Справа № 127/16523/22
Провадження № 1-кп/127/567/22
19.07.2023 місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 01 липня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020000000361 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Голубече Крижопільського району Вінницької області, громадянина України, одруженого, працюючого на посаді машиніста котельні в КНП «Крижопільська ОЛІЛ», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
ОСОБА_4 близько 08 години 10 хвилин 30 червня 2022 року, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-2101», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись зі швидкістю 68.0-83.1 км/год., яка перевищує максимально допустиму швидкість руху транспортних засобів у населених пунктах, по вулиці Злагоди в смт. Тиврів Вінницької області, в момент об'єктивної появи в полі його зору пішохода ОСОБА_8 , 1946 року народження, з явно вираженими ознаками інвалідності, яка опираючись на палицю, переходила проїзну частину дороги зліва на право відносно руху автомобіля, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, виїхав на смугу зустрічного руху та біля будинку № 2 допустив наїзд на останню.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження та під час надання медичної допомоги від отриманих травм ІНФОРМАЦІЯ_2 померла у Тиврівській ЦРЛ.
Згідно висновку судово-медичної експертизи від 27.07.2022 № 457 ОСОБА_8 , отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травма (синці, садна та рана на обличчі; крововиливи в м'які тканини голови ліворуч та праворуч; крововилив в правий скроневий м'яз); тупої закритої травми грудної клітки (множинні переломи ребер праворуч та ліворуч, крововиливи в переднє та заднє середостіння); тупої закритої травми живота (садно на передній поверхні живота, забій правої нирки, крововиливи в наднирники); загальних ознак струсу тіла (точкові крововиливи в зв'язкові апарати внутрішніх органів); повного відриву правої ключиці від акроміального відростка; перелому правої плечової кістки; повних закритих гвинтоподібно-скалкових переломів велико- та малогомілкових кісток обох гомілок зі зміщенням; множинних синців, садна та рани на нижніх та верхніх кінцівках). Смерть ОСОБА_8 настала від вище вказаної сполучної травми тіла, що ускладнилась травматичним шоком. Між сполучною травмою тіла та смертю ОСОБА_8 є причинний зв'язок. Сполучна травма тіла виявлена у ОСОБА_8 утворилася від дії твердих тупих предметів, можливо за умов дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 30.06.2022 та має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як такого, що небезпечна для життя у момент її спричинення. Локалізація та характер компонентів й складових сполучної травми тіла виявленої у ОСОБА_8 вказують на те, що момент первинного контакту вона перебувала у вертикальному положенні, чи близькому до такого положення. При судово-токсикологічній експертизі крові від трупа ОСОБА_8 етилового та інших спиртів не виявлено, що свідчить про тверезий стан на момент настання її смерті.
Згідно висновку експертизи технічного стану транспортного засобу від 15.07.2022 № СЕ-19/102-22/9562-ІТ, у деталях та вузлах рульового керування, робочої гальмівної системи автомобіля «ВАЗ-2101», номерний знак НОМЕР_1 , експлуатаційних несправностей, які б виникнули до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено.
Згідно висновку авто-технічної транспортно-трасологічної експертизи 18.07.2022 № СЕ-19/102-22/10248-ІТ, швидкість руху автомобіля «ВАЗ-2101» державний номер НОМЕР_1 , яка відповідає довжині видимих зафіксованих слідів гальмування коліс, визначається рівною біля 68.0-83.1 км/год. Наїзд на пішохода ОСОБА_8 автомобілем «ВАЗ-2101» стався на проїзній частині вул. Злагоди смт. Тиврів перед розташуванням взуття та речей пішохода. В заданій дорожній обстановці, дії водія автомобіля «ВАЗ-2101» ОСОБА_4 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху. В ситуації, яка склалася, водій автомобіля «ВАЗ-2101» ОСОБА_4 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом термінового гальмування, з зупинкою автомобіля «ВАЗ-2101» до місця знаходження пішохода. В ситуації, яка склалася, в діях водія автомобіля «ВАЗ- 2101» ОСОБА_4 , вбачається невідповідність вимогам п.п 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху. Дії водія автомобіля «ВАЗ-2101» ОСОБА_4 , які не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з виникненням зазначеної події дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, водій ОСОБА_4 за вищевикладених обставин порушив вимоги п.п 1.7, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями), згідно яких:
п. 1.7 - «Водії зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як велосипедисти, особи, які рухаються в кріслах колісних, та пішоходи. Усі учасники дорожнього руху повинні бути особливо обережними до дітей, людей похилого віку та осіб з явними ознаками інвалідності» ;
п. 12.3 - «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»;
п. 12.4 - « У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.;
Порушення ОСОБА_4 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками - настанням смерті ОСОБА_8 .
