13.07.2023 року м.Дніпро Справа № 904/2796/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мороза В.Ф. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.
секретар судового засідання Крицька Я.Б.
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2023 (суддя Соловйова А.Є.)
у справі №904/2796/22
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР", Дніпропетровська обл., м. Кам'янське
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "РеалАгроЛізинг" (49041, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2Т, ЄДРПОУ 33274434)
про визнання банкрутом
Постановою суду від 15.12.2022 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "РеалАгроЛізинг" (ЄДРПОУ 33274434). Припинено повноваження арбітражного керуючого Фуголя Євгена Івановича, як розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "РеалАгроЛізинг". Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "РеалАгроЛізинг" - банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців до 15.12.2023. Призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "РеалАгроЛізинг" арбітражного керуючого Фуголя Євгена Івановича.
11.01.2023 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано клопотання б/н б/д, в якому просило суд зобов'язати ліквідатора ТОВ "РеалАгроЛізинг" надати бухгалтерську та іншу документацію контролюючому органу для проведення документальної позапланової перевірки.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2023 клопотання №б/н від 11.01.2023 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про зобов'язання надати документи для проведення перевірки відхилено.
Не погодившись з вказаною ухвалою Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2023 у справі №904/2796/22 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що з огляду на відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Реалагролізинг» у ГУ ДПС у Дніпропетровській області виникає право провести документальну позапланову виїзну перевірку щодо вказаного платника податків, що зумовлює виникнення у контролюючого органу статусу учасника у справі про банкрутство. Забезпечення проведення перевірки для достовірного та повного визначення сум податків, що підлягали сплаті ТОВ «Реалагролізинг» до державного бюджету є економічними інтересами держави, які полягають у отриманні належних сум платежів і відповідно виконання дохідної частини державного бюджету, визначеної Бюджетним кодексом України та забезпечення безумовного дотримання припису ст. 67 Конституції України. Разом з тим, у зв'язку з відсутністю за податковою адресою підприємства контролюючий орган позбавлений можливості провести документальну перевірку, оскільки не було надано всі необхідні первинні документи для проведення перевірки. Враховуючи, що обов'язок щодо проведення перевірки встановлений як ПКУ так і ухвалою ГСДО про відкриття провадження по справі №904/2769/22, апелянт вважає, що для виконання останнього необхідно скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2023 по справі №904/2796/22 та ухвалити нову, якою клопотання про зобов'язання надати документи для проведення перевірки задовольнити.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.04.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2023 у справі №904/2796/22 залишено без руху. Скаржнику надано строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та доказів на підтвердження вказаних обставин.
Апелянтом усунено недоліки апеляційної скарги, надано клопотання про поновлення строку із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2023 поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2023 у справі №904/2796/22. Розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання з викликом сторін на 13.07.2023 о 10 год. 10 хв.
Арбітражним керуючим Фуголь Є.І. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що апеляційна скарга подана з пропуском процесуального строку для її подання, встановленого ч. 1 ст. 256 ГПК України, а наведені в клопотанні причини пропуску строку на думку боржника є неповажними. Щодо висновків суду, викладених в оскаржуваній ухвалі, арбітражний керуючий зазначає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. В силу положень Податкового кодексу України право на проведення позапланової документальної перевірки платника податків надається лише у випадку належного повідомлення платника податків про проведення такої перевірки, до початку її проведення та вручення під розписку копії наказу. Податковим органом не було дотримано обов'язку щодо вручення до початку проведення перевірки, у порядку визначеному ст. 42 ПК України, копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Окрім того згідно наказу від 14.11.2022 №3346-п перевірка мала відбутися з 18.11.2022 тривалістю 5 робочих днів. Отже станом на дату подання клопотання у даній справі право на проведення документальної позапланової перевірки контролюючим органом було вичерпано. Також арбітражний керуючий зазначає, що клопотання апелянта про надання йому документів не містить періоду та переліку документів, які необхідно надати.
В судове засідання 13.07.2023 з'явився представник арбітражного керуючого. Інші учасники справи не з'явились в судове засідання були повідомлені про час розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.
За приписами частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.
Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Велика Палата Верховного Суду в свої постанові від 28.10.2021 у справі №11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 у справі №910/12842/17 відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі №361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об'єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення; при цьому не повинні створюватися в зайвий раз передумови для порушення процесуальних строків розгляду справи.
Враховуючи те, що суд визнав необов'язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази належного їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання, зважаючи на необхідність дотримання процесуальних строків, колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд апеляційної скарги за наявними матеріалами.
Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, повноту їх дослідження місцевим господарським судом, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи в провадженні господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/2796/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалагролізинг".
