вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
20.07.2023м. ДніпроСправа № 904/1797/23
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при помічнику судді (за дорученням судді) Невмержицькій Т.М., розглянувши матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сінержи", 49101, м.Дніпро, вул.Володимира Антоновича, будинок 10 Б, квартира 184, код ЄДРПОУ 39414945
до Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД", 49038, м.Дніпро, вул.Академіка Белелюбського, буд.7, код ЄДРПОУ 00659101
про стягнення заборгованості
Представники сторін:
від позивача: Єпрем'ян Ліпаріт Варданович, адвокат
від відповідача: Мельник Максим Сергійович, адвокат
Товариство з обмеженою відповідальністю ""Альфа Сінержи" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 09.06.2023р.) до Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" про стягнення заборгованості в розмірі 150 474,55грн., з яких: пеня в сумі 40 520,24грн. та 109 954,31грн. - інфляційні нарахування.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов договору про закупівлю № 22365 від 18.11.2022р. в частині оплати за поставлений товар.
Ухвалою суду від 13.04.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09.05.2023р.
01.05.2023р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивач не довів факт настання обов'язку з оплати поставленого товару, який виникає лише за умов надання постачальником належним чином оформлених товарно-транспортних накладних із зазначенням в таких документах коду товару згідно УКТ ЗЕД, що передбачено п.4.2. договору. Також позивачем безпідставно нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати, оскільки сторони договору в п. 11.1 встановили, що прострочені замовником грошові зобов'язання, передбачені даним договором, повинні виконуватися без урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, тобто розмір інфляції прирівнюються до нуля відсотків. Відповідач зазначив, що позивач не підтвердив належними та допустимими доказами реєстрацію податкових накладних, що є однією з умов для оплати за поставлений товар, а тому, на думку відповідача, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних витрат та пені є безпідставними. Відповідач до відзиву надав докази часткової сплати основної заборгованості в розмірі 414 924,00грн. (платіжна інструкція № 1203 від 17.04.2023р.)
05.05.2023р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій не погоджується з доводами відповідача, які викладені в відзиву на позовну заяву. Позивач зазначає, що домовленість сторін, яка виражена у другому реченні пункту 11.1 Договору, не відповідає законодавству України, не має правових наслідків та відповідно не може обмежувати права кредитора на компенсацію інфляційних втрат від порушення боржником своїх зобов'язань, вимоги про стягнення яких підлягають задоволенню. Позивач наголосив на тому, що відсутність в товарно-транспортній накладній коду товару УКТ ЗЕД в умовах наявності такого коду в видатковій накладній, яка є основним товаросупроводжувальним документом, а також в податковій накладній по цій партії товару, не дає можливість вважати її оформленою неналежним чином. Позивач звернув увагу суду на те, що відповідач жодним чином не висловлював зауважень або заперечень при отриманні товару та відповідних документів щодо невідповідності їхнього оформлення ані в момент передачі товару, ані до цього часу. Також позивач наголосив на тому, що податкові накладні з доданими до них відповідними квитанціями № 1 є належним та допустимим доказом реєстрації податкової накладної.
У зв'язку з частковим погашенням заборгованості в розмірі 1 130 756,00грн., 05.05.2023р. від позивача надійшли додаткові пояснення по справі (заява про уточнення (збільшення та зменшення) позовних вимог, в яких просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість в розмірі 1 626 100,00грн., пені в сумі 36 434,29грн. та інфляційні нарахування в розмірі 99 641,91грн.
10.05.2023р. до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. В своїх запереченнях відповідач просить врахувати суд, що позивачем не було виконано вимогу суду щодо направлення відповіді на відзив на адресу відповідача, надання таких доказів до матеріалів справи. Відповідач зазначає, що доводи позивача стосовно того, що товарно-транспортна накладна повинна відповідати тільки встановленій формі (додаток 7 Правил) є необґрунтованими, безпідставними та таким, що не відповідає чинному законодавству України. Також відповідач зазначає, що сторони за цим договором погодили, що вирішальним для настання договірного зобов'язання оплати за поставлений товар є умова реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а не умова подання податкової накладної на реєстрацію в ЄРПН. Відповідач до заперечень на відповідь на відзив надав докази часткової сплати основної заборгованості в розмірі 715 832,00грн. (платіжні інструкції № 1376 від 28.04.2023р. на суму 45 092,00грн., № 1335 від 28.04.2023р. на суму 541 200,00грн., № 1331 від 28.04.2023р. на суму 129 540,00грн.)
