вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про закриття провадження у справі
про неплатоспроможність
18.07.2023м. ДніпроСправа № 904/8856/21
Розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про визнання неплатоспроможним
Представники:
від кредитора АТ "Укрсиббанк": Міщанин Є.В. Довіреність № 741, від 09.12.2022 року
від кредитора ОСОБА_2 : не з'явився
від кредитора АТ "Альфа Банк" не з'явився
керуючий реструктуризацією боргів: Лященко С.С.
від боржника: не з'явився
Суддя Примак С.А.
Провадження у справі про визнання неплатоспроможною ОСОБА_1 перебуває на стадії реструктуризації боргів.
Ухвалою господарського суду від 25.05.2023 було відкладено розгляд справи, наявні в ній нерозглянуті заяви та клопотання на 27.06.2023, зобов'язавши сторін надати додаткові документи по справі.
До господарського суду 26.06.2023 від АТ "Укрсиббанк" надійшли заперечення (вх. суду №31067/23) на клопотання арбітражного керуючого Лященка С.С. про стягнення основної грошової винагороди та витрат по справі.
До господарського суду 26.06.2032 від АТ "Укрсиббанк" надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату.
До господарського суду 26.06.2023 від представника боржника за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.
27.06.2023 ухвалою господарського суду відкладено розгляд справи на 18.07.2023 на 11:40. Відкладено розгляд клопотання керуючого реструктуризацією боргів - арбітражного керуючого Лященко С.С. №17-СВ від 17.11.2022 з урахуванням заяви №16 від 16.03.2023 на 18.07.2023 на 11:40. Відкладено розгляд звіту арбітражного керуючого Лященко С.С. №10-ЗВ від 10.03.2023 про нарахування та виплату основної винагороди на 18.07.2023 на 11:40. Відкладено розгляд клопотання Акціонерного товариства "Укрсиббанк" про закриття провадження у справі (вх. суду №12622/23 від 15.03.2023) на 18.07.2023 на 11:40. Відкладено розгляд клопотання керуючого реструктуризацією боргів - арбітражного керуючого Лященко С.С. про закриття провадження у справі на 18.07.2023 на 11:40. Відкладено розгляд клопотання керуючий реструктуризацією боргів - арбітражний керуючий Лященко С.С. подав до господарського суду клопотання №16/05-КСТ від 16.05.2023 про стягнення основної грошової винагороди та витрат у справі на 18.07.2023 на 11:40.
У судове засідання 18.07.2023 з'явився представник АТ "Укрсиббанк" та керуючий реструктуризацією боргів. Інші учасники справи у судове засідання 18.07.2023 не з'явилися. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
17.07.2023 до господарського суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності боржника та її представника.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх у судовому засіданні, господарський суд встановив наступне.
15.03.2023 до господарського суду надійшло клопотання АТ "УкрСиббанк" про закриття провадження у справі, яке обґрунтовано тим, що наданий проект плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 124 КУзПБ, оскільки у плані не відображена повна та достовірна інформація про майновий стан боржника, фактичні обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника, розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів.
04.05.2023 до господарського суду від АТ "Сенс Банк" (колишня назва АТ "Альфа Банк") надійшла відповідь на повідомлення про скликання зборів кредиторів, в якому щодо питання розгляду плану реструктуризації боргів зазначено, що АТ "Сенс Банк" не може його затвердити, оскільки даний план є фіктивним, боржник не зазначає об'єктивні обставини, які б унеможливлювали виконання плану реструктуризації протягом максимального строку, за для якнайбільшого погашення вимог кредиторів, тобто своїми діями умисно спонукає кредиторів до переходу у процедуру погашення боргів.
Щодо питання подальшого руху справи, АТ "Сенс Банк" зазначає про необхідність закриття провадження у справі, оскільки виникли сумніви щодо добросовісності боржника, а перехід у процедуру погашення боргів є недоцільним через відсутність ліквідаційної маси.
17.05.2023 до господарського суду надійшло клопотання керуючого реструктуризацією боргів - арбітражного керуючого Лященко С.С. про закриття провадження у справі № 904/8856/21.
До вказаного клопотання доданий Протокол засідання п'ятих зборів кредиторів по справі №904/8856/21 від 04.05.2023 на яких було, крім іншого, вирішено звернутись до господарського суду з клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність, вповноважити на звернення до господарського суду з клопотанням від імені зборів кредиторів керуючого реструктуризацією боргів Лященка С.С.
