та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.12.1 договору).
Пунктом 3.1 договору передбачено, що за домовленістю сторін орендна плата становить: частина Відкритого складу (літ. В) - 21,48 грн. за 1 м2 орендованої площі без ПДВ, що становить 6 759 ,76 грн. за 314,7 м2 без ПДВ; частина Дизельної (літ. Б) - 16,48 грн. за 1 м2 орендованої площі без ПДВ, що становить 1 252,48 грн. за 76,0 м2 без ПДВ; частина приміщення Будівлі зв'язку (літ. А-4) - 45,84 грн. за 1 м2 орендованої площі без ПДВ, що становить 1 054,32 грн. за 23,0 м2 без ПДВ за місяць. Оподаткування ПДВ здійснюється за ставкою, що діє на дату виникнення податкового зобов'язання.
У відповідності з п. 3.2 договору починаючи з 2018 року кожного 1 червня кожного року оренди орендна плата збільшується на 10% від ставок орендної плати, що діяли за попередній рік оренди. Орендодавець має право в односторонньому порядку змінювати розмір орендної плати шляхом направлення орендарю письмового повідомлення не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати запровадження нової орендної плати (п. 3.3 договору).
Згідно з п.3.4-3.6 договору додатково до орендної плати орендар оплачує послуги з утримання комерційної нерухомості які складаються: з комунальних витрат, витрат на забезпечення приміщень додатковими зручностями тощо. Повний перелік та вартість даних послуг на дату складання договору вказується в додатку № 2. Крім того орендар відшкодовує орендодавцю витрати на опалення орендованих приміщень Дизельної (літ. Б) пропорційно займаній частині цієї будівлі на підставі щомісячних рахунків. Орендар відшкодовує вартість водопостачання та водовідведення, спожиті за місяць, згідно з показниками окремо встановленого лічильника у відповідності до встановлених законодавством тарифів. Орендодавець в односторонньому порядку без укладення будь-яких змін та доповнень до цього договору змінює плату за послуги з утримання комерційної нерухомості а зміни або запровадження нових цін, тарифів на комунальні послуги, введення інших обов'язкових зборів і платежів згідно з законодавством України. Орендар відшкодовує вартість електроенергії, спожитої за поточний місяць, згідно з показниками окремо встановленого лічильника у відповідності до державних тарифів та сплачує витрати на забезпечення обладнання орендаря електроживленням через електромережі ПАТ "Укртелеком".
Відповідно до п. 3.7 договору щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим орендодавець надає орендарю Акт про надані послуги, яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди за місяць разом з рахунком на оплату. Орендар зобов'язаний виписати Акт про надані послуги та повернути його орендодавцю не пізніше 30 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі неповернення Акту про надані послуги орендодавцю у вказаний строк він вважається погодженим орендарем.
Орендна плата та інші платежі за договором сплачуються орендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. Неотримання рахунку орендарем не звільняє, його від сплати платежів за договором (п.3.8 договору).
01.06.2017 сторонами підписаний акт приймання-передачі майно, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв майно згідно з договором оренди комерційної нерухомості №12Е000-1516/17 від 01.06.2017.
Позивачем залучені до матеріалів справи акти надання послуг №1200ДН/17-788 від 30.06.2017 на суму 11579,68 грн., №1200ДН/17-940 від 31.07.2017 на суму 11447,46 грн., №120ДН/17 -1019 від 31.08.2017 на суму 11619,17 грн., №1200ДН2/17-40 від 30.09.2017 на суму 11711,17 грн., №1200ДН2/17-110 від 31.10.2017 на суму 12170,45 грн., №1200ДН2/17-150 від 30.11.2017 на суму 21580,58 грн., №1200ДН2/17-238 від 31.12.2017 на суму 24567,36 грн., №1200ДН2/18-20 від 31.01.2018 на суму 30800,53 грн., №1200ДН2/18-85 від 28.02.2018 на суму 29777,18 грн., №1200ДН2/18-136 від 31.03.2018 на суму 22678,66 грн., №1200ДН2/18-207 від 30.04.2018 на суму 19585,07 грн., №1200ДН2/18-298 від 31.05.2018 на суму 12330,24 грн., №1200ДН2/18-370 від 30.06.2018 на суму 12123,34 грн. Також позивачем залучені до матеріалів справи рахунки, які виставлялися відповідачу та докази направлення рахунків і актів.
