Справа № 214/1730/19
1-кп/212/134/23
18 липня 2023 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у судовому засіданні в місті Кривому Розі матеріали кримінального провадження № 42015040750000013, внесеного до ЄРДР 04.06.2015 року за обвинуваченням: ОСОБА_4 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України,
У Жовтневому районному суді міста Кривого Рогу перебуває на розгляді кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки обвинувальний акт щодо нього був направлений прокурором до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Захисник підтримав думку обвинуваченого та просив закрити провадження.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував щодо закриття кримінального провадження, оскільки строки направлення обвинувального акту не порушено.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд вважає, що клопотання захисника обвинуваченого про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
При цьому строк досудового розслідування згідно з положеннями ч. 1 ст. 219 КПК України обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Частиною 3 ст. 219 КПК України визначено, що з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців.
Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Відповідно до статті 283 КПК України прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій:
1) закрити кримінальне провадження;
2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Таким чином, закон пов'язує закінчення досудового розслідування з постановленням процесуального рішення - постанови про закриття кримінального провадження, або вчиненням комплексу процесуальних дій, пов'язаних з направленням до суду обвинувального акту чи відповідного клопотання.
При цьому, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов'язує у часі, у тому числі, зі зверненням до суду з обвинувальним (його фактичним направленням). А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (Постанова Верховного Суду від 5 квітня 2021 року у справі № 676/804/20).
Передбачення процесуальним законом строків досудового розслідування є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, та в ст.ст. 7, 21 КПК України, що підтверджується усталеною практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема, в рішеннях «Карт проти Туреччини» та «Вемхофф проти Німеччини» Європейський Суд з прав людини і наголосив, що мета положення ст. 6 Конвенції щодо розумних строків у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоб обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням, не залишались занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них та обвинувачення було визначене.
Згідно із матеріалами кримінального провадження 04 червня 2015 року до ЄРДР за № 42015040750000013 від 04 червня 2015 року внесені відомості про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 382 КК України.
ОСОБА_4 письмово повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення 06 липня 2015 року. 01 вересня 2015 року ОСОБА_4 особисто вручено примірник підозри.
10 вересня 2015 року повідомлено прокурором стороні захисту про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування відповідно до ст. 290 КПК України.
15 вересня 2015 року зупинено досудове розслідування у кримінальному провадженні та оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_4 08 жовтня 2015 року відновлено досудове розслідування у зв'язку із встановленням місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_4 ..
08 жовтня 2015 року вручення підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику постанови про відновлення досудового розслідування та повідомлення про надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
16 жовтня 2015 року прокурором продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців (докази її вручення стороні захисту відсутні Т. 4 а.с. 173-176).
Стороні захисту 16 жовтня 2015 року встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 27 жовтня 2015 року.
28 жовтня 2015 року обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування скеровано до суду.
05 грудня 2015 року обвинувальний акт повернуто судом прокурору. Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 жовтня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2017 року встановлено, що: «…без наявності передбачених ст. 136 ч.1 КПК України доказів вручення повідомлення про підозру (в тому числі і внаслідок відмови адресата від його отримання або закінчення строку зберігання на поштовому відділенні), а саме відсутності розпису особи в поштовому повідомленні про отримання вищевказаного документу, таке повідомлення вважається не врученим. Відтак процесуальний статус особи у кримінальному судочинстві не змінюється, оскільки фактично повідомлення про підозру не було вручено, особа не була ознайомлена з його змістом, а також правами та обов'язками підозрюваного. Однак це не позбавляє сторону обвинувачення здійснювати інші дії, направлені на встановлення місцезнаходження особи та виклик її для вручення повідомлення про підозру, що зроблено не було, а тому ОСОБА_4 такого статусу в кримінальному провадженні № 42015040750000013 від 04.06.2015 року не набув. Крім того, відносно нього складено обвинувальний акт як відносно особи, яка не набула процесуального статусу підозрюваного та обвинуваченого в порядку, передбаченому нормами КПК України».
13 січня 2018 року повідомлено слідчим підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику про відкриття матеріалів досудового розслідування.