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що свою вину у вчинені кримінального правопорушення він визнає та суду повідомив, що 30.06.2022 року він керував транспортним засобом “ВАЗ 2101” зеленого кольору. Направлявся в сторону міста Вінниці. З собою взяв двох пасажирів та дружину. Так як вони поспішали, один із пасажирів порадив їхати іншою дорогою, для того щоб було швидше. ОСОБА_4 вказаної дороги не знав. Виїхавши на дорогу в сторону Тиврова та побачивши, що дорога дійсно хороша, він розігнав автомобіль до 70 км/год. Зазначив, що він потерпілої не бачив. Виїхавши на підйом, він побачив, що стоїть людина на дорозі неподалік пішохідного переходу. Тоді ОСОБА_4 вирішив скинути швидкість та нажав на гальма, внаслідок чого його понесло на зустрічну смугу руху. Правою стороною автомобіля він збив пішохода. Автомобіль зупинився через пару метрів. Разом з тим, ОСОБА_4 заперечив, що перевищив швидкість, так як зазначив, що він не їхав в населеному пункті, так як знака населеного пункту він не бачив. Крім того, ОСОБА_4 вказав, що він не бачив знаку пішохідного переходу, а побачив його тільки після дорожньо-транспортної пригоди. Коли вийшов з автомобіля, побачив людей, які сиділи на зупинці та попросив їх викликати швидку медичну допомогу. Потім ОСОБА_4 почав надавати потерпілій першу медичну допомогу. В подальшому приїхали працівники поліції. ОСОБА_4 повідомив, що довідався про смерть потерпілої о 12:00 годині. Зазначив, що він спілкувався з потерпілою, просив вибачення та відшкодував завдану шкоду.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 повідомила, що ОСОБА_8 є її сестрою. 06.01.2022 року сестрі зробили операцію після травми тазостегнового суглобу, внаслідок чого за нею постійно доглядала жінка. 30.06.2022 року вона о 08:15 год. говорила зі своєю сестрою по телефону. Остання їй повідомила, що вона вийде в місто. Взагалі це був її перший самостійний вихід після операції. Вона не могла пересуватись швидко, оскільки пресувалась тільки на милицях. Саме тому вона пересувалась повільно, її могли всі бачити та вона не становила жодної небезпеки для руху. О 09.10 год. їй зателефонували та повідомили, що сталась трагедія. Після чого, вона організувала транспорт та виїхала на місце події. Разом з тим, на місці ДТП сестри вже не було, оскільки її забрала швидка медична допомога. Пізніше їй повідомила лікарі, що її сестра померла. Крім того, ОСОБА_6 вказала, що вона отримала від обвинуваченого 1000 доларів у відшкодування завданої ним шкоди та 80000 гривень у відшкодування витрат на похорон. Щодо міри покарання вказала, що ОСОБА_4 фактично скоїв вбивство, оскільки позбавив життя її сестру, тому обвинувачений має понести покарання у відповідності до Закону.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повідомив, що працює охоронцем дому пристарілих. Перебуваючи на робочому місці до нього підійшла ОСОБА_8 . Після розмови, вони пішла переходити дорогу. Разом з тим, дорогу переходила не по пішохідному переходу, а перед ним, однак після дорожнього знаку “Пішохідний перехід”. Дійшовши до центру дороги потерпіла зупинилась. В цей момент, він побачив автомобіль, який рухався з правої сторони (по відношенні до потерпілої) в сторону міста Вінниці. В цей час, потерпіла побачивши автомобіль зупинилась на роздільній смузі руху. Водій вказаного автомобіля за 30 метрів до потерпілої, яка в цей момент зупинилась, почав виїжджати на зустрічну смугу руху. В подальшому, автомобіль здійснив наїзд на ОСОБА_8 . ОСОБА_9 вказав, що автомобіль збив потерпілу правою частиною транспортного засобу. Автомобіль зупинився через 20 метрів від місця зіткнення з потерпілою. Зазначив, що автомобіль не мав видимих ознак несправності. Працівників поліції викликав ОСОБА_9 , а його дружина викликала швидку медичну допомогу. Дорога, де відбулось зіткнення має схил та підйом перед пішохідним переходом.