08.05.2018 припинено господарську діяльність Фізичної особи - підприємця Половнікова Віктора Олексійовича, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 78, т.1).
30.06.2018 сторонами підписаний акт приймання-передачі майна з оренди (а.с. 58, т.1).
Позивач зазначає, що відповідач своєчасно та в повному обсязі орендну плату не сплатив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 210391,21 грн., що і стало причиною виникнення спору.
Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору оренди, є господарськими зобов'язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Обов'язок своєчасної сплати орендної плати орендарем передбачено договором (п.6.1.3), ч.5 ст. 762 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.285 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з умов договору, строк оплати орендної плати та послуг з утримання комерційної нерухомості є таким, що настав.
Доказів оплати орендної плати та послуг з утримання комерційної нерухомості у розмірі 210391,21 грн. відповідач не надав, позовні вимоги не спростував.
Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов, який подавався до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу, суд зазначає, що в акті-приймання передачі майна від 01.06.2017, який є додатком № 1 договору в графі "Прийняв: представник орендаря" відсутнє прізвище, ім'я та по батькові особи, яка б мала прийняти, як представник орендар орендоване за договором приміщення, однак у цьому акту міститься особистий підпис Половнікова В.О. навпроти його прізвища, який згідно договору є стороною, що уклала договір оренди комерційної нерухомості № 12Е000-1516/17. В Акті-приймання передачі майна від 01.06.2017 зазначені обставини не тільки ті, що підтверджують належне виконання позивачем договірних зобов'язань щодо передачі орендованого майна, а й прийняття відповідачем майна в орендне користування без будь-яких зауважень ні щодо факту і дати прийманні майна, ані щодо його складу, вартості і технічного стану. Відсутність у відповідача власного авто жодним чином не впливає на можливість ведення відповідачем своєї господарської діяльності на території орендованого майна. А неотримання відповідачем актів надання послуг не може свідчити про відсутність правовідносин сторін за цим договором, оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідач протягом деякого часу сплачував орендні платежі, а також 30.06.2018 повернув майно з оренди на підставі акту приймання-передачі майна. Повернення майна з оренди на підставі акту спростовує зауваження відповідача щодо недоліків акту, на підстав якого відбулося прийняття майна в оренду.
Відтак, відповідач своїми діями підтвердив те, що протягом року користувався орендованим майном.
Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням викладеного, надані позивачем докази на підтвердження заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 210391,21 грн. є більш вірогідними, ніж докази надані відповідачем, тому вимога про стягнення основної суми боргу у розмірі 210391,21 грн. підлягає задоволенню.
Крім суми основного боргу позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 28486,93 грн., 3% річних у розмірі 2441,29 грн. та збитки від інфляції у розмірі 3263,37 грн.
Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.8.2 договору у разі порушення строків виконання грошових зобов'язань за цим договором, орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення.
Положення частини шостої статті 232 Господарського кодексу України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Між тим, у п. 8.2 договору сторонами унормовано, що пеня нараховується за весь час прострочення. Таким чином, сторонами збільшено тривалість періоду нарахування пені.
Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 28486,93 грн. за загальний період з 21.02.2018 по 07.12.2018, при цьому розрахунок здійснюється по кожному акту окремо.
Частиною 5 ст. 254 Цивільного кодексу України визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Позивачем при нарахуванні пені не враховано положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України (20.05.2018 - вихідний день), відповідно строк оплати настав 21.05.2018 (у перший робочий день), а отже прострочка оплати з 22.05.2018. Таким чином вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 28468,70 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив до стягнення 3% річних розмірі 2441,29 грн. за загальний період з 21.02.2018 по 07.12.2018, та інфляційні втрати у розмірі 3263,37 грн. за березень-вересень 2018 року, при цьому розрахунок здійснюється по кожному акту окремо.