Керуючим реструктуризацією було подано заперечення на клопотання про закриття провадження у справі.
22.05.2023 від представника Єрмакової Н.М. надійшло клопотання, в якому зазначає, що підтримує доводи та позицію, викладені в запереченнях керуючого реструктуризацією.
24.05.2023 до господарського суду надійшли пояснення АТ "УкрСиббанк" до клопотання про закриття провадження у справі, у яких просить суд закрити провадження по справі на підставі ч. 11 ст. 126 КУзПБ.
Як убачається з пояснювальної записки до проєкту Кодексу України з процедур банкрутства метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.
Тому, призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.
За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
Згідно з частиною п'ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 справа №903/806/20.
Крім того, ОСОБА_1 особисто не брала участі у жодному судовому засіданні, її представник - ОСОБА_3 останній раз була присутня у судовому засіданні 28.06.2022, потім лише подавала клопотання про проведення судових засідань без її участі.
У запереченнях, наданих до суду керуючим реструктуризацією майна та представником ОСОБА_1 , неодноразово зазначалося, що Боржником не отримувались кредитні кошти і цей факт встановлено постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.02.2012 у справі 0418/752/2012, тобто ОСОБА_1 не є боржником згідно визначення, наданого в ст. 1 КУзПБ, отже реструктуризація її боргів можлива лише шляхом їх повного списання кредиторами.
Як вбачається з доданих до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність документів, 17.09.2010 у відповідності до заочного рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором №11277120000 від 25.12.2007 року в розмірі 1 0604 760,77 грн.
Докази скасування вказаного рішення в матеріалах справи відсутні.
09.02.2012 Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська по справі №0418/752/2012, на яку Боржник та керуючий реструктуризацією посилаються як на підставу для звільнення від боргів, встановлено, що 25.12.2007 року ОСОБА_5 разом з ОСОБА_1 надали до ПАТ "Укрсиббанк" завідомо неправдивий документ, на підставі якого ОСОБА_1 отримала кредит та передала грошові кошти для подальшого використання ОСОБА_5 .
Також вказаною постановою встановлено, що 11.07.2007 ОСОБА_5 разом з ОСОБА_1 надали завідомо неправдивий офіційний документ до відділення ПАТ "Укрсоцбанк" на підставі якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 373 700 грн (73 000 доларів США) та передала грошові кошти для подальшого використання ОСОБА_5 .
Кримінальну справу по звинуваченню ОСОБА_5 у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 222 ч. 1, 366 ч. 1 КК України провадженням припинити, звільнивши його від кримінальної відповідальності на підставі ст. ст. 1 п. "в", 6 ЗУ "Про амністію в 2011 році" від 08.07.2011 року.
Разом з тим, ОСОБА_1 не було оскаржене заочне рішення Ленінського районного суду, яким було стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором №11277120000 від 25.12.2007 року в розмірі 1 0604 760,77 грн.
У ст. 1 КУзПБ наведено визначення боржника - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.
Господарський суд зазначає, що ухвалою господарського суду від 28.06.2022 завершено попереднє засідання, за результатами якого внесено до реєстру вимоги кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), наступних кредиторів:
- Акціонерного товариства "Укрсиббанк" на суму 4 540,00 грн (судовий збір) - позачергово, 5 243 002,10 грн - 2 черга задоволення вимог кредиторів та 971 990,08 грн - 3 черга задоволення вимог кредиторів;
- ОСОБА_2 на суму 4 540,00 грн (судовий збір) - позачергово та 100 000,00 грн - 2 черга задоволення вимог кредиторів;
- Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на суму 4 540,00 грн (судовий збір) - позачергово, 3 151 428,84 грн - 2 черга задоволення вимог кредиторів та 283 628,65 - 3 черга задоволення вимог кредиторів.
Отже, у ОСОБА_1 наявна підтверджена заборгованість не лише перед АТ "УкрСиббанк", а й ще перед двома кредиторами.
Разом з тим, ОСОБА_1 не було надано до суду інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів та щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами.
Як вже зазначалося вище, за змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
З огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника (постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).
