Справа № 489/4042/23
Провадження № 1-кс/489/1014/23
Ленінський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
21 липня 2023 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду у місті Миколаєві клопотання слідчого ОСОБА_3 , погоджене з прокурором ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12023152040000891 від 18.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, про арешт майна,
встановив:
СВ ВП № 2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за фактом виявлення 18.07.2023 на проспекті Миру, 27-Б в місті Миколаєві ОСОБА_5 , який незаконно зберігав при собі психотропну речовину з метою збуту.
До суду надійшло клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про арешт вилученого 18.07.2023 у ОСОБА_5 пристрою для куріння (лампочка); мобільного телефону марки «Самсунг А11» імей НОМЕР_1 , імей2 - НОМЕР_2 ; зіп-пакету з порошкоподібною речовиною; 28 згортків, обгорнутих клейкою стрічкою, які визнані речовими доказами й тому з метою їхнього збереження, а також проведення експертиз необхідно накласти арешт на вказане майно.
В судове засідання слідчий не з'явився, від прокурора надійшла заява про підтримання клопотання та проведення розгляду за його відсутності. Керуючись ч. 6 ст. 9 КПК України щодо застосування загальних засад кримінального провадження та закріпленим у ст. 7 КПК України принципом диспозитивності, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання без участі слідчого.
Підозрюваний та його захисник до суду не з'явилися, про дату та час розгляду клопотання повідомлялися вчасно та належним чином, їхнє неприбуття відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Розгляд клопотання проводиться без фіксування ходу засідання за допомогою технічних засобів відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
В ході розгляду клопотання на підставі досліджених доказів встановлена наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12023152040000891 від 18.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, та що вилучене в ході досудового розслідування у підозрюваного ОСОБА_5 майно дійсно є речовим доказом по вказаному кримінальному провадженню, оскільки може містити сліди вчинення кримінального правопорушення та є необхідним для проведення експертиз, тому з метою забезпечення його збереження для розслідування та закінчення даного провадження необхідно накласти на нього арешт.
При цьому, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника/володільця майна з метою забезпечення кримінального провадження. Натомість слідчий суддя на вказаній стадії розслідування не вправі надавати оцінку вказаним доказам з точки зору їх належності і допустимості для встановлення обставин кримінального провадження, яка має бути надана судом під час розгляду кримінального провадження, а лише зобов'язаний з'ясувати, що вилучене майно відповідає критеріям щодо речових доказів та потребує збереження для розслідування кримінального провадження накладенням на нього арешту, тобто шляхом вжиття заходів забезпечення кримінального провадження.
Таким чином, встановлені в судовому засіданні обставини вказують на необхідність задоволення клопотання.
Керуючись статтями 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання про арешт майна задовольнити.
У кримінальному провадженні № 12023152040000891 від 18.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, накласти арешт на вилучені 18.07.2023 під час особистого обшуку ОСОБА_5 :
- пристрій для куріння (лампочка), яка упакована до сейф-пакету №WAR0011475;
- мобільний телефон марки «Самсунг А11» імей НОМЕР_1 , імей2- НОМЕР_2 , який упаковано до сейф-пакету №WAR0011474;
- зіп-пакет з порошкоподібною речовиною, який упаковано до сейф-пакету №WAR0011476;
- 28 згортків, обгорнутих клейкою стрічкою, які упаковані до сейф-пакету №WAR0011477,
шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, до скасування його арешту у встановленому КПК України порядку.
Ухвала в частині арешту майна підлягає негайному виконанню слідчим та може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1