Свідок ОСОБА_10 суду повідомила, що вона є дружиною обвинуваченого ОСОБА_4 . На утриманні в них перебуває двоє малолітніх дітей та на даний момент вона в стані вагітності. В день ДТП вона їхала разом з чоловіком, матір'ю та її співмешканцем в лікарню, яка знаходилась в місті Вінницю. За кермом перебував чоловік ОСОБА_4 . Вона сиділа на передньому пасажирському сидінні та постійно слідкувала за дорогою. Вони рухались по правій смузі руху. Раптово чоловік почав гальмувати та автомобіль змінив напрямок руху в ліву сторону. Жінку вона не бачила, разом з тим побачила її безпосередньо перед наїздом на неї. Наїзд відбувся правою частиною автомобіля. ОСОБА_10 вказала, що вказаною дорогою вони рухались вперше.
Свідок ОСОБА_11 суду повідомила, що вона працює в домі пристарілих. В літку йдучи на роботу, звернула увагу на транспортний засіб, який “ревів” та їхав з великою швидкістю. За метрів 100 вона побачила як жінка переходить дорогу, за 2 метри до пішохідного переходу. Жінка зупинилась по центру дороги. Разом з тим, транспортний засіб продовжив рух. Коли автомобіль під'їхав до жінки, то змінив свій рух прямо на потерпілу. Далі ОСОБА_11 закрила очі, так як перелякалась, внаслідок чого самого наїзду не побачила. Коли відкрила очі, вона побачила людину, яка лежала на дорозі. Транспортний засіб зупинився в лівій частині дороги через 10 метрів після місця зіткнення. Вказала, що дорога була волога, оскільки перед тим йшов дощ. Свідок ОСОБА_11 повідомила, що водій почав надавати допомогу тільки після того як його попросили. Загалом перед пішохідним переходом є знак, який попереджує водіїв, що попереду пішохідний перехід. Вказала, що потерпіла йшла повільно та з милицею.
З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що 01.07.2022 року в ЄРДР зареєстровано відомості, згідно яких 30.06.2022 року близько 08:10 години ОСОБА_4 , керуючи автомобілем “ВАЗ 2101”, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись в смт. Тиврів по вул. Злагоди, біля буд. № 2, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , яка переходила проїзну частину дороги зліва направо по ходу руху автомобіля. Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження та доставлена до Тиврівської ЦРЛ, де під час надання допомоги від отриманих травм загинула.
З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 30.06.2022 року, вбачається, що ДТП трапилося в смт. Тиврів на проїзній частині автодороги Т0212 відносно будинку-інтернату для осіб похилого віку за адресою: АДРЕСА_2 (наїзд на пішохода). На місці події виявлено пошкоджений автомобіль “ВАЗ 2101”, державний номерний знак НОМЕР_1 , розміщений по напрямку огляду “Тиврів-Вінниця” у лівому узбіччі. На автомобілі “ВАЗ” виявлено такі пошкодження: вм'ятина правої сторони капота та розбита права сторона вітрового скла. Крім того, зафіксовано дорожню обстановку після дорожньо-транспортної пригоди, місце розташування транспортного засобу на місці події, речей потерпілої, погодні умови, вид покриття, стан покриття.
Також в судовому засіданні досліджено план-схему до протоколу огляду місця ДТП та ілюстративні таблиці, які є додатком до протоколу огляду місця ДТП від 30.06.2022 року в смт. Тиврів по автодорозі Т0212. Зафіксовано напрямок руху автомобіля “ВАЗ”, кінцеве розташування автомобіля, місце розташування речей потерпілої, пластикового уламок від автомобіля, сліди крові потерпілої.
З протоколу слідчого експерименту від 14.07.2022 року проведеного за участю свідка ОСОБА_9 за адресою:смт. Тиврів, вул. Злагоди, буля будь № 2 вбачається, що свідок на місці продемонстрував розвиток події, який відповідає його показанням наданих в судовому засіданні.
З наданого прокурором протоку проведення слідчого експерименту від 14.07.2022 року вбачається, що слідча дія була проведена за участю ОСОБА_4 у процесуальному статусі свідка, який в подальшому набув статусу обвинуваченого. Вказана слідча дія була проведена без участі захисника. Суд визнає вказаний доказ недопустимим, так як за правилами п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК недопустимими є докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.
Згідно висновку медичного огляду КНП ЦТЗ «Соціотерапія» №0910 від 30.06.2022 року ОСОБА_4 на час огляду 30.06.2022 року о 11:50 годині перебував у тверезому стані.
Згідно посвідчення водія серії НОМЕР_2 водій ОСОБА_4 має право керування транспортними засобами категорії В.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 транспортний засіб «ВАЗ 2101», державний номерний знак НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_12 .
З медичної довідки серії МДП №913924 вбачається, що ОСОБА_4 придатний до керування транспортним засобом категорії В.
З постанови про приєднання до кримінального провадження речових доказів від 01.07.2022 року вбачається, що автомобіль “ВАЗ 2101”, державний номерний знак НОМЕР_1 , який поміщено на спеціальний майданчик СПД № 1 ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, що розташований за адресою: смт. Тиврів, вул. Шевченка, 2 та документи: посвідчення водія НОМЕР_2 видане 29.12.2021 ТСЦ 0544 на ім'я ОСОБА_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 видане 10.09.2002 Ставищенський МРЕВ ДАІ було визнано речовими доказами та приєднано до кримінального провадження.
Згідно ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 04.07.2022 року на вище вказані речові докази накладено арешт.
Відповідно до висновку експерта №457 від 27.07.2022 року на підставі даних отриманих при секції трупа ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також приймаючи до уваги результати судово-медичної токсикології, а також дані медичної картки стаціонарного хворого №1005 на її ім'я, експерт дійшов до таких підсумків:
1. Згідно даних медичної карти №1005 стаціонарного хворого КНП «Багатопрофільна лікарня» ТСР на ім'я ОСОБА_8 відомо, що її було госпіталізовано 30.06.2022 року о 09:10, встановлено діагноз заключний клінічний: “ДТП. Політравма. Травматичний шок 3 ступенб. ЗЧМТ. Забій органів грудної клітки. Відрив ключиці справа, закритий перелом правого плечового суглоба. Закрита травма живота, кровотеча в черевній порожнині. Відкритий перелом кісток правої та лівої гомілок. Ушкодження кісток тазу. Множині переломи ребер з обох сторін. Перелом правої стегнової кістки.” Незважаючи на лікування, стан ОСОБА_8 різко погіршився та 30.06.2022 року було констатовано її смерть.
2. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 виявлено сполучну травму тіла у вигляді закритої черепно-мозкової травма (синці, садна та рана на обличчі; крововиливи в м'які тканини голови ліворуч та праворуч; крововилив в правий скроневий м'яз); тупої закритої травми грудної клітки (множинні переломи ребер праворуч та ліворуч, крововиливи в переднє та заднє середостіння); тупої закритої травми живота (садно на передній поверхні живота, забій правої нирки, крововиливи в наднирники); загальних ознак струсу тіла (точкові крововиливи в зв'язкові апарати внутрішніх органів); повного відриву правої ключиці від акроміального відростка; перелому правої плечової кістки; повні закриті гвинтоподібно-скалкові переломи велико- та малогомілкових кісток обох гомілок зі зміщенням; множинних синців, садна та рани на нижніх та верхніх кінцівках).
3. Смерть ОСОБА_8 настала від вище вказаної сполучної травми тіла, що ускладнилась травматичним шоком. Між сполучною травмою тіла та смертю ОСОБА_8 є причинний зв'язок.
4. Сполучна травма тіла виявлена у ОСОБА_8 утворилася від дії твердих тупих предметів, можливо за умов дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 30.06.2022 та має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як такого, що небезпечна для життя у момент її спричинення.
5. Локалізація та характер компонентів й складових сполучної травми тіла виявленої у ОСОБА_8 вказують на те, що момент первинного контакту вона перебувала у вертикальному положенні, чи близькому до такого положення.
6. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 характерних ознак для переїзду не виявлено.
7. При судово-токсикологічній експертизі крові від трупа ОСОБА_8 етилового та інших спиртів не виявлено, що свідчить про тверезий стан на момент настання її смерті.
З висновку експерта № СЕ-19/102-22/9562-ІТ від 15.07.2022 року вбачається наступне:
1. На момент експертного огляду рульове керування, робоча гальмівна система автомобіля «ВАЗ-2101», держ. номер НОМЕР_1 знаходиться у працездатному стані.
У деталях та вузлах рульового керування, робочої гальмівної системи автомобіля «ВАЗ -2101», держ. номер НОМЕР_1 на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які б виникнули до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено.
З висновку експерта № СЕ-19/102-22/10248-ІТ від 18.07.2022 року вбачається наступне:
1. Швидкість руху автомобіля ВАЗ-21001 держ. номер НОМЕР_1 , яка відповідає довжині видимих зафіксованих слідів гальмування коліс, визначається рівною біля 68.0-83.1 км/год.
2. Наїзд на пішохода ОСОБА_8 автомобілем ВАЗ-2101 держ. номер НОМЕР_1 стався на проїзній частині вул. Злагоди смт. Тиврів перед розташуванням взуття та речей пішохода.
Встановити розташування місця наїзду на пішохода з розмірною прив'язкою до елементів дорожнього облаштування (як в поперечному напрямку так і в прокольному напрямку відносно елементів проїзної частини) не видалось можливим в зв'язку з відсутністю в наданих експерту матеріалах суттєвих (достатніх з експертної точки зору) слідових ознак трасологічного характеру.
3. В заданій дорожній обстановці, дії водія автомобіля ВАЗ-2101 держ. номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п. 12.2, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху, зміст яких викладений в дослідницькій частині.
Частина питання, як повинна була діяти в даній дорожній обстановці пішохід, експертом не досліджувалось, так як спеціальних пізнань в галузі автотехніки не потрібно, і може бути вирішене органами слідства (суду) самостійно відповідно до вимог розділу 4 «Обов'язки і права пішоходів» Правил дорожнього руху.
4. В ситуації, яка склалася, при вказаних в постанові про призначення експертизі комплексі вихідних даних та за умови, що небезпека для руху водію ОСОБА_4 виникає в момент зупинки пішохода на проїзній частині, водія автомобіля ВАЗ-2101 ОСОБА_4 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом термінового гальмування, з зупинкою автомобіля ВАЗ-2101 до місця знаходження пішохода.
5. В ситуації, яка склалася, при вказаних в постанові про призначення експертизи комплексі технічних величин та за умови, що небезпека для руху водію ОСОБА_4 виникає в момент зупинки пішохода на проїзній частині, в діях водія ВАЗ-2101 ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п.п. 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху. Дії водія автомобіля ВАЗ-2101 ОСОБА_4 , які не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.
Частина питання, про відповідність чи невідповідність дій пішохода вимогам Правил дорожнього руху, експертом не досліджувалось, так як спеціальних пізнань в галузі авто техніки не потрібно, і може бути вирішене органами слідства (суду) самостійно відповідно до вимог розділу 4 «Обов'язки і права пішоходів» Правил дорожнього руху.
Аналіз вказаних доказів свідчить, що винуватість ОСОБА_4 є доведеною.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що провину у вчиненні кримінального правопорушення визнає. Разом з тим, зміст його показань свідчить, що ОСОБА_4 лише формально повідомляє про визнання вини, оскільки аналіз його показань свідчить про невизнання ОСОБА_4 порушення ним правил дорожнього руху та те, що порушення ним правил дорожнього руху перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з дорожньо-транспортною подією. Фактично ОСОБА_4 заперечив всі складові діяння об'єктивної сторони кримінального правопорушення, зазначивши, що швидкість не перевищував, оскільки не знав, що рухається в населеному пункті, діяв у відповідності до ПДР, але автомобіль занесло, знаку пішохідного переходу не бачив, а провину перекладав на потерпілу, яка переходила дорогу в недозволеному місці. При цьому повідомив, що не заперечує факт того, що він керував автомобілем та що в результаті ДТП, яке відбулось між ним та потерпілою, потерпіла загинула.