У даному випадку, Боржник вказує на відсутність будь якого майна, за рахунок якого можливо хоча б часткового задовольнити вимоги кредиторів, та зазначає про те, що всі вимоги кредиторів необхідно списати.
Отже, Боржник не вживає жодних заходів для досягнення компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та не вживає заходів до хоча б часткового їх задоволення.
До боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Кодекс України з процедур банкрутства містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:
- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (пункти 3, 4 частини четвертої статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ;
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ);
- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов'язковій сплаті згідно з частиною третьою статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини восьмої статті 126 КУзПБ);
- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).
Неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.
Щодо застосування частини одинадцятої статті 126 КУзПБ Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд наголошує, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
Вказана позиція викладена в постанові Верховного суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 по справі № 903/806/20.
Як вбачається з наведеного вище, поведінку ОСОБА_1 , яка жодного разу не була присутня у судових засіданнях, не співпрацювала з кредиторами з приводу умов плану санації, не надала до суду обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо), подання до суду економічно необґрунтованого плану реструктуризації, який не передбачає навіть часткового погашення вимог кредиторів, не можна вважати добросовісною.
Концепція інституту неплатоспроможності фізичних осіб та аналіз положень КУзПБ, що регламентують судову процедуру реструктуризації боргів боржника, дають підстави для висновку, що запорукою досягнення мети цієї процедури є компроміс між кредиторами і боржником щодо зміни способу та порядку виконання його грошових зобов'язань з урахуванням майнового стану та об'єктивних можливостей боржника.
Тому, за недосягнення згоди з боржником збори кредиторів наділені процесуальними засобами впливу на рух справи задля припинення судової процедури відновлення платоспроможності щодо недобросовісного боржника чи переходу до погашення боргів відповідно до своїх інтересів у справі.
Також збори кредиторів не позбавлені права заявити клопотання про перехід до процедури погашення боргів чи закриття провадження у справі в порядку частини одинадцятої статті 126 КУзПБ з обґрунтуванням відповідних підстав.
Враховуючи рішення зборів кредиторів у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (викладене в Протоколі від 04.05.2023) про закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з недобросовісною поведінкою Боржника, господарський суд вважає за необхідне закрити провадження у справі на підставі ч. 11 ст. 126 КУзПБ.
Стосовно клопотання арбітражного керуючого Лященко С.С. № 17-СВВ від 17.11.2022 з урахуванням заяви про зміну клопотання вих № 16 від 16.03.2023, звіту арбітражного керуючого Лященко С.С. №10-ЗВ від 10.03.2023 про нарахування та виплату основної винагороди та клопотання № 16/05-КСТ від 16.05.2023 про стягнення основної грошової винагороди та витрат по справі, господарський суд зазначає наступне.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Абзацом 3 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Згідно абз. 5 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.
Відповідно до абз. 6 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором (абз. 2 ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства).
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку (абз. 3 ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства).
У звіті №10-ЗВ від 10.03.2023 про нарахування та виплату основної винагороди, арбітражний керуючий Лященко С.С. з посиланням на ч.ч. 2, 6 ст. 30 КУзПБ та ст. 625 ЦК України зазначає, що нарахування здійснено з моменту закінчення авансованого боржником періоду з 25.02.2022 по 21.03.2023 - 165 291,98 грн, сума заборгованості з основної грошової винагороди з інфляційними змінами та 3 % річних - 178 871,72 грн.
У клопотанні № 16/05-КСТ від 16.05.2023 арбітражний керуючий Лященко С.С. зазначає, що нарахування здійснено з 25.02.2022 по 25.05.2023 - 193 863,59 грн, сума заборгованості з основної грошової винагороди з інфляційними змінами та 3 % річних - 210 645,40 грн. та витрати по справі - 1 325,00 грн.
У вказаному клопотання арбітражний керуючий Лященко С.С. просить суд:
- залишити без розгляду звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди вих. №10-ЗВ від 10.03.2023;
- затвердити звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди вих. № 18-вин від 18.04.2023;
- затвердити звіт про здійснення та відшкодування витрат вих. №22-ЗВВ від 22.12.2022;
- стягнути суму в розмірі 211 970,04 грн пропорційно розміру кредиторських вимог:
АТ "УкрСИббанк" - 116 965,07 грн
АТ "Сенс Банк" - 92 779,27 грн
Бурма О.М. - 2 225,69 грн;
- видати судові накази.