23.05.2023р. до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи щодо часткової оплати основної заборгованості в розмірі 603 724,00грн. (платіжні інструкції № 1669 від 15.05.2023р. на суму 53 040,00грн., № 1670 від 15.05.2023р. на суму 250 512,00грн., № 1671 від 15.05.2023р. на суму 300 172,00грн.) Також в своєму клопотанні відповідач просить суд поновити строк для долучення доказів до матеріалів справи.
25.05.2023р. до суду від позивача надійшов супровідний лист про долучення до матеріалів справи докази направлення заяв відповідачу.
Ухвалою суду від 25.05.2023р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання по справі на 12.06.2023р.
07.06.2023р. до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи щодо часткової оплати основної заборгованості в розмірі 1 022 376,00грн. (платіжні інструкції № 1938 від 29.05.2023р. на суму 99 300,00грн., № 1939 від 29.05.2023р. на суму 542 916,00грн., № 1940 від 29.05.2023р. на суму 380 160,00грн.)
13.06.2023р. до суду від позивача надійшли додаткові пояснення стосовно розміру та складу позовних вимог.
Ухвалою суду від 04.07.2023р. закрито підготовче провадження та призначено розгляду справи по суті на 11.07.2023р..
08.07.2023р. до суду від відповідача надійшла заява правильного розрахунку розміру пені та інфляційних втрат.
В судовому засіданні, 11.07.2023р., оголошено перерву по 20.07.2023р. до 09:30.
13.07.2023р. до суду від позивача надійшло клопотання про виправлення арифметичної помилки в розрахунку позовних вимог.
18.07.2023р. до суду від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про збільшення позовних вимог.
В судове засідання, 20.07.2023р., зх'явились представники позивача та відповідача.
В судовому засіданні, 20.07.2023р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
18.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа Сінержи" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" (замовник) був укладений договір про закупівлю № 22365.
Згідно п. 1.1. договору, Постачальник зобов'язується поставити (передати) у власність Замовника Товар найменування, марка й кількість якого вказується в специфікації (Додаток №1), які є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому Договорі.
Найменування (асортимент) Товару: Комплектуючі електрообладнання до тепловозів 2ТЕ116. Кількість Товарів: згідно специфікації (п. 1.2., 1.3. договору).
Ціна товару, що поставляється за договором, вказана в специфікації. (п. 1.4. договору).
Відповідно до п. 1.5. договору, право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі або ушкодження товару переходить від Постачальника до Замовника в момент, коли товар поставлений відповідно до умов договору.
Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що загальна сума договору складає - 2 757 144,00грн. у тому числі ПДВ 20 % - 459 524,00грн.
Ціна цього Договору може бути змінена за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди (п. 3.2 договору).
Згідно п. 4.1. договору, розрахунки провадиться у безготівковій формі на рахунок Постачальника, вказаний в договорі, в національній валюті України - гривні.
Відповідно до п. 4.2. договору, Замовник здійснює оплату поставленого товару з відтермінуванням 7 банківських днів з дати поставки товару та на підставі отриманого від Постачальника оригіналу рахунку, але не раніше реєстрації податкової накладної, при умові своєчасного надання Постачальником належним чином оформлених рахунку-фактури, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, документів щодо якості на товар. У документах, а саме: рахунку-фактурі, видатковій накладній, товарно-транспортній накладній, податковій накладній зазначається код товару згідно УКТ ЗЕД.
Згідно п. 5.1. договору, поставка Товарів здійснюється партіями, не пізніше 7 робочих днів з дня отримання Постачальником письмової заявки Замовника (за допомогою факсимільного зв'язку, телеграмою, або шляхом передачі через e-mail пошту Постачальника, яка зазначена в розділі 15 Договору). Кількість та асортимент партії товару визначається в заявці Замовника.
