Справа № 202/13808/23
Провадження № 1-кп/202/1119/2023
21 липня 2023 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду міста Дніпропетровська кримінальне провадження, відомості про яке внесені 06 червня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023050000002376 у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Красний Лиман (Лиман) Донецької області, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,-
Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах п території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.
Рішенням Конституційного Суду України N° 3-зп від 11.07.1997 зазначено, що засади конституційного ладу в Україні закріплені у розділах 1, III та XIII Основного Закону України - Конституції України.
Зокрема, положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україно і російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Всупереч вказаним нормам президент російської федерації (далі - РФ) ОСОБА_6 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 N° 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних сил РФ (далі по тексту - 3С РФ) на територію України.
Так, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії 3 метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
До участі у військовій агресії російської федерації проти України керівництвом окупаційної адміністрації РФ задіяно створені на тимчасово окуповані території Донецької області не передбачені законом збройні формування.
24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17.05.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 757/2022 від 07.11.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 58/2023 від 06.02.2023, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента №254/2023 від 01.05.2023 року.
29 травня 2023 громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, з особистим мотивом, в умовах воєнного стану, 29.05.2023 року, за допомогою власного мобільного телефону марки «Lenovo», модель «A1000», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , використовуючи акаунт в соціально орієнтованій мережі «Одноклассники - OK.ru» під назвою « ОСОБА_7 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 який зареєстрований на номер мобільного зв'язку НОМЕР_3 , у особисті переписці із користувачем « ОСОБА_8 » під псевдонімом « ОСОБА_9 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 що належить діючому учаснику НЗФ т.зв. «ДНР», а саме ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який є навідником 2-го танкового взводу 1-ї танкової роти тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_6 » «100-й мотострелковой бригады ДНР» (відносно якого проводиться досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні), на прохання останнього, передавав інформацію, про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, на території м. Лиман Донецької області, яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України та іншими уповноваженими державними органами, а саме:
- 29.05.2023 о 18 год. 46 хв. про розташування блок-посту та особового складу ЗС України біля АЗС « ІНФОРМАЦІЯ_7 » по вул. Незалежності м. Лиман Донецької області, про розташування особового складу ЗС України у торгівельних павільйонах «Гулівер» по АДРЕСА_2 та у багатоповерхових будинках, біля будівлі « ІНФОРМАЦІЯ_8 » за адресою: АДРЕСА_3 ;
- 29.05.2023 о 19 год. 39 хв. про розташування особового складу ЗС України у бомбосховищі залізної дороги між залізничними шляхами біля локомотивного депо регіональної філії «Донецька залізниця» у м. Лиман Донецької області, та 06.06.2023 об 11 год. 57 хв підтвердив вищевказані місця розташування особового складу ЗСУ з метою допомоги незаконним збройним формуванням, створеним на тимчасово окупованій території та збройним формуванням держави-агресора в ідентифікації на місцевості та веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину не визнав, пояснивши суду, що він дійсно за допомогою свого телефону марки «Lenovo» моделі «А1000» користувався соціально-орієнтованою мережею «Одноклассники - OK.ru», однак ніякої інформації про розташування підрозділів Збройних Сил України та їх координати нікому не передавав, хоча знає особу записану в телефоні як « ОСОБА_9 ».
Про винуватість обвинуваченого, суд робить висновок виходячи виходячи із наступних доказів.
Так, як слідує з письмових матеріалів кримінального провадження № 22023050000002376 у обвинуваченого ОСОБА_5 дійсно був вилучений речовий доказ телефон марки «Lenovo» моделі «А1000» номер моделі 8SSP69A6NA8WHA665BG05HH, IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 (арк. 45-46), котрим особисто користувався останній в соціально-орієнтованій мережі «Одноклассники - OK.ru», та через який передавав інформацію навіднику 1-ї танкової роти тактичної групи «Копол» «100-й мотострелковой бригады ДНР» ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (арк. 37-44).
