Справа № 201/8083/23
Провадження № 1-кс/201/3097/2023
14 липня 2023 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СВ 2-го управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 22023050000002463, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2023 року, про продовження строку дії застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харкова, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 (зі слів), з вищою освітою, працюючого фізичною особою-підприємцем, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
В судовому засіданні приймали участь:
- прокурор ОСОБА_6
- слідчий ОСОБА_3
- підозрюваний ОСОБА_5
- захисник ОСОБА_7 (відеоконференцзв'язок)
Короткий виклад клопотання.
Слідчим відділом 2 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22023050000002463, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також у зв'язку з необхідністю виконати ряд слідчих дій, слідчий просив продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів без можливості внесення застави.
Позиції учасників.
Прокурор зі слідчим підтримали клопотання з підстав, зазначених у ньому, просили задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 повідомив, що вину не визнає, вважає кваліфікацію злочину невірною, проти задоволення клопотання заперечив, просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Захисник підтримав думку свого підзахисного, наголосив на необгрунтованості підозри і на недоведеності ризиків.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Вислухавши учасників судового процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчими відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях за процесуального керівництва прокурорів відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Донецької обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022050000007147, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.12.2022, за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України.
Установлено, що згідно із Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Всупереч вказаним нормам міжнародного права президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_15 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України.
Так, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17.05.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб згідно Закону України про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №573/2022 від 12.08.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 строком на 90 діб згідно Закону України про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №757/2022 від 07.11.2022.
Після початку повномасштабного вторгнення рф не територію України, однак не пізніше 09.07.2022 (точний час органом досудового розслідування не встановлений) співробітниками ФСБ РФ ОСОБА_16 та ОСОБА_17 з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності Україн шляхом здійснення проти неї підривної діяльності, здійснено залучення до конфіденційного співробітництва громадян України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які в проміжок часу з квітня 2022 року та з 2014 року відповідно тимчасово перебували на території РФ (більш точне місце органом досудового розслідування не встановлене). Вказаним особам поставлено завдання щодо підбору громадян України до очолюваної ОСОБА_16 та ОСОБА_17 агентурної мережі, тобто фактично надано статус представників іноземної організації, що бере участь у здійсненні збройної агресії проти України - фсб РФ.
З метою організації надання допомоги указаній вище іноземній організації в проведенні підривної діяльності проти України на території Донецької області представниками фсб РФ передано ОСОБА_11 (далі по тексту «ОСОБА_28», «ОСОБА_29») та ОСОБА_12 (далі по тексту - «ОСОБА_30») зв'язок раніше залученого до конфіденційного співробітництва із фсб РФ громадянина України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Поряд із цим, ОСОБА_11 («ОСОБА_31») до конфіденційного співробітництва із очолюваною ним агентурною мережею держави-агресора залучено громадян України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (умовний позивний - «ОСОБА_32»), ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (умовний позивний - «ОСОБА_34»), ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (умовний позивний - «ОСОБА_35»), ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (умовний позивний - «ОСОБА_33»), ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (умовний позивний - « ОСОБА_19 » або « ОСОБА_20 »). Між вказаними особами та «ОСОБА_31» було налагоджено канал комунікації з використанням месенджера «Telegram». У той же час, з метою забезпечення конспірації та приховування слідів злочинної зазначених осіб, між ними було обумовлено схему видалення інформації негайно після прочитання її адресатом.
Керуючись ідеологічними мотивами та з метою надання іноземній організації допомоги у проведенні підривної діяльності проти України ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_18 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 самостійно та із залученням кола наближених проросійськи налаштованих осіб (встановлюються в ході досудового розслідування) почали збір інформації стосовно розташування частин та підрозділів Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на території м. Дружківка Донецької області та Харківської області, та подальшу передачу зібраної інформації - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за допомогою месенджера «Telegram» із застосуванням в ході спілкування заходів конспірації.
При цьому, завдання зі збору інформації та передачу отриманих від указаних вище учасників агентурної мережі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 отримували у месенджері «Telegram» від ОСОБА_17 (використовує облікові записи з нік-неймами « ОСОБА_21 », « ОСОБА_22 », ОСОБА_16 (використовує обліковий запис « ОСОБА_23 »), а також іншим, на даний час не встановленим представникам фсб РФ (використовують облікові записи « ОСОБА_24 », « ОСОБА_25 », « ОСОБА_26 »).
