Справа № 598/2014/22Головуючий у 1-й інстанції Гудима І.В.
Провадження № 33/817/366/23 Доповідач - Ваврів І.З.
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП
21 липня 2023 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.
з участю: особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
- захисника ОСОБА_1 - адвоката Свиріпи В.З
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , - адвоката Свиріп В.З. на постанову Збаразького районного суду Тернопільської області від 12 червня 2023 року, -
Постановою Збаразького районного суду Тернопільської області від 12 червня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та призначено йому стягнення у вигляді сплати штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Як визнав суд, 01 грудня 2022 року о 15 годині 42 хвилин ОСОБА_1 в м. Збараж по вул. О.Кобилянської Тернопільської області керував автомобілем марки «CITROEN XSARA PICASSO», р.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушила вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвокат Свиріпа В.З. вважає рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що прийнято з грубим порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи, а рішення ґрунтується на припущеннях.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що під час спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 не вказано йому ні перед пропозицією проходження огляду, ні в ході складання матеріалів, які саме ознаки у водія стали причиною для проведення огляду на стан сп'яніння та є обґрунтована підозра, що він перебуває у стані сп'яніння.
Вказує, що наданий працівниками поліції відеозапис на підтвердження факту порушення правил дорожнього руху, не може вважатись належним доказом вини, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення, не зазначено конкретний технічний засіб, за допомогою якого здійснено дані відеозаписи, крім того, відеозапис не є безперервним.
Звертає увагу суду, що в матеріалах справи відсутні сертифікат відповідності технічного засобу та свідоцтво про повірку робочого вимірювальної техніки, за допомогою якої було проведено огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 .
Апелянт стверджує, що ОСОБА_1 було відомо про те, що застосування саме газоаналізатора “Алкотест 6820” працівниками поліції на даний час було незаконним, у зв'язку з чим він вважав за необхідне бути оглянутим на предмет перебування у стані сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я. Згідно висновку КНП “Збаразька центральна лікарня” ЗМР, до спливу двох годин ОСОБА_1 був оглянутий лікарем-наркологом, за результатами чого лікарем не було констатовано перебування ОСОБА_1 у стані сп'яніння.
Зазначає, що результати огляду щодо ОСОБА_1 не зафіксовані належним чином, оскільки працівниками поліції не був складений акт огляду, що, на думку захисника, свідчить про безпідставність протоколу та протиправність дій поліцейських.
Вважає, що роздруківка показників технічного засобу у даній справі не є належним та допустимим доказом, оскільки в первинному вигляді така роздруківка не містила інформації про те, яких матеріалів стосується. В подальшому, після повторного надходження матеріалів з органу поліції та додаткового стороннього втручання, дана документ містить номер протоколу, що свідчить про підроблення доказу шляхом дописування.
Захисник вважає, що суд не може вважати рапорт працівника поліції належним доказом вини особи, оскільки рапорт не містить фактичних даних на основі яких може бути встановлено наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і тому, в контексті положення ст.251 КУпАП такий не може бути доказом у даній справі.
Просить скасувати постанову Збаразького районного суду Тернопільської області від 12 червня 2023 року відносно ОСОБА_1 і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Свиріпу В.З., які підтримали подану апеляційну скаргу і, з наведених у ній мотивів, просять скасувати постанову Збаразького районного суду Тернопільської області від 12 червня 2023 року та закрити провадження у справі; дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що в її задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного.
Аналіз матеріалів справи та безпосередньо рішення місцевого суду, яке оскаржується апелянтом, дає підстави для висновку, що суд, розглядаючи дану справу, дотримався положень статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення.
Винуватість та кваліфікація дій ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України доведена належним чином перевіреними, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.
Так, відповідно до вимог п. 2.9 “а” ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №179680 від 01 грудня 2023 року, 01 грудня 2022 року о 15 годині 42 хвилин ОСОБА_1 в м. Збараж по вул. О.Кобилянської Тернопільської області керував автомобілем марки «CITROEN XSARA PICASSO», р.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
В протоколі про адміністративне правопорушення, який був предметом розгляду суду, зазначено про роз'яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Протокол підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень та заперечень, що також підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Цей документ був предметом розгляду у суді першої інстанції та отримав належну правову оцінку з якою суд апеляційної інстанції погоджується.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст.ст.254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст.255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об'єктивно стверджуються іншими доказами, дослідженими судом по справі.
Зокрема, роздруківкою з технічного приладу “Драгер 6820”, якими зафіксовано результат проведеного огляду на стан сп'яніння ОСОБА_2 - 0, 89 проміле.
Протокол та роздруківка з газоаналізатора підписані ОСОБА_1 без жодних зауважень та заперечень, що також підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Як слідує з матеріалів справи, одним з таких доказів, яким обґрунтовано винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є відеозапис з нагрудних камер працівників патрульної поліції.
Так, оглянутим в судовому засіданні відеоматеріалом, що зафіксований нагрудною камерою працівника патрульної поліції, встановлено, що працівниками поліції було виявлено факт керування гр. ОСОБА_1 транспортним засобом, який під час руху порушив вимоги дорожнього знаку - круговий рух, чим порушив п.п. 4.10 ПДР України та під час руху не включив показник повороту, чим порушив п.п. 9.8 “б” ПДР України.
Також в матеріалах справи міститься копія постанови серії ЕАР №6235199 від 01.02.2023 про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП.
