Справа № 202/10914/22
Провадження № 2/202/787/2023
про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову
20 липня 2023 року Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська
в складі головуючого судді Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Солодухіної Л.А., розглядаючи у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства,
20.12.2022 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства.
Відповідно до змісту позовної заяви, ОСОБА_1 ставить питання про визнання його батьком дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і внесення відповідних змін до актових записів про народження дітей.
Позивач зазначає, що з 01.01.2008 року проживав з відповідачем однією сім'єю, але шлюб зареєстрований не був. У зв'язку з цим, після народження дітей відомості про батька у їх свідоцтві про народження було внесено на підставі слів матері дітей, відповідно до ч.1 ст. 135 СК України.
Ухвалою від 01.05.2023 року позовна заява прийнята до провадження суду, відкрито провадження, справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.
У підготовче судове засідання 22.06.2023 року, 20.07.2023 року сторони не з'явилися. Від відповідача ОСОБА_2 23.06.2023 року на адресу суду надійшла заява про визнання позову. 22.06.2023 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Суд, дослідивши матеріали справи №202/101914/22, дійшов висновку про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовження судового засідання з таких підстав.
В матеріалах справи містяться копії свідоцтв про народження дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де матір'ю дітей записана ОСОБА_2 , а батьком дітей записаний ОСОБА_5 .
Статтею 125 Сімейного кодексу України визначено, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.
Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Відповідно до ст.128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, можна дійти висновку про те, що відомостями, що засвідчують батьківство, є будь-які докази, зібрані відповідно до положень ЦПК України, а також наявність даних за те, що батько дітей у Книзі реєстрації народжень записаний відповідно до частини 1 ст.135 СК України.
Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).
Проте жодного доказу, що засвідчують батьківство позивача стосовно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивачем не надано. Не надано і даних за те, що у Книзі реєстрації народжень батько дітей записаний відповідно до частини 1 ст.135 СК України.
У частині 4 ст.206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
З урахуванням того, що сторонами на підтвердження позовних вимог не надано жодного об'єктивного доказу відповідно до положень ст.ст.77-80 ЦПК України, що засвідчує батьківство позивача, не надано даних за те, що у Книзі реєстрації народжень батько дітей записаний відповідно до частини 1 ст.135 СК України, суд не вбачає правових підстав для прийняття визнання відповідачем позову, оскільки це суперечить закону, і вважає за необхідне продовжити розгляд справи.
Суд також зауважує, що сторонами у справі не залучено у якості третьої особи без самостійних вимог орган, котрий, на думку позивача, має внести зміни до актового запису про народження дітей, у разі задоволення позову.
Керуючись ст.206 ч.4 ЦПК України, суд-
Відмовити у прийнятті визнання відповідачем ОСОБА_2 позову ОСОБА_1 про визнання батьківства і продовжити судовий розгляд справи.
Підготовче судове засідання призначити на 23.08.2023 року о 11-00 год.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Бєльченко Л.А.