03.08.2022 перебуваючи у м. Харків, під час спілкування із ОСОБА_11 із використанням месенджера «Telegram», встановленого на його особистий номер мобільного телефону НОМЕР_1 , ОСОБА_5 на виконання раніше поставленого завдання вказаного представника іноземної організації щодо надання допомоги у проведенні підривної діяльності проти України шляхом збору розвідувальних даних, передав інформацію стосовно результатів здійснення обстрілу будівлі за адресою м. Харків, пров. Подольський, 11, а також на виконання раніше поставленого завдання повідомив про відсутність особового складу ЗСУ на території Харківського технічного ліцею №173, із наданням фрагментів карти.
12.08.2022 перебуваючи у м. Харків, під час спілкування із ОСОБА_11 із використанням месенджера «Telegram», встановленого на його особистий номер мобільного телефону НОМЕР_1 , ОСОБА_5 на виконання раніше поставленого завдання вказаного представника іноземної організації щодо надання допомоги у проведенні підривної діяльності проти України шляхом збору розвідувальних даних, здійснив поширення інформації щодо здійснення обстрілу Харківського університету внутрішніх справ за адресою м. Харків, проспект Льва Ландау, 27.
13.08.2022о 08 год. 54 хв. перебуваючи у м. Харків, під час спілкування із ОСОБА_11 із використанням месенджера «Telegram», встановленого на його особистий номер мобільного телефону НОМЕР_1 , ОСОБА_5 на виконання раніше поставленого завдання вказаного представника іноземної організації щодо надання допомоги у проведенні підривної діяльності проти України шляхом збору розвідувальних даних, передав останньому інформацію щодо здійснення обстрілу м. Харкова за адресою вул. Карпівська, 3, повідомивши, що ракета впала за 3 метри від будинку та спричинила ушкодження.
15.08.2022 о 08 год. 50 хв. ОСОБА_11 в ході спілкування у месенджері «Telegram» передав користувачу вказаного месенджера з нікнеймом « ОСОБА_25 » прохання надати кошти для оплати бензину на банківську картку ОСОБА_5 , вказавши, що остання особа є одним із найбільш мобільних його людей у м. Харків.
15.08.2022 о 13 год. 26 хв. перебуваючи у м. Харків, під час спілкування із ОСОБА_11 із використанням месенджера «Telegram», встановленого на його особистий номер мобільного телефону НОМЕР_1 , ОСОБА_5 на виконання раніше поставленого завдання вказаного представника іноземної організації щодо надання допомоги у проведенні підривної діяльності проти України передав інформацію щодо наявності гуманітарної допомоги у будівлі школи по АДРЕСА_3 , із наданням фотознімків будівлі та зображення карти місцевості.
16.09.2022 о 14 год. 41 хв. перебуваючи у м. Харків, під час спілкування із ОСОБА_11 із використанням месенджера «Telegram», встановленого на його особистий номер мобільного телефону НОМЕР_1 , ОСОБА_5 на виконання раніше поставленого завдання вказаного представника іноземної організації щодо надання допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, передав останньому інформацію щодо відсутності результатів обстрілу будівлі Патрульної поліції у м. Харків, із наданням фрагменту карти.
Того ж дня, о 18 год. 53 хв., перебуваючи у м. Харків, під час спілкування із ОСОБА_11 із використанням месенджера «Telegram», встановленого на його особистий номер мобільного телефону НОМЕР_1 , ОСОБА_5 на виконання раніше поставленого завдання вказаного представника іноземної організації щодо надання допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, передав останньому інформацію стосовно результатів обстрілу м. Харків за адресами: АДРЕСА_4 , із наданням фотопідтверджень результатів обстрілів.
05.12.2022 о 18 год. 11 хв. перебуваючи у м. Харків, під час спілкування із ОСОБА_11 із використанням месенджера «Telegram», встановленого на його особистий номер мобільного телефону НОМЕР_1 , ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_11 завдання «командування»: підтвердити функціонування пунктів ремонту військової техніки за адресами: Завод ім. Малишева в 4 цехах, Харківський бронетанковий завод, КПП « ІНФОРМАЦІЯ_10 », а також функціонування складу з ракетами за адресою АДРЕСА_5 .