Враховуючи те, що вищенаведена постанова вступила в закону силу, стверджувати про незаконність зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , як про це зазначає сторона захисту апеляційний суд підстав не вбачає.
В подальшому працівник поліції повідомив водієві наявні у нього ознаки сп'яніння та, у відповідності до п.2.5 ПДР України, запропонував пройти огляд на стан сп'яніння, на що водій транспортного засобу ОСОБА_1 . Погодився.
Відеозаписом з нагрудної камери поліцейського засвідчено, що за результатом проведеного огляду з використанням технічного приладу газоаналізатора « Alcotest 6820» виявлено вміст алкоголю в організмі ОСОБА_1 0,89 проміле, з чим останній погодився та не бажав проходити такий огляд в медичному закладі.
З результативно проведеного огляду ОСОБА_1 погодився, що підтверджується матеріалами провадження.
З огляду на дані протоколу та роздруківки з результатами огляду, а також змісту відеозапису, на якому не зафіксовано жодних заперечень відносно результатів огляду, доведено, що водій ОСОБА_1 був згідний з результатами огляду, проведеного поліцейським з використанням спеціального технічного засобу.
Посилання апелянта на те, що під час спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 не вказано йому ні перед пропозицією проходження огляду, ні в ході складання матеріалів, які саме ознаки у водія стали причиною для проведення огляду на стан сп'яніння, є безпідставними, оскільки з відеозапису вбачається, що інспектор поліції повідомив ОСОБА_1 ознаки, які стали підставою для пропозиції проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. (відеофайл:00000_00000020221201155216_0025А; час: 15:52:50)
Крім цього, про наявність ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 свідчить фабула протоколу про адміністративне правопорушення, в якій зазначено ознаки сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук.
Відсутність направлення для проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, на що звертає увагу апелянт, як на підставу скасування судового рішення і закриття провадження у справі, є безпідставним, оскільки водій пройшов такий огляд на місці події і був згідний з його результатами.
Твердження захисника, що ОСОБА_1 не було вручено акту огляду, не спростовує самого факту керування водієм транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується доказами наявними у матеріалах справи.
Той факт, що відеозаписи долучені до матеріалів справи не містять посилання на технічний засіб за допомогою якого воно було зроблено, що на думку захисту є недопустимим доказом, не є підставою для скасування рішення суду, оскільки відеозаписом безперервно та чітко зафіксовано виявлене працівниками поліції правопорушення. Наведені апелянтом міркування з цього приводу носять суб'єктивний характер і не підтверджені доказами, які б з технічної точки зору могли поставити під сумнів достовірність проведеного відеозапису.
Доводи сторони захисту про відсутність сертифікату відповідності технічного пристрою, не відповідають дійсності, оскільки такий сертифікат до матеріалів справи долучений (а.с. 7-9), а те, що відсутнє свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювання, про що апелянт вказує в апеляційній скарзі, не може бути підставою для скасування постанови суду, якою ОСОБА_1 визнаний винним та притягнутий до адміністративної відповідальності.
Згідно п.5 Інструкції “Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої наказом МВСУ, МОЗУ від 09 листопада 2015 року №1452/73 перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Як слідує з матеріалів справи, зокрема відеозапису з відеокамери поліцейського, такої вимоги ОСОБА_1 не заявляв.
Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 року №1747, зареєстрованого в МЮУ 01.11.2016 року за №1417/29547, «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» повірка газоаналізаторів проводиться 1 раз на рік (п. 23).
Згідно роздруківки з газоаналізатора «Alcotest 6820» останнє калібрування даної вимірювальної техніки проводилась 01 лютого 2022 року, тобто чинний до 01 лютого 2023 року. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 проводився 01 грудня 2022 року.
Враховуючи те, що газоаналізатор «Alcotest 6820», своєчасно пройшов калібрування та повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, підстав не довіряти його показанням немає, як і немає підстав для визнання недійсним чи неправдивим результату проведеного за його допомогою тесту на стан сп'яніння ОСОБА_1 , як про це зазначається у апеляційній скарзі захисника.
Таким чином, судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 “а” Правил дорожнього руху України, оскільки керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на вказані вище докази, які належним чином досліджені судом першої інстанції, вважаю, що дії працівників поліції при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 , узгоджуються з приписами ст.266 КУпАП та відповідають вимогам Інструкції “Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р № 1452/735.
Інші доводи апеляційної скарги в цілому повторюють заперечення на протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , які були предметом дослідження суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку, з якою апеляційний суд погоджується.
З огляду на те, що вивченням матеріалів справи не встановлено даних, які б свідчили про неповноту чи необ'єктивність дослідження судом обставин справи про адміністративні правопорушення, не має підстав вважати, що в ньому допущена суттєва неповнота судового розгляду.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, виходячи з аналізу доказів досліджених судом першої інстанції та перевірених під час апеляційного розгляду матеріалів справи, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація його дій за ч.1 ст.130 КУпАП є правильним.
Жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви у об'єктивності оцінки доказів зроблених судом першої інстанції на підставі вищевказаних матеріалів справи, апелянтом не надано і не здобуто таких в процесі апеляційного розгляду.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини та інших обставин справи.
З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що постанова Збаразького районного суду Тернопільської області від 12 червня 2023 року відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування, про що ставить питання апелянт, не вбачаю.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвоката Свиріпи В.З. залишити без задоволення, а постанову Збаразького районного суду Тернопільської області від 12 червня 2023 р. щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя