Справа № 473/2890/23
іменем України
"20" липня 2023 р. місто Вознесенськ
Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Домарєва Н.В., з участю секретаря судових засідань Козаченко О.І., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , потерпілої - ОСОБА_2 , захисника потерпілої - адвоката Набокової О.Г.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Вознесенського відділу поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Вознесенська, Миколаївської області, громадянина України, українця, не працює, одружений, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
До суду з протоколом ВАВ №537808 від 07.06.2023 року надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2КУпАП, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 07.06.2023 року о 16 год. 40 хв. в АДРЕСА_1 вчиняє відносно своєї матері - ОСОБА_2 , домашнє насильство економічного характеру, а саме не впустив до мого будинку та висловлювався нецензурною лайкою у мій бік.
Посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ВАВ №537808 від 07.06.2023, дії ОСОБА_3 були кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав. Пояснив суду, що 07.06.2023 ніяких перешкод потерпілій не чинив. Вона уїхала до Росії, півтора року її не було, а він звертався до неї із запитанням де вона була і що робила? Крім того ОСОБА_4 підходила до потерпілої з метою поспілкуватися, проте остання сказала, що будемо розбиратися у суді і викликала поліцію.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила суду, що вона приїхала до дому 07.06.2023, проте ОСОБА_1 висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та вказав, що якщо вона не відповідає на запитання, то викине її речі.
Свідок ОСОБА_5 , пояснила суду, що живе по сусідству, 07.06.2023 побачила поліцію. Потім потерпіла розповіла, що її син не впускав у двір.
Представник потерпілої - адвокат Набокова В.Б. просила суд визнати ОСОБА_1 винним.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , . її захисника, свідка ОСОБА_5 , дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до такого.
Відповідно до положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 245 КпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КпАП України,орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).
Системний аналіз норм ч.1 ст.173-2 КУпАП дозволяє дійти до висновку, що за своєю суттю це є кримінальним порушенням.
Кваліфікація порушення (обвинувачення) як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов'язок довести вину особи, який передбачений ч.2 ст.6 Конвенції.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно усталеної судової практики ЄСПЛ (рішення від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява №36673/04); рішення від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії»(Karelin v. Russia), заява №926/08) у випадку, «коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно ч. 2 ст.251 КпАП України, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Із протоколу про адміністративне правопорушення ВАВ №537808 від 07.06.2023 року про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2КУпАП, вбачається, що ОСОБА_1 07.06.2023 року о 16 год. 40 хв. в АДРЕСА_1 вчиняє відносно своєї матері - ОСОБА_2 , домашнє насильство економічного характеру, а саме не впустив до мого будинку та висловлювався нецензурною лайкою у мій бік.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки не містить даних, які характеризують об'єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Справа розглядається в межах протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі доказів, зібраних особами, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених цим законодавством.
При цьому необхідно враховувати, що у справі протокол про адміністративне правопорушення ВАВ №537808 від 07.06.2023 є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ, який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення, тому є не тільки обов'язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).
Таким чином, оцінюючи вказаний доказ відповідно ст.252 КУпАП, слід дійти висновку, що протокол про адміністративне правопорушення ВАВ №537808 від 07.06.2023 складений без дотримання вимог процесуального закону, що тягне за собою визнання цього доказу недопустимим.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2КУпАП закрити через відсутність у його діях складу правопорушення.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Н.В.Домарєва