На виконання отриманого завдання, 06.12.2022 о 03 год. 55 хв. перебуваючи у м. Харків, під час спілкування із ОСОБА_11 із використанням месенджера «Telegram», встановленого на його особистий номер мобільного телефону НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , переслідуючи мету надання допомоги іноземній організації у проведенні підривної діяльності проти України, передав останньому інформацію стосовно продовження роботи Танкоремонтного заводу, по якому тричі здійснювалися ракетні удари, неможливість перевірити факт здійснення робіт на Заводі ім. Малишева, а також функціонування бази з великою кількістю вантажних автомобілів та бітонозмішувачів за адресою АДРЕСА_5 .
13.12.2022, о 12 год. 34 хв. перебуваючи у м. Харків, під час спілкування із ОСОБА_11 із використанням месенджера «Telegram», встановленого на його особистий номер мобільного телефону НОМЕР_1 , ОСОБА_5 на виконання раніше поставленого завдання вказаного представника іноземної організації щодо надання допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, інформацію стосовно перебування у готелі Viva за адресою м. Харків, проспект Гагаріна, 10/2 , великої кількості «грузин та поляків», а також надав фрагмент карти з координатами указаного місця. ОСОБА_11 надіслав указані відомості співробітнику фсб рф ОСОБА_17 (використовує обліковий запис з нік-неймом « ОСОБА_22 »).
15.01.2023 ОСОБА_11 у спілкуванні з ОСОБА_5 з використанням месенджера «Telegram» повторно поставив йому завдання зі збору інформації: 1) розташування противника із указанням кількості особового складу та техніки; 2) переміщення техніки через м. Харків (бажано з указанням станції розвантажування); 3) розмови з військовими та представниками територіальної оборони щодо можливих переміщень та подальших планів.
22.03.2023 о 12:04 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, про що складено відповідний протокол.
23.03.2023 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, а саме у державній зраді - діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: наданні представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану.
24.03.2023 слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська стосовно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 20.05.2023, який в подальшому 18.05.2023 продовжено до 16.07.2023.
17.05.2023 слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська продовжено строк досудового розслідування до чотирьох місяців, тобто до 22.07.2023.
12.06.2023 матеріали відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 виділено у кримінальне провадження №22023050000002463. 13.06.2023 підслідність у вказаному кримінальному провадженні визначено за СВ УСБУ в Харківській області. 11.07.2023 підслідність у вказаному провадженні визначено за СВ 2 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.
14.07.2023 слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська продовжено строк досудового розслідування до шести місяців, тобто до 22.09.2023.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Підозра ОСОБА_5 підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколом обшуку житла ОСОБА_5 ; протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, проведеними відносно ОСОБА_5 та його спільників; іншими матеріалами кримінального провадження.
Вказані здобуті під час досудового розслідування докази є вагомими та свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою отримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, долученими доказами, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є підтвердженою.
При цьому, стороною захисту не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваного до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або вказували на необґрунтованість повідомленої підозри.
Щодо існування ризиків.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
На виконання вимог ст. 199 КПК України, щодо порядку продовження строку тримання під вартою, встановлені обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, а саме про ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_5 згідно із ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, а також наявність у нього міцних соціальних зв'язків на тимчасово окупованій території і на території країни-агресора, існує ризик, що підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Беручи до уваги, що ОСОБА_5 відомі усі підозрювані у кримінальному провадженні, у випадку перебування поза межами установи тримання під вартою він здатен шляхом підкупу, погроз чи вмовлянь змусити їх змінити раніше надані показання чи узгодити із ними порядок приховування вчиненого злочину;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином: беручи до уваги обізнаність ОСОБА_5 у формах проведення досудового розслідування та обсяг проведених у кримінальному провадженні слідчих дій, ОСОБА_5 може надати цю інформацію ОСОБА_11 , ОСОБА_12 чи співучасникам вчинюваних останніми злочинів з метою поглиблення їх конспірації;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України. Беручи до уваги, що ОСОБА_5 має стосунки з представниками збройних формувань держави-агресора, виключити можливість їхнього спілкування можливо лише шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вказані ризики встановлені з урахуванням того, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі.
