Справа № 201/8103/23
Провадження № 1-кс/201/3104/2023
13 липня 2023 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12023041650000912, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.06.2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська, не одруженого, утриманців не маючого, з середньо-технічною освітою, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше багаторазово судимого, востаннє: 13.07.2023 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням положень ч. 1 ст. 71 КК України до відбування покарання у вигляді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі; до набрання вказаним вироком законної сили з метою виконання вироку та уникнення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду негайно,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 369 КК України,
В судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_4
підозрюваний ОСОБА_5
Короткий виклад клопотання.
Слідчим відділом ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023041650000912, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.06.2023 року, в якому ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 369 КК України.
Враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Позиції учасників.
Прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання не заперечив.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Вислухавши учасників судового процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
В провадженні СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12023041650000955 від 15.06.2023 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12023041650000912 від 07.06.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 369 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Правобережною окружною прокуратурою м. Дніпра.
Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, ОСОБА_5 , маючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на придбання, зберігання, носіння та збут вибухових пристроїв та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, в невстановлений в ході досудового розслідування спосіб, у невстановленої в ході досудового розслідування особи, придбав три запали типу УЗРГМ з різним маркуванням, два корпуси гранати Ф-1 з різним маркуванням та один корпус гранати РГД 5 з метою їх подальшого збуту на території міста Дніпра.
Після чого, ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на зберігання, носіння та збут вибухових пристроїв та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог Положення про дозвільну систему (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 576 з наступними змінами), Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 р. № 622; зі змінами, внесеними наказом від 13 квітня 1999 р. № 292) почав зберігати, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, конструктивно оформлені заряди вибухової речовини два корпуси гранати Ф-1, корпус гранти РГД- 5 та три вибухові пристрої типу УЗРГМ з метою їх подальшого збуту.
Так, 12.07.2023 приблизно о 14:10 годині співробітники ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області для документування та доказування злочинної діяльності ОСОБА_5 , пов'язаної із порушенням вимог Положення про дозвільну систему (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 576 з наступними змінами), Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 р. № 622; зі змінами, внесеними наказом від 13 квітня 1999 р. № 292), відповідно до вимог ст. 271 КПК України, для проведення оперативної закупки передали для придбання у ОСОБА_5 вибухових пристроїв та вибухових речовин, громадянину під вигаданим прізвищем ОСОБА_6 грошові кошти в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень номіналом: купюра №1: 500 грн, серія та номер ФЗ4681415, купюра №2: 200 грн, серія та номер АЛ7526274, купюра №3: 200 грн, серія та номер ЦА5423554, купюра№4: 200 грн, серія та номер ПЗ0115422, купюра №5: 200 грн, серія та номер ТД2791420, купюра №6: 100 грн, серія та номер УТ1436968, купюра №7: 100 грн, серія та номер АЄ7291201 - Національного банку України.
Далі, 12.07.2023 приблизно о 14:10 годині ОСОБА_6 , вийшов з автомобіля, на якому прибув до берега річки Дніпро, поблизу вул. Набережної Перемоги у місті Дніпро, з працівниками поліції та зателефонувавши ОСОБА_5 направився йому на зустріч. Перебуваючи в районі буд. АДРЕСА_3 , за координатами 48.417426; 35.072970 ОСОБА_6 зустрівся з ОСОБА_5 , який, реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на носіння та збут вибухових пристроїв та вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу, прийшов пішки в раніше обумовлене з ОСОБА_6 місце, утримуючи білий поліетиленовий пакет в руках, в середині якого знаходилась фіолетова сорочка, в яку були замотані конструктивно оформлені заряди вибухової речовини два корпуси гранати Ф-1, корпус гранти РГД- 5 та три вибухові пристрої типу УЗРГМ.
Перебуваючи у вказаний час та у вказаному місці ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів незаконно збув ОСОБА_6 оформлені заряди вибухової речовини два корпуси гранати Ф-1, корпус гранти РГД- 5 та три вибухові пристрої типу УЗРГМ, а ОСОБА_6 передав йому грошові кошти у сумі 1500 грн. Після чого, ОСОБА_6 відразу направився до автомобіля, на якому прибув до вказаного місця з працівниками поліції, де добровільно видав для огляду та вилучення придбані ним у ОСОБА_5 у ході оперативної закупки вибухові пристрої та вибухові речовини.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_5 , що виразились у придбані, зберіганні, носінні та збуті вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, кваліфікуються за ч.1 ст.263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 197 о/с від 11.05.2021 капітана поліції ОСОБА_7 призначено на посаду старшого слідчого СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Старший слідчий СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_7 , відповідно до ст.ст. 1, 17 Закону України «Про Національну поліцію», Посадової інструкції старшого слідчого СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, та п. 1 Примітки до ст. 364 КК України є особою, яка постійно здійснює функції представника Національної поліції України - центрального органу виконавчої влади, який служить суспільству, шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, у зв'язку з чим він є службовою особою.
Здійснюючи свої службові обов'язки з протидії злочинності, 12.07.2023 року, о 16:38 годин знаходячись в районі буд. АДРЕСА_3 за координатами 48.417426; 35.072970 старший слідчий СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_7 , відповідно до ст. 208 КПК України здійснював затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
В ході проведення слідчої дії, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України у ОСОБА_5 , 12.07.2023 приблизно о 16 год. 39 хв. виник умисел на пропозицію надання неправомірної вигоди службовій особі.