Ухвалою суду від 20.09.2022 відкрито провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" у справі №904/2796/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалагролізинг". Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" в сумі 83 310,00 грн (судовий збір за подання заяви, авансування винагороди арбітражного керуючого) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 40 090 330,23 грн (38 785 344,71 грн - основний борг, 1 132 842,35 грн - інфляційне збільшення, 172 143,17 грн - 3% річних) - 4 черга задоволення вимог кредиторів. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію, згідно зі ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 09.03.2023. Призначено розпорядником майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "РеалАгроЛізинг" арбітражного керуючого Фуголя Євгена Івановича (свідоцтво №1228 від 24.07.2013).
Постановою суду від 15.12.2022 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "РеалАгроЛізинг" (ЄДРПОУ 33274434). Припинено повноваження арбітражного керуючого Фуголя Євгена Івановича, як розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "РеалАгроЛізинг". Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "РеалАгроЛізинг" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців до 15.12.2023. Призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "РеалАгроЛізинг" арбітражного керуючого Фуголя Євгена Івановича.
11.01.2023 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано клопотання б/н б/д, в якому просило суд зобов'язати ліквідатора ТОВ "РеалАгроЛізинг" надати бухгалтерську та іншу документацію контролюючому органу для проведення документальної позапланової перевірки;
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2023 клопотання №б/н від 11.01.2023 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про зобов'язання надати документи для проведення перевірки відхилено.
В обґрунтування вказаної ухвали господарський суд зазначив, що контролюючим органом суду не надано жодних доказів надсилання посадовим особам боржника ТОВ "Реалагролізинг" наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Окрім того заявником до матеріалів справи додано лист про надання інформації, який адресовано розпоряднику майна боржника Фуголю Є. та керівнику ТОВ "Реалагролізинг" Прус О. В якості доказів направлення листа про надання інформації б/н б/д контролюючим органом подано фіскальні чеки про здійснення операції поштового відправлення, що не є належним доказом направлення відповідних документів адресатам. При цьому суд зазначив, що на час розгляду клопотання строк визначений в наказі ГУ ДПС у Дніпропетровській області №3346-п від 14.11.2022 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Реалагролізинг" сплинув. З огляду на зазначене, питання щодо виконання вимог наказу контролюючого органу про проведення документальної позапланової перевірки підприємства після спливу встановленого строку вирішується посадовими особами контролюючого органу, а не судом в межах справи про банкрутство боржника.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою Головне управлінням ДПС у Дніпропетровській області зазначає, що було позбавлене можливості провести позапланову перевірку, яку контролюючий орган має здійснити у разі коли розпочато процедуру припинення юридичної особи; порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби, зокрема, мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п. 41.1. ст. 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною позаплановою перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків, зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються у бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України).
За змістом наведених норм контролюючим органам державою делеговано повноваження контролю і справляння податків із суб'єктів підприємницької діяльності; функції контролю здійснюються шляхом проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, у разі якщо розпочато процедуру припинення юридичної особи чи порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків.
Відповідно до п.78.4. ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Згідно Наказу ГУ ДПС України у Дніпропетровській області від 14.11.2022 №3346-п контролюючим органом було вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Реалагролізинг» з 18.11.2022 тривалістю 5 робочих днів. Перевірку провести за період діяльності з 01.01.2017 по теперішній час з метою перевірки дотримання вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства та за період з 01.01.2011 по теперішній час з метою перевірки дотримання законодавства щодо правильності нарахування , обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Відповідно до пункту 42.2. статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з п.81.1. ст.81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених Податковим кодексом України, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
За результатами виходу за адресою ТОВ «Реалагролізинг» контролюючим органом було складено Акт №1267/04-36-07-07/33274434 від 18.11.2022, зі змісту якого вбачається, що посадовими особами ГУ ДПС України у Дніпропетровській області 18.11.2022 було здійснено вихід на податкову адресу ТОВ «Реалагролізинг» з метою пред'явлення направлення на перевірку від 18.11.2022 №4625 та вручення копії наказу на проведення перевірки від 14.11.2022 №3346-п. В результаті виходу було встановлено, що за зазначеною адресою розташована двоповерхова будівля автотранспортного підприємства. Ознаки наявності ТОВ «Реалагролізинг» (вивіска, вказівники та інше) за зазначеною адресою відсутні. За інформацією, отриманою від працівника підприємства, місце розташування ТОВ «Реалагролізинг» невідомо. Таким чином місцезнаходження ТОВ «Реалагролізинг», його посадових осіб встановити не вдалось, що унеможливлює проведення документальної позапланової виїзної перевірки у терміни, вказані в наказі від 14.11.2022 №3346-п.
Згідно Наказу ГУ ДПС України у Дніпропетровській області від 14.11.2022 №3346-п документальна позапланова виїзна перевірка мала бути проведена з 18.11.2022 тривалістю 5 робочих днів.
Відповідно до п 82.2. ст. 82 Податкового кодексу України тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.
Отже податковий кодекс визначає строки, на які може бути продовжена перевірка, у разі неможливості її проведення у визначений строк.
Продовження перевірки оформлюється окремим наказом, та вручається згідно зі ст.42 Податкового кодексу України.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.
Відповідно до п. 82.4. ст. 82 Податкового кодексу України проведення документальної планової та позапланової перевірки платника податків, крім платника податків - суб'єкта малого підприємництва, може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
При цьому колегія звертає увагу, що як вже було зазначено право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
З тексту Акту №1267/04-36-07-07/33274434 від 18.11.2022 вбачається, що представники ГУ ДПС України у Дніпропетровській області з'явилися 18.11.2022 за адресою ТОВ «Реалагролізинг» з метою вручення посадовим особам наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 14.11.2022 №3346-п та направлення на перевірку від 14.11.2022 №4625.
Отже податковим органом не надано доказів вчинення передбачених законодавством дій, щодо завчасного повідомлення боржника про проведення документальної позапланової перевірки контролюючим органом, а також зупинення такої перевірки у разі неможливості її проведення та для встановлення адреси боржника, та вжиття заходів щодо належного повідомлення боржника про проведення перевірки.
При цьому апеляційний господарський суд наголошує, що не виявлення боржника або його посадових осіб за його місцезнаходженням не звільняє контролюючий орган від обов'язку здійснення повідомлення платника податків про проведення перевірки шляхом надіслання поштою відповідного рекомендованого листа з повідомленням про вручення.
До поданого до суду клопотання Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області додано копію листа від 18.11.2022 вих №66493/6/04-36-07-07 від 18.11.2022 про надання інформації, який адресовано розпоряднику майна боржника Фуголю Є. та керівнику ТОВ "РЕАЛАГРОЛІЗИНГ" Прус О.
Проте колегія зазначає, що згідно з умовами п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України обов'язок платника податків надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, виникає після початку самої перевірки.
Верховний Суд у постанові від 11.01.2022 у справі № 922/2543/20 зазначив, що перехід боржника до ліквідаційної процедури не перешкоджає податковим органам, вжити заходів щодо перевірки діяльності боржника на предмет наявності (відсутності) у нього заборгованості зі сплати податкових платежів, оскільки податковим законодавством України не визначається стадія процедури банкрутства, у якій така перевірка повинна бути проведена.
Таким чином контролюючий орган не позбавлений права та можливості, на будь-якій стадії провести позапланову перевірку, вчинивши всі необхідні дії визначені податковим кодексом для реалізації свого права на проведення такої перевірки.
Отже господарський суд дійшов правильного висновку про відхилення клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Щодо звернення апелянта до розпорядника майна з листом про надання інформації та надання документів, апеляційний суд зазначає, що повноваження розпорядника майна визначені в ч. 3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства. Розпорядник майна здійснює лише функції нагляду за дотриманням посадовими особами боржника вимог діючого законодавства України та не має можливості надати податковому органу будь - яких документів фінансово господарської діяльності та бухгалтерського обліку.
Права контролюючих органів передбачені ст. 20 ПК України, зокрема, органи податкової служби мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (п. 20.1.6.).
Проте зі змісту статті 20 ПК України вбачається, що податковим законодавство не передбачено право контролюючого органу звертатися до суду з вимогами про зобов'язання платника податків, його посадових осіб надати бухгалтерську чи будь-яку іншу документацію для проведення перевірки.
Дослідивши докази, надані податковим органом на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, в контексті ст. 74 ГПК України, колегія суддів зазначає, що приписи законодавства не передбачають можливості зобов'язання судом арбітражного керуючого, ліквідатора надавати податковим органам документи щодо діяльності підприємства боржника.
Отже доводи скаржника не містять жодних посилань на норми матеріального чи процесуального права, які судом першої інстанції було порушено, та які встановлено в ст.277 Господарського процесуального кодексу України як необхідної передумови для скасування оскаржуваної ухвали.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.
В силу приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи встановлені обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення ухвали суду суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2023 у справі №904/2796/22 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2023 у справі №904/2796/22 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 21.07.2023
Головуючий суддя В.Ф. Мороз
Суддя А.Є.Чередко
Суддя Л.А.Коваль