Справа № 489/4005/23
Номер провадження 2/489/1683/23
про залишення позовної заяви без руху
21 липня 2023 року м. Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва Микульшина Г.А., розглянувши матеріали позовної заяви Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про повернення надміру виплачених державних коштів
встановила:
В липні 2023 Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про повернення надміру виплачених державних коштів.
Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» та враховуючи його майновий стан, а також те, що він є бюджетною установою, уповноважений лише на отримання бюджетних асигнувань, в зв'язку з чим просить суд звільнити його від сплати судового збору або відстрочити його сплату.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, встановлений ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема за умови, що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок, щодо звільнення від сплати судового збору. При цьому, ст. 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 81, 83 ЦПК України, покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Натомість будь-яких доказів (посилання на докази) на підтвердження скрутного майнового стану, що унеможливлює сплату судового збору, позивачем до суду не надано.
Крім того, зі змісту поданої позовної заяви про повернення надміру виплачених коштів не вбачається, що предметом розгляду даної справи є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав позивача, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд повинен вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами, у чіткій відповідності до ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ - з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду - з іншого боку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені позивачем у клопотанні про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати обставини не можуть бути підставою для його задоволення - виходячи з положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи, що позивачем необґрунтовано подане клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд відмовляє у задоволенні такого клопотання.
Оскільки позивачу відмовлено у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.
Згідно із вимогами Цивільного процесуального кодексу України звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи здійснюється шляхом пред'явлення позову, форма і зміст якого повинні відповідати вимогам ст.ст. 175-177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, судовий збір становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки позивачем заявлено вимогу про повернення коштів у сумі 4 420,00 грн., йому необхідно сплатити судовий збір в розмірі 2 684 грн. 00 коп., та надати до суду документ на підтвердження оплати судового збору.
Враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175-177 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. ст. 4, 175-177, 185, 259-261 ЦПК України, суддя -
ухвалила:
В задоволенні клопотання Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про звільнення від сплати судового збору або відстрочення йог оплати по цивільній справі за його позовом до ОСОБА_1 про повернення надміру виплачених державних коштів відмовити.
Позовну заяву Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про повернення надміру виплачених державних коштів залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.
Сума судового збору становить 2 684,00 грн., яка повинна бути перерахована за наступними реквізитами: рахунок: № UA558999980313161206000014482, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101 , отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/Інгульськ.р-н/22030101.
Роз'яснити, що відповідно до частини 3 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 21.07.2023.
Суддя Г.А. Микульшина