Зухвалість вищевказаного кримінального правопорушення свідчить про відсутність у підозрюваного будь - яких моральних, патріотичних та ідеологічних принципів, та дає підстави вважати, що ОСОБА_5 , розуміючи невідворотність покарання за вчинене ним діяння, намагатиметься у будь - який спосіб уникнути відповідальності.
Викладене в сукупності свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що за матеріалами даного кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Вказані ризики, які враховувались судом при обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час досудового розслідування кримінального провадження не відпали.
Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
24 лютого 2022 року указом Президента України ОСОБА_27 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, тому необхідно взяти до уваги, що ОСОБА_5 вчинив злочин під час воєнного стану.
Щодо необхідності проведення слідчо-розшукових дій.
Строк дії ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська про тримання під вартою ОСОБА_5 закінчується 16.07.2023, втім у вказаний час завершити досудове розслідування у кримінальному провадженні не вбачається можливим, оскільки склад кримінального правопорушення, за яким проводиться досудове розслідування, згідно з ч. 5 ст.12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину.
На теперішній час для досягнення мети досудового розслідування та встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні необхідно отримати висновок судової комп'ютерно-технічної експертизи; на підставі наданої експертом інформації отримати від командування Збройних сил України інформацію щодо достовірності відомостей, які передавалися ОСОБА_5 .
Також, для завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні, з урахуванням отриманих матеріалів, необхідно скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування, повідомити підозрюваних та їх захисників про завершення досудового розслідування, надати доступ до матеріалів досудового розслідування, виконати інші слідчі та процесуальні дії, у яких виникне необхідність, для чого потрібен додатковий строк.
Здійснити вищевказані слідчі та процесуальні дії не виявилося можливим у встановлений законом двомісячний строк, у зв'язку зі значною завантаженістю експертної установи.
Отримання результатів зазначених процесуальних дій зі збору доказів у кримінальному провадженні, відповідно до ст. 93 КПК України, має суттєве значення для доказування у кримінальному провадженні та потребує додаткового часу, що об'єктивно унеможливлює звернення до суду з обвинувальним актом стосовно ОСОБА_5 у даний час та може негативно вплинути на повноту та об'єктивність судового розгляду у кримінальному провадженні.
Висновки.
Подане клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.
Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу, встановлено, що органу досудового розслідування дійсно необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, втім строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою ОСОБА_5 закінчується 16.07.2023.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
Оскільки інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення входить до вищевказаного переліку, то, з огляду на обґрунтованість підозри та наявності ризиків, та з метою можливості отримання та процесуального опрацювання вищевказаних матеріалів, проведення інших слідчих дій, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити.
Характер та спосіб вчинених дій, специфіка кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 дають підстави вважати, що без застосування до нього запобіжного заходу може вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення, чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення у якому підозрюється, а також інші кримінальні правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності та враховуючи характер дій підозрюваного, які пов'язані з проведенням військової агресії Російської Федерації проти України.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 неможливе, оскільки менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаних ризиків: застосування особистого зобов'язання не можливе у зв'язку з тим, що воно не буде відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; застосування особистої поруки не можливе у зв'язку із відсутністю у підозрюваного осіб, які б могли взяти на себе передбачені законом процесуальні обов'язки; застосування домашнього арешту не можливе, адже це не може запобігти ризикам вчинення інших злочинів; застосування застави не відповідатиме тяжкості та характеру вчиненого злочину.
Щодо строку застосування запобіжного заходу.
У відповідності до ст. 219 КПК України досудове розслідування може бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості; дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
В подальшому згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 115 КПК України при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.
Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою.
Тому, оскільки строк досудового розслідування продовжений до 22.09.2023 року, а тому саме до цього строку у межах 60 днів слідчий суддя може продовжити запобіжний захід.
Щодо застави.
Згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Оскільки інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення входить до вищевказаного переліку, а також з огляду на обґрунтованість підозри та наявності ризиків, розмір застави слідчий суддя не визначає.
Керуючись ст. ст. 176-178, 206, 309, 369-372, 376, 395, 615 КПК України, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Адвокатові і підозрюваному в задоволенні клопотання про зміну застосованого до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Строк дії застосованого під час досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжити на строк 60 днів, тобто до 11 вересня 2023 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, але може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1