Справа № 461/2432/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/597/23 Доповідач: ОСОБА_2
17 липня 2023 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:
головуючої ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,-
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
за апеляційною скаргою заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Галицького районного суду м. Львова від 04 травня 2023 року щодо ОСОБА_6 , -
встановила:
вироком Галицького районного суду м. Львова від 04 травня 2023 року ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено їй покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.
На підставі ст.75 Кримінального кодексу України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з призначенням іспитового строку - один рік.
Відповідно до ч.1 статті 76 Кримінального кодексу України зобов'язано ОСОБА_6 : 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирішено питання з речовими доказами.
Згідно вироку, ОСОБА_6 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин, без мети збуту, в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів» від 15 лютого 1995 року та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15 лютого 1995 року, 19.03.2023 року перебуваючи на вул. Івана Франка, 120 у м. Львів, придбала, шляхом знахідки, згорток обмотаний клейкою стрічкою чорного кольору, у якому знаходилася порошкоподібна речовина білого кольору та, усвідомлюючи, що вказана речовина є психотропною, обіг якої заборонено, поклала у зовнішню ліву кишеню куртки, у яку була одягнена, та зберігала і перевозила при собі для власного вживання без мети збуту до 19.03.2023.
В подальшому, 19.03.2023 приблизно о 04:05 год., під час поверхневої перевірки особи ОСОБА_6 , яка перебувала по вул. Івана Франка, поблизу будинку №12 у м. Львові, в останньої виявлено згорток, обмотаний клейкою стрічкою чорного кольору всередині якого знаходився один поліетиленовий пакет з порошкоподібною-кристалічною речовиною білого кольору.
В ході досудового розслідування встановлено, що у вилученій в ОСОБА_6 порошкоподібній (частково кристалоподібній) речовині білого кольору, міститься «РУР», який віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, масою 0,4816 грам.
На вирок суду заступник керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, просить оскаржуваний вирок змінити, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону у частині, що стосується визначення обставини, яка обтяжує покарання. Виключити з обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_6 , вчинення кримінального правопорушення особою, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації дій обвинуваченої, вважаю, що вирок Галицького районного суду м. Львова від 04.05.2023 стосовно ОСОБА_6 підлягає зміні у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно визнав обставиною, що обтяжує покарання, вчинення кримінального правопорушення (проступку) особою, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
Судом у вироку зазначено, що вказана обставина не була зазначена в обвинувальному акті, однак в судовому засіданні була визнана самою обвинуваченої. Відтак, така обставина віднесена судом до обтяжуючих покарання обставин.
З огляду на вимог ст. ст. 91,291,337 КПК України, оскільки обставини, що обтяжують покарання до обсягу обвинувачення під час складання обвинувального акта не включено обвинувачення в цій частині прокурором не змінювалося, підстав визнати вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння обставиною, що обтяжує покарання, у суду першої інстанції не було. Суд не наділений повноваженням виходити за межі пред'явленого обвинувачення, якщо це погіршує становище особи.
Суд, визнавши обставиною, що обтяжує покарання, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння, яка не була зазначена в обвинувальному акті, вийшов за межі висунутого обвинувачення, внаслідок чого допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що вплинуто на законність та обгрунтованість судового рішення, та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування закону, який не підлягає застосуванню - п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України.
Наголошує, що виключення зазначеної обставини, яка обтяжує покарання, з огляду на обставини справи, не впливає на вид та розмір покарання, призначеного ОСОБА_6 .
В судове засідання з'явився прокурор та захисник, обвинувачена не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про час і місце його проведення, неприбуття останньої не перешкоджає проведенню розгляду. З урахуванням наведеного та положень ч.4 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд проведено без участі осіб, які не з'явились до суду.
Заслухавши доповідача, виступи прокурора та захисника на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Згідно зі ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом , на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , розгляд такого відбувся в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, зокрема суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежився допитом обвинуваченої та дослідженням документів, що характеризують її особу.
Процедура судового розгляду кримінального провадження передбачає обов'язок суду відповідно до ст.349 КПК України визначити обсяг доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження. Згідно з вказаною нормою закону суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Основною умовою застосування такого судового розгляду є повне визнання всіма учасниками судового провадження як події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у його вчиненні за обставин, викладених в обвинувальному акті, так і виду та розміру завданої шкоди, що згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України входить до предмету доказування у кримінальному провадженні.
При цьому, суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи, зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, в законі закріплена скорочена процедура судового розгляду висунутого особі обвинувачення без дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Як вбачається з журналу судового засідання, суд в обвинуваченої ОСОБА_6 з'ясував чи правильно вона розуміє зміст фактичних обставин інкримінованого їй кримінального правопорушення, чи немає сумнівів у добровільності її позиції, а також їй роз'яснено, що у випадку розгляду провадження у порядку ч.3 ст.349 КПК України вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд першої інстанції визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, проти цього не заперечували учасники судового провадження, в тому числі і обвинувачена.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, згідно зі змістом скерованого до суду обвинувального акта, та дала свої пояснення.
Водночас, колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора в частині безпідставності покликання суду першої інстанції на обставину, що обтяжує відповідальність ОСОБА_6 , - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, оскільки як встановлено апеляційним судом у ході досудового розслідування не було проведено обслідування ОСОБА_6 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, водночас згідно з обвинувальним актом, в межах якого й проводився судовий розгляд, вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння не ставиться у провину ОСОБА_6 , а розгляд провадження проводився у порядку ст.349 КПК України.
Враховуючи вищенаведене, на переконання колегії суддів апеляційного суду оскаржуваний вирок підлягає до зміни в частині виключення з мотивувальної частини вироку покликання на обставину, яка обтяжує покарання, «вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння», а у решті такий слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_9 задоволити, вирок Галицького районного суду м. Львова від 04 травня 2023 року щодо ОСОБА_6 змінити.
Виключити з мотивувальної частини вироку, з обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_6 , вчинення кримінального правопорушення особою, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння.
У решті вирок залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4