Господарський суд зазначає, що у матеріалах справи відсутній звіт про здійснення та відшкодування витрат вих. №22-ЗВВ від 22.12.2022, разом з тим міститься звіт керуючого реструктуризацією вих. № 02-ЗВВ від 02.11.2022 про здіснення та відшкодування витрат, в якому зазначається, що на виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів здійснено витрати на загальну суму 1 325,00 грн.
Разом з тим, до вказаного звіту не додано доказів понесення вказаних витрат.
Нормами ч. 1 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Стосовно звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди вих. № 18-вин від 18.04.2023, господарський суд не вбачає за можливе виокремити яка робота була проведена після закінчення коштів, авансованих на депозитний рахунок суду, окрім участі у судових засіданнях.
Господарський суд зазначає, що на засіданні п'ятих зборів кредиторів по справі №904/8856/21 (Протокол від 04.05.2023) було вирішено відмовити у схваленні Звіту керуючого реструктуризацією боргів "Про здійснення повноважень"; відмовити у схваленні Звіту керуючого реструктуризацією боргів "Про нарахування та виплату основної винагороди"; відмовлено у схваленні Звіту керуючого реструктуризацією боргів "Про здійснення та відшкодування витрат".
Законодавцем у ч.ч.3, 4, 6 ст.12 КУзПБ сформульовані вимоги щодо обов'язку арбітражного керуючого під час реалізації своїх прав та обов'язків діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права і обов'язки надано (покладено), що можна розцінювати як відображення принципів справедливості, добросовісності та розумності (п.6 ст.3 ЦК України) як складових елементів верховенства права (ст.8 Конституції України).
Оскільки реалізація права на отримання основної винагороди є наслідком виконання арбітражним керуючим покладених на нього повноважень, а до такого виконання законодавцем встановлені певні критерії відповідності/належності, остільки обсяг здійснення цього права (його кількісний показник, що визначається сумою зі звіту, яка затверджується судом у порядку ч.6 ст.30 КУзПБ) має відповідати якості/належності виконання повноважень упродовж оплачуваного періоду.
Так само, ч.6 ст.30 КУзПБ не містить положень, які б вказували про безальтернативність для комітету кредиторів висловлювання тільки позитивного рішення (схвалення) відповідного звіту арбітражного керуючого та можливість для суду постановляти тільки ухвалу про затвердження поданого звіту щодо нарахованої суми основної винагороди у мінімальному розмірі, передбаченому законодавством.
Однією з ключових ознак судового розсуду згідно усталеного підходу до його розуміння у справах про неплатоспроможність (сформульовано, наприклад у п.46 постанови ВС від 23.11.21 у справі №909/82/16) є наявність альтернативи у суду щодо результатів вирішення розглядуваного питання.
З огляду на визначені ч.2 та ч.5 ст.30 КУзПБ можливі джерела виплати винагороди арбітражного керуючого у всіх випадках відповідний ресурс забезпечується або коштами кредиторів безпосередньо (за рахунок авансування, через створений фонд чи у разі його відсутності (недостатності) - шляхом розподілу пропорційно розміру визнаних судом вимог згідно напрацюваного підходу Верховного Суду) або опосередковано (за рахунок коштів боржника від господарської діяльності чи від продажу майна, які одночасно є і джерелом задоволення вимог кредиторів). Беручи до уваги прокредиторську сутність провадження у справі про банкрутство, на яку вказує преамбула КУзПБ, розгляд судом у порядку ч.6 ст.30 цього Кодексу звіту про нарахування і виплату грошової винагороди (фактично, опосередковує задоволення майнових вимог арбітражного керуючого) за рахунок майнових інтересів кредиторів перетворює питання про розмір винагороди, що має бути виплачена, у об'єкт судового нагляду у розумінні цього принципу, сформульованого у постанові ВС від 07.11.21 у справі №923/1222/16.
Крім того, слід зауважити на тому, що при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна) під час здійснення ним процедури розпорядження майном у справі про банкрутство, господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури розпорядження майном, а й які фактичні дії вчинялись розпорядником майна протягом процедури та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура (вказаний висновок викладений в постанові Верховного суду від 15.05.2018 по справі № 29/5005/486/2012).