Далі ОСОБА_5 знаходячись за вищевказаною адресою, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на пропозицію надання неправомірної вигоди службовій особі, достеменно знаючи, що старший слідчий СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , є працівником поліції та службовою особою, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, неодноразово висловив пропозицію надання неправомірної вигоди поліцейському у розмірі 1 500 (тисяча п'ятсот) доларів США за бездіяльність, яка б полягала у не складанні відповідного протоколу за ст. 208 КПК України про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину та за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, на що декілька разів отримав відмову та попередження про кримінальну відповідальність за пропозицію надання неправомірної вигоди службовій особі.
Про факт пропозиції надання неправомірної вигоди старший слідчий СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_7 відразу повідомив свого безпосереднього керівника, а також повідомив оперативного чергового лінії «102».
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, а саме у пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади.
12.07.2023 року в період часу з 16:38 по 18:06 годин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
13.07.2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 369 КК України, шляхом вручення йому відповідного повідомлення про підозру.
Щодо обґрунтованої підозри.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Слідчий суддя наголошує, що на даній стадії кримінального провадження, судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для застосування або продовження відповідного запобіжного заходу, а тому слідчий суддя не може давати оцінку допустимості та належності доказів, оскільки справа не розглядається судом по суті пред'явленого обвинувачення.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 369 КК України підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: Рапортом О/у СКП ВП №5 ДРУП ГУНП в Д/о від 06.06.2023; Інформуванням СКП ВП №5 ДРУП ГУНП в Д/о 07.06.2023; Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 08.06.2023; Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 08.06.2023; Протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 15.06.2023; Протоколом огляду грошових коштів від 12.07.2023; Протоколом огляду добровільно виданих предметів від 12.07.2023; Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12.07.2023; Вимогою на спеціальну перевірку ОСОБА_5 від 19.06.2023; Ухвалою на проведення обшуку, справа №201/7004/23 від 16.06.2023; Протоколом обшуку від 12.07.2023 року; Рапортом ст. слідчого СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Д/о від 12.07.2023; Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 13.07.2023; Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 13.07.2023; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Тим самим, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 369 КК України.
Вищевказані докази, зібрані під час досудового розслідування, свідчать про те, що підозрюваним ОСОБА_5 могло бути вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 369 КК України, тобто підозра стосовно останнього є обґрунтованою.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», no. 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про необхідність обрання на даній стадії досудового розслідування, підозрюваній запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів може виявитися не достатнім для забезпечення існуючих ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Більш того, слідчий суддя звертає увагу, що з урахуванням результатів досудового розслідування будуть перевірені доводи сторони захисту щодо існування у захисту сумнівів щодо обґрунтованості підозри.
Слідчий суддя констатує, що у відповідності до положень ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі доказі в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч.1 ст.94 КПК України.
Відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК України, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті. При цьому підстав для визнання доказів недопустимими, які передбачені в ч. 2 ст. 87 КПК України, стороною захисту слідчому судді не наведено.
З урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, в якому ОСОБА_5 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого злочину та практики ЄСПЛ, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про застосування запобіжного заходу докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість висунутої ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованого йому діяння.
Слідчий суддя наголошує, що на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, долученими доказами, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є підтвердженою.
При цьому, стороною захисту не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваного до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або вказували на необґрунтованість повідомленої підозри.
Щодо існування ризиків.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий вказує на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5, частини 1 статті 177 КПК України.
Як передбачено ст. 177 КПК України, підставою як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Разом з цим судом встановлено, що вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.07.2023 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням положень ч. 1 ст. 71 КК України до відбування покарання у вигляді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, при цьому до набрання вказаним вироком законної сили з метою виконання вироку та уникнення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду негайно, у зв'язку з чим зазначений вид покарання повністю виключає можливість переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, виключає можливість вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків, а тому ризики, на наявність яких у клопотанні посилається слідчий, відсутні.
Отже, слідчим суддею не встановлені заявлені ризики.
Висновки.
Слідчим суддею встановлена обґрунтованість підозри та невстановлені заявлені ризики, оскільки вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.07.2023 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням положень ч. 1 ст. 71 КК України до відбування покарання у вигляді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, при цьому до набрання вказаним вироком законної сили з метою виконання вироку та уникнення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду негайно, у зв'язку з чим зазначений вид покарання повністю виключає можливість переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, виключає можливість вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків, а тому ризики, на наявність яких у клопотанні посилається слідчий, відсутні.
Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя у задоволенні клопотання відмовляє.
Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187, 193-194, 196-197, 205, 369-372, 392-393 КПК України, -
В задоволенні клопотання слідчого - відмовити.
Роз'яснити, що вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.07.2023 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням положень ч. 1 ст. 71 КК України до відбування покарання у вигляді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, при цьому до набрання вказаним вироком законної сили з метою виконання вироку та уникнення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду негайно, у зв'язку з чим зазначений вид покарання повністю виключає можливість переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, виключає можливість вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків, а тому ризики, на наявність яких у клопотанні посилається слідчий, відсутні.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1