Оцінюючи та аналізуючи вказані показання, суд зазначає, що зміст вказаних показань жодним чином не свідчить про визнання обвинуваченим своєї провини, щире каяття, оскільки ОСОБА_4 не визнає сам факт порушення саме ним Правил дорожнього руху України.
Суд зазначає, що згідно із Правилами дорожнього руху України:
п. 1.7 - «Водії зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як велосипедисти, особи, які рухаються в кріслах колісних, та пішоходи. Усі учасники дорожнього руху повинні бути особливо обережними до дітей, людей похилого віку та осіб з явними ознаками інвалідності» ;
п. 12.3 - «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»;
п. 12.4 - « У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.;
Згідно висновку експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/102-22/10248-ІТ від 18.07.2022 року швидкість руху автомобіля ВАЗ-21001 держ. номер НОМЕР_1 , визначена рівною біля 68.0-83.1 км/год. Вказане безумовно свідчить про перевищення ОСОБА_4 дозволеної швидкості руху транспортних засобів у населених пунктах.
Показання ОСОБА_4 про те, що він вказаною дорогою рухався вперше, а тому не знав, що це є населений пункт суд до уваги не приймає, оскільки вони є нікчемними за своєю суттю. Так, ПДР не прив'язують дії водія щодо виконання правил руху до знання чи незнання ним дороги, а вимагають оцінювати дорожню обстановку. За показаннями ОСОБА_4 в цей час знаки населених пунктів були зняті через воєнний стан. Вказане свідчить, що ОСОБА_4 достовірно знав, що не побачить такий знак, він сам повідомив суду, що знав про тимчасові заходи, які вжиті з метою дезорганізації ворога про назви населених пунктів та утруднення орієнтування ворогом на місцевості. Вказані дії були вжиті для зазначених цілей, але умови воєнного стану не скасовували ПДР і обов'язку водіїв оцінювати дорожню обстановку та дотримуватись правил дорожнього руху. Такі показання ОСОБА_4 беззаперечно свідчать, що він достовірно знав, що межі населених пунктів не визначаються знаками, а тому його обов'язок як водія полягав у оцінці всієї дорожньої обстановки. При цьому суд звертає увагу, що ОСОБА_4 повідомив, що він не бачив і знаку пішохідного переходу, який був перед місцем ДТП, ніким не знімався, і який ОСОБА_4 (за його показаннями) побачив вже лише після ДТП.
За показаннями ОСОБА_4 ніщо не вказувало, що він рухався по населеному пункту. Проте такі показання обвинуваченого ОСОБА_4 є неправдивими, оскільки свідки у справі повідомили, що навкруги перебувала забудова, вони є працівниками установи ( будинку для літніх осіб), який був поруч, що мало переконати обвинуваченого у тому, що він рухається у населеному пункті. При цьому знак пішохідний перехід, який обвинувачений за його показаннями також не побачив, в сукупності з зазначеними даними обстановки, які підтверджені показаннями свідків та протоколом огляду, яким зафіксовано місце події в межах смт. Тиврів, був ознакою населеного пункту.
Вказане свідчить, що ОСОБА_4 повідомляє суду неправдиві факти, намагається перекласти провину за своє порушення на державу, стверджуючи, що у всьому виною є відсутність знаку «населений пункт», проте в той же час повідомляє і спростовану свідками та доказами (протокол огляду) інформацію, про відсутність і всіх ознак населеного пункту (відсутність будинків, інших знаків), що достовірно свідчить про бажання ОСОБА_4 видати порушення ним швидкісного режиму у населеному пункту за рух з дозволеною швидкістю поза населеним пунктом. ОСОБА_4 вважає, що якщо переконає суд у тому, що жодних ознак населеного пункту не було, це знімало б з нього відповідальність. Разом з тим, прикриваючись «знятими на період воєнного стану знаками» він не звертає увагу не те, що сам свідчить про те, що він знав про ці заходи і був зобов'язаний враховувати дорожню обстановку. І сам, усвідомлюючи вказане, ОСОБА_4 надає неправдиві та спростовані доказами показання, що нічого не вказувало про «населений пункт». Такі суперечності у власних показаннях обвинуваченого, показання свідків, дані протоколу огляду та план схему до нього переконують суд в тому, що ОСОБА_4 достовірно знав, що він рухається по населеному пункту і свідомо перевищив дозволену швидкість.