Крім того, згідно протоколу проведення слідчого експерименту (арк. 59-63) обвинувачений ОСОБА_5 в ході досудового слідства добровільно показав на картах google, місця розташування підрозділів Збройних Сил України, які останні передав за допомогою соціально-орієнтованої мережі «Одноклассники - OK.ru» користувачу під псевдонімом « ОСОБА_9 », який належить навіднику 1-ї танкової роти тактичної групи «Копол» «100-й мотострелковой бригады ДНР» ОСОБА_10 , а саме: 1. Блок пост Збройних Сил України біля паливно-заправної станції « ІНФОРМАЦІЯ_7 » по вул. Незалежності у м. Лиман; 2. Багатоквартирні житлові будинки біля « ІНФОРМАЦІЯ_9 яка розташована за адресою: Донецька область, м. Лиман, вул. Пушкіна, буд. 13А»; 3. Бомбосховище залізничної дороги між залізничними шляхами біля локомотивного депо регіональної філії «Донецька залізниця» у м. Лиман; 4. Торгівельні павільйони комплексу «Гулівер» по вул. Незалежності в м. Лиман, Донецької обл., що також підтверджено протоколом огляду від 27.06.2023 року (арк. 109-111) наявної інформації у ПрАТ «ВФ Україна» згідно якої підтверджено передачу даних та координат Збройних Сил України з телефону марки «Lenovo» моделі «А1000», котрим особисто користувався ОСОБА_5 знаходячись саме в місті Лиман.
Вищевказані обставини повністю підтверджуються висновком експерта від 06.07.2023 року за №238 (арк. 113-124), інформацією начальника Лиманської міської військової адміністрації (арк. 48), начальника СІЗ ДВКР СБ України ОТУ «Лиман» (арк. 144-145) та начальника Слов'янського РВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях (арк. 67), про те що передані ОСОБА_5 дані, щодо розташування підрозділів Збройних Сил України для збройних формувань держави-агресора відповідають дійсності і не були відкриті для загального доступу керівництвом Збройних Сил України та Генерального штабу і по яким було нанесено артилерійського удару збоку Збройних Сил Російської Федерації завдяки інформації та даним наданих обвинуваченим ОСОБА_5 .
До показів обвинуваченого, котрий в період досудового слідства визнав свою провину та щиро каявся однак в суді почав повністю заперечувати провину, суд відноситься критично та розцінює їх як спосіб захисту обвинуваченого використовуємий з метою уникнення покарання.
Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_5 та, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю у наданні незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території та збройним формуванням держави-агресора, допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України,тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Вирішуючи питання, щодо покарання, суд виходить із ступеню суспільної небезпеки вчиненого обвинуваченим особливо тяжкого злочину та вважає, що ОСОБА_5 повинен зазнати міру державного примусу пов'язану виключно з позбавленням волі та з застосуванням додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який має постійне місце мешкання, неодружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей чи осіб похилого віку, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем мешкання, групи інвалідності не має, раніше не судимий.
Питання про призначення ОСОБА_5 основного покарання у вигляді позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю пов'язаною із виконанням організаційно-розпорядчих функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування суд вирішує у відповідності із ч.1 ст.55 КК України.
При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та являлись передумовою для застосування до обвинуваченої положень ст.ст.69, 69-1 КК України та ст.75 КК України, судом не встановлено.
Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.
З метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого суд вважає за необхідне запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді триманні під вартою, до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Крім того, відповідно до ст. 72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_5 за даним вироком покарання строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув'язнення дорівнює одному дню позбавлення волі з моменту затримання, а саме з 06 червня 2023 по день набрання вироком законної сили.
Цивільний позов не заявлено. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Відповідно до частини 1 статті 96- 1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу..
Згідно з частиною 1 статті 96- 2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Речові докази, зокрема, мобільний телефон марки «Lenovo» моделі «А1000» номер моделі 8SSP69A6NA8WHA665BG05HH, IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_5 є засобом вчинення злочину. За таких обставин, в частині вказаного речового доказу слід застосувати спеціальну конфіскацію.
Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.124 КПК України, відповідно до положень якої, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у разі ухвалення обвинувального вироку.
Керуючись ст.ст. 349 ч.3 п.7; 368-370; 373; 374; 615 ч. 15 КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ятнадцять років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю пов'язаною із виконанням організаційно-розпорядчих функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування строком п'ятнадцять років з конфіскацією всього належного йому майна.
Відповідно до ст. 72 КК України зарахувати в строк призначеного засудженому ОСОБА_5 за даним вироком покарання термін попереднього ув'язнення у межах даного кримінального провадження із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі з 06 червня 2023.
Запобіжний захід у вигляді триманні під вартою відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_5 процесуальні витрати на залучення експертів Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України у зв'язку з проведенням судової експертизи компютерної техніки та програмних продуктів № 238 у сумі 1 911,84 (одна тисяча дев'ятсот одинадцять гривень, вісімдесят чотири копійки) гривень в дохід держави.
На підставі статей 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію майна та конфіскувати у власність держави речовий доказ, а саме мобільний телефон марки «Lenovo» моделі «А1000» номер моделі 8SSP69A6NA8WHA665BG05HH, IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_5 , який переданий на зберігання до камери схову речових доказів СВ 2 управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях.
На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий суддя ОСОБА_1