Перевіркою правильності розрахунку 3% річних судом виявлено допущення позивачем помилки, аналогічної що і при нарахування пені, а саме не враховано, що день оплати припав на вихідний день, тому вимога про стягнення 35 річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 2439,68 грн.
За висновком Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, ст. 625 ЦК України передбачено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.
Так само і у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 викладено висновок про те, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Аналогічна правова позиція викладені також і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.05.2021 №910/6349/19.
Позивачем у розрахунку збитків від інфляції пропущено липень 2018 року, у якому мала місце дефляція. Також позивачем неправильно визначено період нарахування інфляційного збільшення на суму боргу 125330,24 грн. яка виникла за травень 2018 року, оскільки її строк оплати настав 20.06.2018, відповідно індекс інфляції за червень 2018 року до розрахунку взятий бути не може.
За перерахунком суду, з урахуванням правильних періодів та дефляції, вимога про стягнення збитків від інфляції підлягає частковому задоволенню у розмірі 2433,01 грн.
У той же час суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 зазначила, що господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Суд, беручи до уваги припинення відповідачем підприємницької діяльності, враховуючи передбачення договором нарахування штрафних санкцій протягом всього строку прострочення, вважає за можливе зменшити розмір пені на 15% (4270,31 грн.) та стягнути з відповідача 24198,39 грн.
При цьому суд акцентує увагу на неможливості подальшого зменшення розміру пені, оскільки відповідачем не додано жодного доказу на підтвердження фінансового стану та жодного доказу неможливості своєчасно виконати зобов'язання. Також суд враховує, що прострочення виконання зобов'язання триває значний час. Таким чином, у випадку більшого зменшення пені вже буде нівелюватися принцип свободи договору, що є недопустимим. Відповідач добровільно погодився на такі умови договору.
За викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 210391,21 грн. - основний борг, 24198,39 грн. - пеня, 2439,68 грн. - 3% річних, 2433,01 грн. - збитки від інфляції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.06.2018 у справі №910/16713/15 зазначила, що фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статусу фізичної особи - підприємця, не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус "фізична особа - підприємець" сам по собі не впливає на будь-які правомочності особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю як фізичної особи, та жодним чином не обмежує їх.
Як встановлено судом, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08.05.2018 проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Половнікова Віктора Олексійовича.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18, з аналізу змісту ст.ст. 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, ст.ст.202-208 Господарського кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" зробила висновок, що у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Отже, оскільки позовні вимоги позивач обґрунтовує обставинами порушення відповідачем умов договору оренди комерційної нерухомості №12Е000-1516/17 від 01.06.2017 укладеного ще за наявності у відповідача статусу підприємця, суд враховуючи, що за вищенаведеними нормами права зобов'язання фізичної особи-підприємця за господарськими договорами із втратою такого статусу не припиняються, вважає за можливе стягнути заборгованість за договором.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у розмірі 3655,99 грн. При цьому суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача без урахування зменшення цих сум.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд звертає увагу, що сторони подають значні за обсягом заяви по суті спору та пояснення, що досить часто містять об'ємні цитати судових рішень. Судом надано відповіді на основні аргументи сторін. З урахуванням розглядуваних відносин, інші аргументи сторін по справі стосуються викладених та проаналізованих у рішенні обставин та доводів сторін, не змінюють сутність правовідносин та їх оцінку, надану судом, і, відповідно, не потребують окремої оцінки.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (49600, м. Дніпро, вул. Херсонська, 26, ідентифікаційний код 25543196) основний борг у розмірі 210391,21 грн. (двісті десять тисяч триста дев'яносто одна грн. 21 коп.) пеню у розмірі 24198,39 грн. (двадцять чотири тисячі сто дев'яносто вісім грн. 39 коп.), 3% річних у розмірі 2439,68 грн. (дві тисячі чотириста тридцять дев'ять грн. 68 коп.), збитки від інфляції в розмірі 2433,01 грн. (дві тисячі чотириста тридцять три грн. 01 коп.) та судовий збір у розмірі 3655,99 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят п'ять грн. 99 коп.).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 21.07.2023
Суддя О.М. Крижний