Справа № 201/8106/23
Провадження № 1-кс/201/3106/2023
14 липня 2023 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС СВ 2-го управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 22023050000002233, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.05.2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця рф, який одружений, утриманців не має, з середньою освітою, не працює, пенсіонер, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
В судовому засіданні приймали участь:
- прокурор ОСОБА_6
- слідчий ОСОБА_3
- підозрюваний ОСОБА_5
- захисник ОСОБА_7 (відеоконференцзв'язок)
Короткий виклад клопотання.
Слідчими СВ 2-го управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023050000002233 від 29.05.2023 року, в якому ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Враховуючи обгрунтованість підозри і наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.
Позиції учасників.
Прокурор зі слідчим підтримали клопотання з підстав, зазначених у ньому, просили задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання не заперечив, зазначив, що вину визнає, щиро кається.
Захисник підтримав думку свого підзахисного.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Вислухавши учасників судового процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023050000002233 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.05.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.
Рішенням Конституційного Суду України № 3-зп від 11.07.1997 зазначено, що засади конституційного ладу в Україні закріплені у розділах І, ІІІ та ХІІІ Основного Закону України - Конституції України.
Зокрема, положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Всупереч вказаним нормам Президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_8 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних сил РФ (далі по тексту - ЗС РФ) на територію України.
Так, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
До участі у військовій агресії Російської Федерації проти України керівництвом окупаційної адміністрації РФ задіяно створені на тимчасово окуповані території Донецької області не передбачені законом збройні формування.
24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17.05.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб згідно Закону України про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №573/2022 від 12.08.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 строком на 90 діб згідно Закону України про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №757/2022 від 07.11.2022. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено згідно Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №254/2023, затвердженого Законом України № 3057-IX від 02.05.2023, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
У період з березня 2023 року по травень 2023 року, за допомогою власного мобільного телефону ОСОБА_5 здійснював зйомку переміщення військової техніки, особового складу ЗСУ, що рухається по АДРЕСА_3 , та робить зупинки біля ТЦ "Добропілля" (м. Добропілля, вул. Гагаріна, 38), з балкону, розташованого на 5-му поверсі квартири за адресою АДРЕСА_2 , та в подальшому передавав зазначену інформацію співробітнику т.зв. «мгб днр» ОСОБА_9 .
Зокрема, 07.03.2023 у період з 14:17 по 14:22, перебуваючи за місцем свого проживання, з використанням месенджера «Telegram», встановленого на його особистий номер телефону НОМЕР_1 , ОСОБА_5 надіслав на обліковий запис у вказаному месенджері, зареєстрований на номер мобільного телефону «ПАО МЕГАФОН» НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_9 , фотографії військової техніки Збройних Сил України.
03.04.2023 о 15:49, перебуваючи за місцем свого проживання, з використанням месенджера «Telegram», встановленого на його особистий номер телефону НОМЕР_1 , ОСОБА_5 надіслав на обліковий запис у вказаному месенджері, зареєстрований на номер мобільного телефону російського оператора «ПАО МЕГАФОН» НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_9 , повідомлення про рух у бік м. Краматорськ чотирьох танків Збройних Сил України.
06.05.2023 у період з 16:17 по 16:25 перебуваючи за місцем свого проживання, з використанням месенджера «Telegram», встановленого на його особистий номер телефону НОМЕР_1 , ОСОБА_5 надіслав на обліковий запис у вказаному месенджері, зареєстрований на номер мобільного телефону російського оператора «ПАО МЕГАФОН» НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_9 , повідомлення про переміщення трьох бойових броньованих машин Збройних Сил України та кількох вантажних автомобілів, із наданням фотопідтверджень.
25.05.2023 о 13:25, перебуваючи за місцем свого проживання, з використанням месенджера «Telegram», встановленого на його особистий номер телефону НОМЕР_1 , ОСОБА_5 надіслав на обліковий запис у вказаному месенджері, зареєстрований на номер мобільного телефону російського оператора «ПАО МЕГАФОН» НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_9 , повідомлення про рух у бік м. Краматорська трьох паливозаправників та трьох легкових автомобілів Збройних Сил України.
12.07.2023 об 14 годині 45 хвилин ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК на підставі п.6 ч.1 ст. 615 КПК України.
12.07.2023, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у наданні незаконним воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України - тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Щодо обґрунтованої підозри.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: Протоколом НСРД - спостереження за особою від 03.07.2023 №78/2/2/1-340т; Протоколом НСРД - спостереження за особою від 03.07.2023 №78/2/2/1-339т; Протоколом НСРД - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 29.06.2023 №№78/2/2/1-335т від 29.06.2023; Протоколом обшуку від 12.07.2023; Протоколом обшуку від 12.07.2023; Матеріалами, зібраними оперативним підрозділом, які згідно ч.3 ст. 99 КПК України, є документами.
Всі ці документи містять достатні дані для підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою отримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, долученими доказами, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення є підтвердженою.
При цьому, стороною захисту не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваного до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або вказували на необґрунтованість повідомленої підозри.
Щодо існування ризиків.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий вказує на існування ризиків, передбачених п.п. 1-5 частини 1 статті 177 КПК України, які, на думку слідчого судді, є підтвердженими.
Підозрюваний ОСОБА_5 на думку слідчого судді, спроможний:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_5 згідно із ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років позбавлення волі, підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до чинного законодавства, пов'язане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом зміни місця свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон або окупованої території.
Крім того, про наявність вказаного ризику свідчить спосіб вчинення злочину (вчинив умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, що з великою часткою ймовірності спонукатиме його до втечі у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу).
Про існування вказаного ризику також свідчить вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_5 інкримінованого злочину (вказує на невідворотність його притягнення до кримінальної відповідальності).
2) підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, тобто речі, які можуть бути знайдені та визнані у встановленим законом порядку речовими доказами у справі, або стосовно злочинів про які органами досудового розслідування не розпочато досудове розслідування.
У разі незастосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній буде в змозі знищити (видалити дистанційно з іншого пристрою відомості листування), сховати та спотворити будь-які предмети та речі, що мають істотне значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
3) незаконно впливати на свідків, експерта, у кримінальному провадженні, а також інших осіб, які на теперішній час ще не надали органу досудового розслідування покази у кримінальному провадженні, однак їм можливо відомі обставини скоєння злочину;
На теперішній час органом досудового слідства не встановлені всі особи, причетні до вчинення цього кримінального правопорушення, а також, свідки, покази яких мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що у випадку не обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, створить передумови для продовження спілкування останнього з зазначеними особами, впливу на достовірність показань свідків у даному кримінальному провадженні.
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Оскільки ОСОБА_5 проживає у м. Добропілля Донецької області, де на теперішній час розміщуються підрозділи Збройних Сил України та інші утворені відповідно до законів України військові формування, у разі не обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дозволить йому продовжити кримінальне правопорушення.
Враховуючи лояльне налаштування ОСОБА_5 до т.зв. «днр» та окупаційних військ рф, не обрання стосовно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може створити передумови для вчинення ним нового кримінального правопорушення, або продовження злочину в якому підозрюється.
24 лютого 2022 року указом Президента України ОСОБА_10 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, тому необхідно взяти до уваги, що ОСОБА_5 вчинив злочин, під час воєнного стану.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Зухвалість вищевказаного кримінального правопорушення свідчить про відсутність у підозрюваного будь - яких моральних, патріотичних та ідеологічних принципів, та дає підстави вважати, що ОСОБА_5 , розуміючи невідворотність покарання за вчинене ним діяння, намагатиметься у будь - який спосіб уникнути відповідальності.
Вказані ризики встановлені з урахуванням того, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років позбавлення волі.
Висновки.
Слідчим суддею встановлена обґрунтованість підозри.
Також слідчим суддею встановлені ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на сьогоднішній день існують.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
Оскільки інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення входить до вищевказаного переліку, то з огляду на обґрунтованість підозри та наявності ризиків, клопотання підлягає задоволенню.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно підозрюваного неможливе, оскільки, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаних ризиків:
- застосування особистого зобов'язання не можливе у зв'язку з тим, що воно не буде відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення;
- застосування особистої поруки не можливе у зв'язку із відсутністю у підозрюваного осіб, які б могли взяти на себе передбачені законом процесуальні обов'язки;
- застосування домашнього арешту не можливе, оскільки вказане може призвести до ухилення підозрюваного від кримінальної відповідальності.
При прийнятті рішення про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою необхідно враховується той факт, що ОСОБА_5 підозрюється у наданні незаконним воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Щодо строку дії запобіжного заходу.
У відповідності до ст. 219 КПК України досудове розслідування може бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
В подальшому згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 115 КПК України при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою.
У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 затриманий о 14:45 год. 12.07.2023 і в цей день йому повідомлено про підозру, тому досудове розслідування має бути закінченим до 12.09.2023 року, а тому саме до цього строку в межах 60 днів з моменту затримання підозрюваного слідчий суддя може застосувати запобіжний захід.
Щодо застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.
Оскільки інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення входить до вищевказаного переліку, розмір застави слідчий суддя не визначає, оскільки застосування застави не відповідатиме тяжкості та характеру вчиненого злочину.
Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187,193-194,196-197,205,369-372,392-393 КПК України, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 14:45 години 09 вересня 2023 року, без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, але може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1