Стороні захисту 10 квітня 2018 року встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
10 травня 2018 року клопотання про дозвіл на здійснення приводу підозрюваного у кримінальному провадженні.
24 травня 2018 року допитано свідка ОСОБА_6
30 травня 2018 року клопотання про дозвіл на здійснення приводу підозрюваного у кримінальному провадженні.
21 червня 2018 року зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні та оголошення у розшук ОСОБА_4
23 липня 2018 року відновлення досудового розслідування у зв'язку із встановленням місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_4 .
27 липня 2018 року надання ОСОБА_4 доступу до матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України.
27 грудня 2018 року надання захиснику за призначенням доступу до матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України.
05 березня 2019 року вручення ОСОБА_4 та його захиснику обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування. В той же день обвинувальний акт було скеровано до Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
При цьому суд враховує, що відповідно до положень ч. 5 ст. 219 КК України, як станом на час проведення досудового розслідування, так і у подальшому, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Згідно з постановою Верховного Суду справа (№758/12538/20, провадження № 51-3811км21), період з моменту повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування у порядку, визначеному ст. 290 КПК, та відкриття матеріалів провадження для ознайомлення у строки досудового розслідування не включається. Проте факт завершення досудового розслідування має бути належно підтверджений, як і факт повідомлення цієї інформації стороні захисту. Тобто у строк досудового розслідування не включається весь період часу з моменту направлення або безпосереднього вручення такого повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення цієї сторони з матеріалами досудового розслідування.
Відповідно до статті 2 КПК України до кожного учасника кримінального провадження повинна бути застосована належна правова процедура.
Згідно з п.10 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи. Слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.
Порушення прокурором вимог закону щодо направлення обвинувального акту після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими або особливо тяжкими проти життя та здоров'я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого, а отже унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та має наслідки закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України (постанова Верховного Суду від 15 вересня 2021 року справа № 711/3111/19, провадження № 51-2890км19).
Вирішуючи питання щодо можливості застосування у даному кримінальному провадженні положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд враховує, що Законом України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року, який набрав чинності 15 березня 2018 року, частину першу статті 284 КПК України доповнено пунктом 10, згідно з яким кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Відповідно до пункту 4 § 2 розділу 4 Закону зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
Стаття 8 Конституції України передбачає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
До того ж, обставини цієї справи є релевантними обставинам справи, яка була предметом розгляду Верховного Суду, за результатами якого Суд дійшов висновку, що «посилання прокурора про те, що судами не було надано належної оцінки тій обставині, що законодавчі зміни, якими доповнено ч. 1 ст. 284 КПК України пунктом «10» введені в дію з 15 березня 2018 року, а тому вказані положення закону не можуть застосовуватись до кримінального провадження № 12018000000000076, відомості про яке були внесені до ЄРДР 14 лютого 2018 року, тобто до введення в дію цих змін, не є обґрунтованими, оскільки ч. 1 ст. 5 КПК України передбачає, що процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент прийняття такого рішення» (постанова Верховного Суду від 16 лютого 2022 року, справа № 725/5513/19).
Таким чином колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, з урахуванням вимог ст. 5 КПК України, підлягають до застосування і у випадку внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до 15 березня 2018 року.
Окремо суд враховує, що ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2023 року (справа № 711/8244/18, провадження № 51-769км22) прийнято рішення про передачу кримінального провадження на розгляд об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, у тому числі, для вирішення питання щодо правильності зворотної дії пункту 10 частини 1 статті 284 КПК.
За наведених обставин, з урахуванням того, що кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 364 КПК України не відноситься до тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи, те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні переданий до суду поза межами строку досудового розслідування, на думку суду клопотання про закриття кримінального провадження № 42015040750000013, внесеного до ЄРДР 04.06.2015 року за обвинуваченням: ОСОБА_4 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись п.10 ч.1 ст.284 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42015040750000013, внесеного до ЄРДР 04.06.2015 року за обвинуваченням: ОСОБА_4 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, закрити на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із закінченням, після повідомлення особі про підозру, строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст складено 21 липня 2023 року.
Суддя ОСОБА_1