Передача товару Замовнику здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість партії товару, що постачається. На загальну вартість товару нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством України. Разом з видатковою накладною Постачальник зобов'язується надати Замовнику 1 (один) екземпляр товарно-транспортної накладної, документи визначені п.2.2 Договору, та за необхідності документи визначені п. 6.3.6 даного Договору (п. 5.2 Договору).
Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари (п.п. 6.1.1 п. 6.1 Договору).
У разі порушення строків поставки товару з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 % відсотка від вартості товару, з якого допущено прострочення поставки за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня. При цьому замовник має право стягнути збитки з постачальника в повному розмірі понад неустойку (штраф, пеня). (п.7.4. договору)
У разі порушення строків оплати, замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,01 % від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. (п.7.5. договору)
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 10.1 Договору).
Специфікацією № 1 від 18.11.2022р. до Договору про закупівлю № 22365 від 18.11.2022р. сторони визначили найменування товару, його технічні характеристики, ДСТУ, виробника, одиницю виміру, кількість, ціну та вартість товару яка загалом складає 2 757 144,00грн. з ПДВ.
В рамках виконання умов спірного договору позивачем було здійснено поставку товару на суму 2 756 856,00грн., що підтверджується видатковими накладними № 43 від 18.11.2022р. на суму 129 540,00грн., № 44 від 24.11.2022р. на суму 956 124,00грн., № 45 від 30.11.2022р. на суму 345 264,00грн., № 46 від 30.11.2022р. на суму 380 160,00грн., № 47 від 13.12.2022р. на суму 53 040,00грн., № 48 від 14.12.2022р. на суму 250 512,00грн., № 49 від 19.12.2022р. на суму 542 916,00грн., № 50 від 24.12.2022р. на суму 99 300,00грн. та довіреностями № 504 від 18.11.2022р., № 522 від 24.11.2022р., № 548 від 30.11.2022р., № 596 від 13.12.2022р., № 607 від 14.12.2022р., № 619 від 19.12.2022р., № 633 від 21.12.2022р.
Вказані вище видаткові накладні містять всі обов'язкові реквізити, які визначені такими за змістом ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підписана з боку Відповідача (Покупця, Замовника) представником, що діяв на підставі вказаних вище довіреностей на отримання матеріальних цінностей, яка додана до матеріалів справи.
Разом з видатковими накладними постачальник передав замовнику рахунки - фактури № 1118-01 від 18.11.2022 р. на суму 129 540,00грн., № 1124-01 від 24.11.2022р. на суму 956 124,00грн., № 1130-01 від 30.11.2022р. на суму 345264,00грн., № 1130-02 від 30.11.2022р. на суму 380 160,00грн., № 1213-01 від 13.12.2022р. на суму 53 040,00грн., № 1214-01 від 14.12.2022 р. на суму 250 512,00грн., № 1219-01 від 19.12.2022р. на суму 542 916,00грн., № 1224-01 від 24.12.2022р. на суму 99 300,00грн.; товарно-транспортні накладні № 43 від 18.11.2022р., № 47 від 13.12.2022р., № 44 від 24.11.2022р., № 48 від 14.12.2022р., № 45 від 30.11.2022р., № 49 від 19.12.2022р., № 46 від 30.11.2022р., № 50 від 24.12.2022р.
Постачальник відповідно до вимог податкового законодавства України за наслідками першої події у відповідній господарській операції - відвантаження товару, сформував та зареєстрував податкові накладні № 1 від 18.11.2022р., № 1 від 13.12.2022р., № 2 від 24.11.2022р., № 2 від 14.12.2022р., № 3 від 30.11.2022р., № 3 від 19.12.2022р., № 4 від 30.11.2022р., № 4 від 24.12.2022р.
Станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду виникла заборгованість в розмірі 2 756 856,00 грн.
Згідно вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до положень статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Під час вирішення спору в суді відповідачем було сплачено заборгованість за отриманий товар на загальну суму 2 756 856,00грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 1203 від 17.04.2023р. на суму 414 924,00грн., № 1376 від 28.04.2023р. на суму 45 092,00грн., № 1335 від 28.04.2023р. на суму 541 200,00грн., № 1331 від 28.04.2023р. на суму 129 540,00грн., № 1669 від 15.05.2023р. на суму 53 040,00грн., № 1670 від 15.05.2023р. на суму 250 512,00грн., № 1671 від 15.05.2023р. на суму 300 172,00грн., платіжні інструкції № 1938 від 29.05.2023р. на суму 99 300,00грн., № 1939 від 29.05.2023р. на суму 542 916,00грн., № 1940 від 29.05.2023р. на суму 380 160,00грн.