Верховний Суд неодноразово робив висновки відносно того, що "Принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора" встановлює, зокрема, критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, таким чином покладає на особу, яка оспорює дотримання цієї домінанти, обов'язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13, від 28.11.2019 у справі № 904/6144/16, від 10.12.2020 у справі № 916/95/18).
З метою встановлення повноти дій арбітражного керуючого Лященко С.С. в процедурі реструктуризації боргів та обгрунтованості клопотання про стягнення винагороди з кредиторів, господарський суд, ухвалою від 14.02.2023 було зобов'язано керуючого реструктуризацією боргів - арбітражного керуючого Лященко С.С. надати до суду до 15.03.2023 письмовий звіт про проведену роботу у період з 25.02.2022 по 24.11.2022 за кожен місяць окремо.
16.03.2023 до господарського суду від арбітражного керуючого Лященко С.С. на виконання вимог ухвали господарського суду від 14.02.2023 надійшло пояснення, в яких останній зазначає, що вимога надати письмовий звіт про проведену роботу у період з 25.02.2022 по 24.11.2022 суперечить ст. 19 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Також арбітражний керуючий Лященко С.С. у вказаних поясненнях зазначає, що арбітражним керуючим в будь-якому місяці більш чим менш витрачається час незалежно від насиченості судових засідань та заходів на реалізацію повноважень, тому Законодавцем встановлено фіксовано суму винагороди саме в мінімумах.
На думку арбітражного керуючого Лященко С.С. виникнення права на винагороду ст. 30 КУзПБ не пов'язує з насиченістю вчинених заходів у місяці, а з настанням останнього дня місяця.
Враховуючи той факт, що арбітражним керуючим Лященко С.С. не було надано до суду доказів понесення витрат у процедурі реструктуризації боргів та звіту про проведену роботу з 25.02.2022, а на підставу для стягнення з кредиторів основної грошової винагороди, останній посилається лише на строки тривалості процедури реструктуризації боргів фізичної особи Єрмакової Наталії Миколаївни, враховуючи рішення зборів кредиторів, господарський суд вважає за необхідне відмовити у затвердженні звітів та стягненні основної винагороди з кредиторів.
Щодо нарахування арбітражним керуючим Лященко С.С. суми інфляційного збільшення та розрахунку 3% відсотків річних господарський суд зазначає, що нормами Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено порядок нарахування суми інфляційного збільшення та розрахунку 3%, у зв'язку з тим, що грошова винагорода арбітражного керуючого є спеціальним джерелом оплати послуг арбітражного керуючого, розмір якої чітко регламентований нормами Кодексу України з процедур банкрутства.
Враховуючи все вищезазначене, господарський суд вважає за необхідне залишити без розгляду звіт арбітражного керуючого Лященко С.С. №10-ЗВ від 10.03.2023 про нарахування та виплату основної винагороди; відмовити у задоволенні клопотання керуючого реструктуризацією боргів - арбітражного керуючого Лященко С.С. №17-СВ від 17.11.2022 з урахуванням заяви №16 від 16.03.2023; відмовити у задоволенні клопотання керуючого реструктуризацією боргів - арбітражного керуючого Лященко С.С. №16/05-КСТ від 16.05.2023 про стягнення основної грошової винагороди та витрат у справі.
Керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ч. 11 ст. 126 КУзПБ, господарський суд -
Залишити без розгляду звіт арбітражного керуючого Лященко С.С. №10-ЗВ від 10.03.2023 про нарахування та виплату основної винагороди.
Відмовити у задоволенні клопотання керуючого реструктуризацією боргів - арбітражного керуючого Лященко С.С. №17-СВ від 17.11.2022 з урахуванням заяви №16 від 16.03.2023.
Відмовити у задоволенні клопотання керуючого реструктуризацією боргів - арбітражного керуючого Лященко С.С. №16/05-КСТ від 16.05.2023 про стягнення основної грошової винагороди та витрат у справі.
Задовольнити клопотання Акціонерного товариства "Укрсиббанк" про закриття провадження у справі (вх. суду №12622/23 від 15.03.2023).
Задовольнити клопотання керуючого реструктуризацією боргів - арбітражного керуючого Лященко С.С. про закриття провадження у справі.
Припинити процедуру реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Припинити повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Лященко Сергія Сергійовича.
Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.А. Примак