Справа № 471/798/23
Провадження №3/471/388/23
Номер рядка звіту 307
"21" липня 2023 р.
Суддя Братського районного суду Миколаївської області Гукова І.Б., за участю секретаря Прокопчук Н.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Братське Братського району Миколаївської області, українця, громадянина України, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ 355474 від 25.06.2023 року, 25.06.2023 року близько 15 год 00 хв, гр. ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння в будинку за місцем свого проживання вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері гр. ОСОБА_2 , а саме ображав словами нецензурної лайки, образливо яіплявся внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному здоров'ю.
В судове засідання ОСОБА_1 , не з'явився про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ч. 1 ст. 268 КУпАП).
Дослідивши матеріали справи суд вирішив наступне.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, -
тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Обставини скоєння правопорушення, підтверджуються даними протоколу серії ВАВ 355474 від 25.06.2023, заявою потерпілої та її поясненнями.
Кваліфікуючи дії ОСОБА_1 , суд виходив із положень Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07 грудня 2017 року № 2229 -VIII, який визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства ( далі Закон).
Зокрема, із положень п. 3 ст. 1 Закону, згідно яких домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
У свою чергу, особа, яка постраждала від домашнього насильства це - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі ( п. 8 ст. 1 Закону).
А психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи ( п. 14 Закону).
У цьому контексті, суд ураховував той факт, що потерпіла мала побоювання за свою безпеку, поза як, звернулась до органу Національної поліції, що достовірно установлено судом із її заяви.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що в судовому засіданні в ході слухання справи доведено вину ОСОБА_1 , в скоєні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
При призначенні покарання, суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, який протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, тому, з урахуванням усіх обставин, суд вважає необхідним призначити, передбачене санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, покарання у вигляді громадських робіт.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст. 283-284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним в скоєні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та призначити покарання у вигляді 30 (тридцяти) годин громадських робіт.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Суддя - Гукова І.Б.