Станом на сьогоднішній день заборгованість за Договором про закупівлю № 22365 від 18.11.2022р. сплачена у повному обсязі.
За приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Вчинення будь-яких дій, які не є способом припинення зобов'язання, що становить предмет спору, не свідчить про відсутність спору. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми можливе лише в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення спору та припинив існування вже після відкриття судом провадження у справі та перебування справи у суді. Якщо ж предмет спору був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина не тягне за собою такий наслідок, як закриття провадження у справі.
Оскільки відповідачем сплачено основний борг після звернення позивача з позовом до суду, провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу 2 756 856,00грн. підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Щодо клопотання позивача від 12.07.2023р. про виправлення арифметичної помилки в розрахунку позовних вимог, суд прийшов до висновку про залишення її без розгляду з таких підстав.
В своєму клопотанні про виправлення арифметичної помилки в розрахунку позовних вимог позивач зазначає, що з метою правильного розрахунку суми позовних вимог, враховуючи необхідність належного визначення періоду прострочення з урахуванням неодноразових платежів відповідача в погашення основної суми заборгованості, позивачем здійснено перевірку та уточнення розрахунку суми позову. За результатами перевірки сума інфляційних витрат залишилась незмінною у порівнянні з заявленою та складає 109 954,31 грн. Перевірка суми пені призвила до уточнення початку та кінця періоду нарахування, у тому числі виключення дати надходження коштів з відповідного періоду нарахування пені. За результатом перевірки сума пені збільшилась у порівнянні з попередньо заявленою та складає 40 676,92 грн. Отже, за результатами перевірки розрахунку суми позову, позивач, з врахуванням арифметичних помилок) просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 40 676,92грн. та інфляційні нарахування в розмірі 109 954,31 грн.
Відповідно до вимог статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог (п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України), а також до закінчення підготовчого засідання має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви (ч.3 цієї статті).
Суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. (ч.1 ст.243 ГПК України)
Отже, з врахуванням вище викладеного, суд розцінює клопотання позивача від 12.07.2023р. про виправлення арифметичної помилки в розрахунку позовних вимог, як заяву про збільшення позовних вимог, оскільки позивачем були змінені строки розрахунків пені та інфляційних витрат.
Щодо стягнення пені в сумі 40 520,24грн. за період з 30.11.2022р. по 29.05.2023р. та інфляційних втрат в розмірі 109 954,31грн. за загальний період з грудня 2022р. по травень 2023р. , суд зазначає наступне.
Враховуючи те, що оплата вартості поставленого товару була здійснена відповідачем з порушення строків оплати, які визначені п. 4.2 спірного Договору, позивач вимагає стягнення з відповідача пені та інфляційних втрат від простроченої суми зобов'язання.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов'язання.
Пунктом 7.5 Договору визначено, що у разі порушення строків оплати, Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,01% від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі наведеної норми матеріального закону, позивач розрахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 40 520,24грн. за загальний період прострочення з 30.11.2022р. по 29.05.2023р. та інфляційні втрати в сумі 109 954,31грн. за загальний період з грудня 2022р. по травень 2023р.
Судом здійснено перевірку розрахунку пені, яка була розрахована позивачем арифметично правильно, а тому в цій частині підлягає задоволенню в розмірі 40 520,24грн. за вказаний вище період.
Стосовно розрахунку інфляційних втрат в сумі 109 954,31грн., то вона розрахована позивачем не правильно.
Необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Перевіривши розрахунок позивача по інфляційним втратам та періоди, по яким заявлено інфляційне нарахуванням з урахуванням зазначеної практики Об'єднаної палати Касаційного господарського суду, господарський суд встановив, що розмір інфляційного збільшення становить 107 541,93грн.