Суд зазначає, що згідно висновку експерта наїзд на пішохода ОСОБА_8 автомобілем ВАЗ-2101 держ. номер НОМЕР_1 стався на проїзній частині вул. Злагоди смт. Тиврів перед розташуванням взуття та речей пішохода.
В заданій дорожній обстановці, дії водія автомобіля ВАЗ-2101 держ. номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п. 12.2, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху.
В ситуації, яка склалася, водій автомобіля ВАЗ-2101 ОСОБА_4 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом термінового гальмування, з зупинкою автомобіля ВАЗ-2101 до місця знаходження пішохода.
В ситуації, яка склалася, в діях водія ВАЗ-2101 ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п.п. 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху. Дії водія автомобіля ВАЗ-2101 ОСОБА_4 , які не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, вказаними доказами підтверджено факт того, що обвинувачений ОСОБА_4 мав виконати п. 12.3 ПДР - вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. Проте вказаного ОСОБА_4 не зробив, чим порушив п. 12.3 ПДР. При цьому висновком зазначеної експертизи підтверджено наявність у ОСОБА_4 технічної можливості оскільки для виконання цього у нього були відсутні будь-які перешкоди технічного характеру. Саме вказане порушення знаходиться в причинному зв'язку з виникненням ДТП.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 , порушивши п. п. 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, керуючи автомобілем, який є об'єктом підвищеної небезпеки, здійснив наїзд на потерпілу. Внаслідок вказаного настала смерть ОСОБА_8 , що підтверджено висновком експерта.
Твердження обвинуваченого про те, що у події вина потерпіла, яка переходила дорогу у недозволеному місці, є спростованими висновками експертів які надали однозначну відповідь про те яке порушення правил дорожнього руху перебуває у причинному зв'язку з подією кримінального правопорушення, а саме умисне порушення обвинуваченим правил дорожнього руху.
Експертами версію обвинуваченого про винуватість потерпілої спростовано, оскільки не встановлено, що дії потерпілої з перетину проїзної частини призвели до дорожньо-транспортної пригоди.
Посилання обвинуваченого на те, що він у відповідності до Правил дорожнього руху очікував дотримання вказаних прави іншими учасниками руху і саме вказане недотримання правил дорожнього руху потерпілою призвело до події кримінального правопорушення є дефектними, оскільки в даному випадку має встановлюватись не лише чиї дії були порушенням ПДР, а оцінювати сукупність - чиї дії з порушення Правил дорожнього руху призвели до наслідку у виді ДПТ. Такими діями з умисного порушення Правил, що спричинили дорожньо-транспортну подію, є виключного дії обвинуваченого, а не потерпілої. Очікування ОСОБА_4 , що його власне порушення правил дорожнього руху не має призвести та не призведе до наслідків через дотримання правил дорожнього руху іншими будь-якими учасниками руху є дефектним (я порушую, проте нічого не станеться якщо інші не будуть порушувати) та ознакою повного нехтування ОСОБА_4 правил дорожнього руху, неусвідомлення того, що без його порушення ПДР жодної події кримінального правопорушення за його участю та участю потерпілої не сталось би, не зважаючи на факт того, де і як переходила дорогу потерпіла, відсутність провини якої у ДТП чітко підтверджена висновком експерта.
Таким чином, суд, оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_4 кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
З характеристики виданої Крижопільською селищною радою Тульчинського району Вінницької області № 135 від 04.07.2022 року вбачається, що ОСОБА_4 не був помічений в конфліктах з сусідами, скарг від жителів села на нього не поступало.
З характеристики виданої ФОП ОСОБА_13 вбачається, що ОСОБА_4 характеризується позитивно.
З характеристики виданої КНП «Крижопільська окружна лікарня інтенсивного лікування» від 30.11.2022 року вбачається, що ОСОБА_4 характеризується позитивно.
