ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
21 липня 2023 року Справа № 902/731/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Василишин А.Р. , суддя Тимошенко О.М.
без виклику (повідомлення) учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сонаті" на ухвалу Господарського суду Вінницької області, постановлену 01.06.2023 суддею Шамшуріною Марією Вікторівною у справі № 902/731/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сонаті" (02002, місто Київ, вулиця Окіпної Раїси, будинок 8, квартира 127, ідентифікаційний код юридичної особи 43518172)
до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення грошової заборгованості у розмірі 60 388,32 гривень за кредитним договором № 011/64665/00723242 від 19.11.2019
В травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сонаті" звернулось до Господарського суду Вінницької області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 грошової заборгованості у розмірі 60 388,32 гривень за кредитним договором № 011/64665/00723242 від 19.11.2019.
Вимоги ґрунтуються на невиконанні відповідачем кредитного договору. Отримавши кошти в кредит, відповідач не виконав свого обов'язку по поверненню коштів кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 01.06.2023 у справі № 902/731/23 відмовлено у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сонаті" № 2523 від 25.05.2023 (вх.№ 729/23 від 30.05.2023) до боржника ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення грошової заборгованості у розмірі 60 388,32 гривень за кредитним договором № 011/64665/00723242 від 19.11.2019 /а.с.40-41/.
Постановляючи оскаржувану ухвалу місцевий господарський суд, дійшов висновку, що заявлені вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 не підлягають розгляду в порядку наказного провадження у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем Мельник Людмилою Петрівною з 14.09.2020.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сонаті", не погоджуючись з постановленою ухвалою, звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.06.2023 у справі № 902/731/23 скасувати та ухвалити нове рішення про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сонаті" заборгованості за кредитним договором № 011/64665/00723242 від 19.11.2019 у розмірі 60 388,32 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 671,00 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує:
- боржник ФОП Мельник Людмила Петрівна 01.11.2017 був взятий на облік як фізична особа-підприємець, а 14.09.2020 знятий з такого обліку:
- боргові зобов'язання боржника виникли в період з дати укладення кредитного договору - 19.11.2019 до зняття з обліку боржника 14.09.2020;
- 19.11.2019 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та фізичною особою-підприємцем Мельник Людмила Петрівна укладений кредитний договір № 011/64665/007232242, згідно з п. 1.1 якого банк надає позичальнику можливість використання кредитної лінії, а позичальник згідно з п. 5.1 зобов'язаний здійснити погашення заборгованості в порядку, визначеному договором;
- боржник ФОП Мельник Людмила Петрівна, під час здійснення господарської діяльності у статусі фізичної особи-підприємця, не виконала умови кредитного договору № 011/64665/007232242 від 19.11.2019 в частині повернення кредитних коштів в сумі 60 388,32 грн;
- звертаючись з заявою про видачу судового наказу, заявник просив стягнути заборгованість за кредитним договором, укладеним з фізичною особою-підприємцем Мельник Л.П.;
- згідно із частиною першою статті 128 Господарського кодексу України (далі - ГК України) громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Зазначена норма кореспондується зі статтею 50 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). За частиною першою статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи господарсько-управлінського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням;
- виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про неналежність спору до господарської юрисдикції;
- керуючись позицією Великої Палати Верховного Суду, яка неодноразово висловлювалась щодо юрисдикції спору за позовом суб'єкта господарювання до фізичної особи, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Враховуючи вищевикладене скаржник вважає, що висновки, викладені в оскаржуваній ухвалі, не відповідають обставинам справи та наданим документам, тому остання підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення заяви позивача про видачу судового наказу.
Листом № 902/731/23/3599/23 від 07.06.2023 матеріали справи № 902/731/23 витребувано з Господарського суду Вінницької області.
21.06.2023 до суду надійшли матеріали справи № 902/731/23.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сонаті" на ухвалу Господарського суду Вінницької області (відмова у видачі наказу) від 01.06.2023 у справі № 902/731/23 в порядку письмового провадження без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.
На підставі розпорядження від 21.07.2023 № 01-05/405 керівника апарату суду у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Юрчука М.І. з 10.07.2023 по 11.08.2023 включно, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи № 902/731/23 між суддями, протокол від 21.07.2023, яким визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Василишин А.Р., Тимошенко О.М.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2023 колегією суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Василишин А.Р., Тимошенко О.М., прийнято справу № 902/731/23 до свого провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: про відмову у видачі судового наказу.
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У відповідності до ч. 2 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки скаржник оскаржує ухвалу про відмову у видачі судового наказу, тому з урахуванням п. 1 ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 271 ГПК України, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сонаті" здійснюється судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
ОСОБА_1 своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу не скористалася.
Частиною 3 ст. 263 ГПК України визначено, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Статтею 269 ГПК України встановлено, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, суд
19.11.2019 між Акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" (кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Мельник Людмилою Петрівною (позичальник) укладено кредитний договір, відповідно до п. 1.1 якого кредитор зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти у формі невідновлювальної кредитної лінії в сумі 60 000 грн, а позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов'язання визначені договором.
Відповідно до п. 1.3 кредитного договору, кінцевий термін погашення кредиту - 19.01.2021 або інша дата, визначена відповідно до п. 5.4 договору або ст. 8 договору (останній день строку корисутвання кредитом до закінчення якої позичальник зобов'язується здійснити погашення заборгованості за договором у повному обсязі).
Кредит надається позичальнику на розвиток бізнесу, а саме: фінансування витрат, пов'язаних із веденням господарської діяльності позичальника за винятком надання або повернення фінансової допомоги (п. 1.4 договору).
Протягом строку фактичного користування кредитом до кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3 договору включно, позичальник зобов'язаний щомісяця сплачувати кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 28 % річних. Розмір процентної ставки може змінюватися в порядку та випадках, передбачених цим договором (п. 2.1 договору).
У випадку неповернення кредиту в кінцевий термін погашення кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору проценти, що розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 28% річних та нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом (в т.ч. простроченої) з дня, наступного за кінцевим терміном погашення кредиту до дня фактичного погашення кредиту (п. 2.2 договору).
Нарахування процентів здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості за кредитом/ простроченої заборгованості за договором протягом всього строку користування кредитом наявності простроченої заборгованості. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту (траншу) та не враховується день погашення кредиту/простроченої заборгованості в повному обсязі (п. 2.3 договору).
Відповідно до п. 2.4 кредитного договору, розмір процентної ставки, за якою позичальник сплачує кредитору проценти за фактичне користування кредитом до настання кінцевого терміну погашення кредиту, визначена пунктом 2.1 договору збільшується на 200 базисних пунктів при кожному невиконанні або неналежному виконанні позичальником будь-якої з умов, передбачених пунктом 3.5 та/або пунктом 6.1, та/або пунктом 6 4, та/або пунктом 7.1.1, та/або відмови від виконання вимоги кредитора, передбаченої пунктом 8.1.4 договору. процентна ставка збільшується на 200 базисних пунктів за невиконання/ неналежне виконання кожної із зазначених в цьому пункті договору умов.
Позичальник зобов'язаний здійснити погашення заборгованості в порядку, визначеному договором (п. 5.1 договору).
У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань встановлених договором сторони несуть відповідальність згідно з законодавством України та положеннями договору. До регулювання правовідносин, які не врегульовані договором, застосовуються відповідні норми законодавства України (п. 11.1 договору).
У разі виявлення фактів нецільового використання кредитних коштів позичальник на вимогу кредитора сплачує штраф у розмірі 2% від розміру кредитних коштів, які були використані не за цільовим призначенням (п. 11.3 договору).
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печаткою кредитора і діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань за договором (п. 12.1 договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою АТ "Райффайзен банк Аваль" /а.с. 4-11/.
09.04.2020 між АТ "Райффайзен банк Аваль" та ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП"" укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-31-F, відповідно до якого АТ "Райффайзен банк Аваль" передало ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП"" за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор прийняв належні первісному кредитору права вимоги до боржників вказаними у реєстрах боржників, в тому числі право вимоги до ФОП Мельник Людмили Петрівни /а.с. 16-19, 20-23/.
07.12.2020 між ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП"" та ТОВ "Фінансова компанія "Сонаті" укладено договір відступлення права вимоги № 07-12/20-S, відповідно до якого ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП"" передало ТОВ "Фінансова компанія "Сонаті" за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор прийняв належні первісному кредитору права вимоги до боржників вказаними у реєстрах боржників, в тому числі право вимоги до ФОП Мельник Людмили Петрівни /а.с. 24-27, 28-31/.
18.11.2022 ТОВ "Фінансова компанія "Сонаті" направлено ОСОБА_1 письмову вимогу, в якій повідомлено, що з 07.12.2020 всі права вимоги за кредитним договором № 011/64665/00723242 від 19.11.2019 (з додатковими договорами та угодами до нього), укладеним між ОСОБА_1 та АТ "Райффайзен банк Аваль", право вимоги за яким було відступлене банком до ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП"" на підставі договору відступлення права вимоги № 114/2-31-F від 09.04.2020, відступлені ТОВ "Фінансова компанія "Сонаті" на підставі договору відступлення права вимоги № 07-12/20-S від 07.12.2020.
Доведено до відома, що станом на 18.11.2022 у ОСОБА_1 існує заборгованість перед стягувачем у загальному розмірі 60 388,32 грн.
Також повідомлено про необхідність усунення порушення виконання зобов'язання протягом 30 днів з моменту направлення вимоги, а саме: негайно погасити заборгованість по кредитному договору у загальному розмірі 60 388,32 грн.
Крім того попереджено, що у разі невиконання зазначеної вимоги, кредитор застосує заходи примусового стягнення заборгованості /а.с. 32/.
30.05.2023 до Господарського суду Вінницької області надійшла заява № 2523 від 25.05.2023 (вх.№ 729/23 від 30.05.2023) ТОВ "Фінансова компанія "Сонаті" з вимогою про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 011/64665/00723242 від 19.11.2019 у загальному розмірі 60 388,32 грн та витрат по сплаті судового збору у розмірі 268,40 грн.
Заяву обґрунтовано неналежним виконанням боржником зобов'язань за кредитним договором № 011/64665/00723242 від 19.11.2019 в частині своєчасного повернення коштів за вказаним договором.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, виходячи з наступного.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у ч. 1 ст. 175 ГПК України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб'єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Фізична особа-підприємець Мельник Людмила Петрівна 14.09.2020 припинила підприємницьку діяльність.
Враховуючи факт припинення підприємницької діяльності ФОП Мельник Людмили Петрівни, суд першої інстанції відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 152, п. 6 ч. 1 ст. 175 ГПК України відмовив заявнику у видачі судового наказу та повернув заяву з доданими документами заявнику.
Колегія суддів, враховуючи встановлення судом першої інстанції факту припинення діяльності ФОП Мельник Людмили Петрівни до звернення ТОВ "Фінансова компанія "Сонаті" із заявою в порядку наказного провадження зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного).
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.
Згідно з ч. 3 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України, заявником та боржником у наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.
За наведеного, втрата ОСОБА_1 статусу фізичної особи-підприємця виключає можливість розгляду вимог ТОВ "Фінансова компанія "Сонаті" у порядку наказного провадження у зв'язку з невідповідністю суб'єктного складу.
Колегія суддів звертає увагу на те, що ч. 2 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Враховуючи вище викладене, право вибору провадження (наказного чи позовного) на звернення з вимогами у даній справі покладається на особу, яка має право на відповідне звернення (заявник у наказному провадженні, позивач у позовному провадженні).
Щодо висновків викладених у постановах Великої палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 (провадження № 12-294гс18), від 5 червня 2019 року у справі № 904/1083/18 (провадження № 12- 249гс18), на які посилається скаржник у своїй апеляційній скарзі про те, що вимоги за господарським зобов'язанням до фізичної особи, яка втратила статус підприємця, слід розглядати за правилами господарського судочинства.
Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в ст. 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями ст. 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).
Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
З огляду на положення ч. 1 ст. 20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
За змістом ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, ст. 202-208 ГК України, ч. 9 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.
Такий висновок викладено у постанові Великої палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18, за позовом до фізичної особи, яка втратила статус підприємця.
При цьому судова колегія звертає увагу, що справа № 910/8729/18 розглядалася у порядку позовного провадження, стороною якого може бути фізична особа, яка не є підприємцем. Проте у цій справі заявник звернувся в порядку наказного провадження до фізичної особи-підприємця, яка на час звернення втратила статус підприємця, тобто боржником фактично є фізична особа.
Оскільки ч. 3 ст. 147 ГПК України чітко визначено суб'єктний склад наказного провадження, учасником якого не може бути фізична особа, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у видачі судового наказу з підстав встановлених п. 4 ч. 1 ст. 152 та п. 6 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з припиненням фізичної особи-підприємця.
Разом з тим суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 3-6 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Враховуючи вищевикладене, ТОВ "Фінансова компанія "Сонаті" може захистити свої порушені права, шляхом звернення у позовному провадженні до господарського суду із позовом до фізичної особи, виходячи з характеру правовідносин між сторонами (господарські правовідносини).
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються вищенаведеними та встановленими судом обставинами справи.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Вінницької області від 01.06.2023 у справі № 902/731/23 постановлена з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.
На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на ТОВ "Фінансова компанія "Сонаті".
Керуючись ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сонаті" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.06.2023 у справі № 902/731/23 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.06.2023 у справі № 902/731/23 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Справу № 902/731/23 повернути Господарському суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений "21" липня 2023 року
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Тимошенко О.М.