Вимоги позивача в частині стягнення інфляційного збільшення в розмірі 109 954,31грн. підлягають частковому задоволенню на суму 107 541,93грн. В іншій частині заявлених вимог слід відмовити.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, які ґрунтуються на недоведені позивачем факту настання строку для оплати товару, оскільки згідно умов п. 4.2. Договору, Замовник здійснює оплату поставленого товару з відтермінуванням 7 банківських днів з дати поставки товару. Тобто, сторони договору встановили конкретний строк виконання зобов'язання, зі спливом якого, відповідач має оплатити товар.
Відповідач факт здійснення поставки товару, який підтверджено належним чином оформленими первинними документами (видатковою накладною) не спростував, строк відтермінування оплати товару сплив, а відтак, обов'язок відповідача щодо оплати товару настав.
Умови пункту 4.2. договору, які визначають такі підстави для здійснення оплати, як отримання рахунку, реєстрація податкової накладної, а також вимоги щодо змісту видаткової накладної, товарно-транспортної та податкової накладних, по суті не змінюють умов в частині строку виконання зобов'язання, а отже, наявність або відсутність таких документів не звільняє відповідача від обов'язку оплати за поставлений товар та не виключають його відповідальності за порушення цього зобов'язання.
Заперечення відповідача з посиланням на умови п.11.1 Договору, яким встановлено, що прострочені Замовником грошові зобов'язання, передбачені даним договором, повинні виконуватися без урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, тобто розмір процентів та інфляція прирівнюються до нуля відсотків, судом до уваги не приймаються, адже, положення ст.625 ЦК України щодо нарахування інфляційних втрат на суму простроченого грошового зобов'язання, мають імперативний характер та не можуть бути змінені сторонами договору.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:
- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.
Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором про закупівлю № 22365 від 18.11.2022р. пені в сумі 40 520,24грн. за загальний період прострочення з 30.11.2022р. по 29.05.2023р. та інфляційні втрати в сумі 109 954,31грн. за період з грудня 2022р. по травень 2023р.
Щодо розподілу судового збору.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Частиною третьою статті 231 цього Кодексу встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до п.1, п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ст. 9 Закону України "Про судовий збір").
Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним.
Так, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема у разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (п.1); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (п. 5) (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").
Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір в розмірі 42 691,88грн. (платіжна інструкція № 30 від 06 квітня 2023р.)
Суд звертає увагу на те, що під час підготовчого засідання позивачем були подані заяви про збільшення (зменшення) позовних вимог на загальну суму 2 907 330,55грн. (2 756 856,00грн. - основний борг, 40 520,24грн. - пеня, 109 954,31грн. - інфляційні втрати). Тобто, позивач повинен був доплатити судовий збір у розмірі 918,08грн. (2 907 330,55грн. х 1,5 % = 43 609,96грн.; 43 609,96грн. - 42 691,88грн. = 918,08грн.)
Оскільки наявні підстави для закриття провадження у справі в частині стягнення 2 756 856,00грн. (основний борг), у зв'язку із відсутністю предмета спору, сплачений судовий збір підлягає поверненню позивачу із державного бюджету у розмірі 40 434,76грн. (2 756 856,00грн. х 1,5 % = 41 352,84грн.; 41 352,84грн. - 918,08грн. = 40 434,76грн.)
Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 2 220,93грн.
Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Закрити провадження у справі в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сінержи" заборгованості у розмірі 2 756 856,00грн., у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД", 49038, м.Дніпро, вул.Академіка Белелюбського, буд.7, код ЄДРПОУ 00659101 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сінержи", 49101, м.Дніпро, вул.Володимира Антоновича, будинок 10 Б, квартира 184, код ЄДРПОУ 39414945 пеню в розмірі 40 520,24грн., інфляційні втрати в розмірі 107 541,93грн., судовий збір в розмірі 2 220,93грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Альфа Сінержи", 49101, м.Дніпро, вул.Володимира Антоновича, будинок 10 Б, квартира 184, код ЄДРПОУ 39414945 з Державного бюджету України судовий збір у сумі 40 434,76грн., сплачений у складі судового збору в сумі 42 691,88грн. згідно з платіжною інструкцією № 30 від 06 квітня 2023р., про що винести ухвалу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 21.07.2023р.
Суддя С.П. Панна