Відповідно до довідки КНП «ВОКПЛ ім. акад.. О.І. Ющенка ВОР» № 29/4217 від 07.07.2022 року ОСОБА_4 на обліку у вказаному закладі не перебуває.
Відповідно до довідки КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР № 1425 від 05.07.2022 року обвинувачений ОСОБА_4 на диспансерному наркологічному обліку у вказаній установі не перебуває.
З доданих копій свідоцтв про народження, копії свідоцтва про шлюб та показань обвинуваченого судом встановлено, що обвинувачений одружений та має на утриманні трьох малолітніх дітей 2012, 2014, 2023 року народження.
Відповідно до заключення ЛКК від 13.01.2023 року дружина ОСОБА_4 перебувала на 13-14 тижнів вагітності станом на січень 2023 року. В день проведення останнього судового засідання вона народила третю дитину. Свідоцтво про народження ще не отримано, проте вказане враховано судом під час надання характеристики обвинуваченого вище.
Згідно вимоги про судимість від 05.07.2022 року обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий.
Згідно розписки потерпілої ОСОБА_6 , остання повідомила, що отримала від ОСОБА_4 1000 доларів на витрати за похорон сестри ОСОБА_8 17.08.2022 року та 80000 гривень як моральну шкоду і облаштування пам'ятника 15.09.2022 року. Матеріальних претензій до ОСОБА_4 потерпіла не має.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, вчинив необережний тяжкий злочин, позитивно характеризується, працює, шкоду, завдану злочином відшкодував, має на утриманні три малолітні дитини.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням, що підтверджено розпискою потерпілої та її показаннями в судовому засіданні. Разом з тим, суд вважає, що в даному випадку відсутнє щире каяття обвинуваченого, що підтверджується змістом показань обвинуваченого, який заперечив порушення ним Правил дорожнього Руху.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
З урахуванням конкретних обставин справи, а саме вчинення обвинуваченим необережного кримінального правопорушення з комбінованою формою вини у виді умисного порушення правил дорожнього руху та необережного по відношенню до наслідків, вчинення вказаного кримінального правопорушення, в тому числі і умисних дій з порушення ПДР, попри пряму норму ПДР про підвищену увагу водіїв до категорії осіб на кшталт потерпілої, яка є пішоходом, людиною похилого віку та осою з явними ознаками інвалідності, тяжких незворотних наслідків вчинення кримінального правопорушення у виді смерті потерпілої, особи обвинуваченого, який не усвідомив протиправності своїх дій з умисного порушення правил дорожнього руху, перекладав провину на потерпілу, стверджував, що це може статись з кожним, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде основне покарання у виді позбавлення волі з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. При цьому пом'якшуюча обставина у виді відшкодування шкоди і наявність на утриманні обвинуваченого малолітніх дітей є підставою для призначення ОСОБА_4 мінімального основного покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.
При цьому, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_4 вимог ст. 75 КК України, оскільки суд з врахуванням сукупності обставин справи, відношення обвинуваченого до вчиненого, думки потерпілої, яка не просила суд про звільнення обвинуваченого від відбування покарання, враховуючи тяжкі незворотні наслідки у виді смерті потерпілої, суд дійшов висновку про неможливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Крім того, з обвинуваченого на підставі ст. 124 КПК України, слід стягнути судові витрати у справі в сумі 1887,80 грн., що складаються з витрат на залучення експертів у провадженні.
Також, вирішити питання про речові докази відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 65-67, 286 КК України, ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.
Строк відбування покарання рахувати з дня затримання ОСОБА_4 на виконання вироку суду.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні в сумі 1887,80 гривень.
Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.07.2022 року - скасувати.
Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме автомобіль «ВАЗ 2101», державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 являється ОСОБА_12 , що перебував у володінні ОСОБА_4 , та який поміщено на спеціальний майданчик СПД № 1 ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, що розташований за адресою: смт. Тиврів, вул. Шевченка, 2- безоплатно повернути власнику.
Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 видане 10.09.2002 року Ставищенським МРЕВ ДАІ - повернути власнику.
Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме посвідчення водія НОМЕР_2 видане 29.12.2021 року ТСЦ 0544 на ім'я ОСОБА_4 - повернути ОСОБА_4 .
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: