Справа № 127/12042/23
Провадження № 2/127/1434/23
20 липня 2023 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Іщук Т. П.,
за участю секретаря судового засідання Коваленко Д. І.,
розглянувши у підготовчому засіданні заяви позивача в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Бєлої Оксани Миколаївни про визнання договору іпотеки припиненим, зобов'язання вчинити дії.
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться вказана справа. Позивач, звертаючись до суду, вказує, що між позивачем та відповідачем ПАТ КБ «Приватбанк» був укладений кредитний договір на забезпечення виконання якого укладений договір іпотеки від 01 березня 2007 року, предметом іпотеки якого є квартира АДРЕСА_1 . Позивач стверджує, що свої основні боргові зобов'язання він виконав повністю, а тому договір іпотеки є припиненим. При цьому відмічав, що з метою досудового врегулювання спору він звертався до банку та, вказуючи ці обставини просив, зокрема виконати постанову Верховного Суду від 02 грудня 2020 року в справі №127/31897/18, якою скасовано право власності на цю квартиру за відповідачем, та зняти обмеження з квартири та повернути йому документи в оригіналі на квартиру, однак вказані вимоги не виконані. Відповідач приватний нотаріус Бєлая О.М. також не виконала рішення суду та не поновила його права на квартиру. З огляду на викладене просив «визнати договір іпотеки від 01 березня 2007 року припиненим, зобов'язати приватного нотаріуса вчинити дії зняти заборони відчуження нерухомого майна та виключити відповідні записи з державних реєстрів та внести відповідний запис про реєстрацію права власності на квартиру за позивачем та ОСОБА_2 ».
Вирішуючи в підготовчому засіданні питання щодо складу учасників справи, позивачем подане клопотання про залучення ОСОБА_2 як третьої особи на стороні позивача, виключивши її зі складу відповідачів, зважаючи, що вимог до ОСОБА_2 як до відповідача, яка є співвласником квартири АДРЕСА_1 ( предмет іпотеки), ним не заявлено.
Суд, розглянувши вказане клопотання, зважає, що в порядку поділу спільної сумісної власності подружжя рішенням суду за ОСОБА_2 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 , та з огляду на предмет позову, суд дійшов до переконання про наявність підстав для залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , оскільки судове рішення в цій справі може вплинути на її права і обов'язки. При цьому останню слід виключити зі складу відповідачів у справі, зважаючи, що жодних позовних вимог до неї при зверненні до суду не заявлено.
Згідно ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Згідно ч. 3 ст. 53 ЦПК України, якщо суд при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Крім того позивачем 26 червня 2023 року, 10 липня 2023 року та 17 липня 2023 року буди подані заяви про збільшення та зміну предмету позову. Одночасно заявою від 17 липня 2023 року позивач просив повернути раніше подані заяви від 26 червня 2023 року та 10 липня 2023 року про збільшення та зміну предмету позову.
Зважаючи, що суд не розглянув вказані заяви та не прийняв їх до розгляду суд, враховуючи положення ст.185 ЦПК України, вважає за можливе повернути їх позивачу.
Щодо заяви від 17 липня 2023 року про збільшення та зміну предмету позову, то позивач, звертаючись до суду з цією заявою, просить: «визнати договір іпотеки від 01 березня 2007 року припиненим, зобов'язати відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» повернути оригінали правовстановлюючих документів та зобов'язати вчинити дії приватного нотаріуса Бєлу О. М. зняти заборону про державну реєстрації та їх обтяжень від 21 вересня 2016 року, індексний номер 31566007 від 26 вересня 2016 року про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ПАТ КБ «Приватбанк», внесене приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бєлою О.М. номер запису про право власності 16578590, номер розділу в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №1037002905101».
Представник ПАТ КБ «Приват банк» заперечував щодо прийняття цієї заяви, вказуючи, що, доповнюючи вимоги про зобов'язання відповідача повернути оригінали правовстановлюючих документів, позивач одночасно змінив як предмет, так і підстави позову.
Розглянувши вказану заяву, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст.49 ЦПК України, позивач має право до закінчення підготовчого засідання збільшити або зменшити розмір позовних вимог та до закінчення підготовчого засідання змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. У разі подання таких заяв, до суду подається докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.
Виходячи із загальних засад цивільно-процесуального законодавства під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).
Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Слід звернути увагу, що заміна позовних вимог іншими вимогами та/або доповнення позовних вимог новими вимогами, зокрема і у разі, якщо позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, відбувається саме шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постановах Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі 922/1249/17 та від 23 квітня 2019 року у справі 911/1602/18, в справі № 910/18389/20.
Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22 липня 2021 року в справі № 910/18389/20 та від 10 листопада 2021 року в справі № 916/1988/20.
Як слідує з матеріалів справи, позивач, звертаючись до суду вказував, що він звертався до ПАТ КБ «Приват банк» з відповідною заявою та, вказуючи обставини повного виконання своїх боргових зобов'язань просив, зокрема виконати постанову Верховного Суду від 02 грудня 2020 року в справі №127/31897/18, якою скасовано право власності на квартиру за відповідачем, та зняти обмеження з квартири та повернути йому документи в оригіналі на квартиру, однак вказані вимоги не виконані, а тому і звернувся до суду з вимогами про визнання договору іпотеки припиненим та зобов'язати приватного нотаріуса вчинити дії зняти заборони відчуження нерухомого майна та виключити відповідних записів з державних реєстрів та внести відповідний запис про реєстрацію права власності на квартиру за позивачем та ОСОБА_2 .
Доповнюючи свої позовні вимоги, вимогами про зобов'язання відповідача повернути правовстановлюючі документи позивач не змінює підстави позову. Отже вказана заява з такими вимогами не є новим позовом. Вимоги ж зобов'язального характеру до відповідача приватного нотаріуса Бєлої Н.М. були замінені новими вимогами, що також є зміною предмету позову без зміни їх підстав.
Враховуючи викладене та право позивача на зміну предмету позову, дотримання останнім порядку подання цієї заяви (до закінчення підготовчого засідання з наданням доказів направлення заяви іншим сторонам), суд вважає за можливе прийняти її до розгляду.
Твердження представника відповідача з огляду на викладене суд вважає безпідставним.
Керуючись ст. 49, 53, 185, 197, 261 ЦПК України, -
1. Залучити ОСОБА_2 до участі в справі як третю особу, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, виключивши її зі складу відповідачів у справі.
Роз'яснити ОСОБА_2 як третій особі її право в п'ятнадцятиденний строк на надання суду - пояснення з викладом міркувань та аргументації щодо позову (на його підтримку або заперечення проти позову), а також документів, що підтверджують надіслання (надання) пояснення щодо позову і доданих до них доказів іншим учасникам справи; іншим учасникам справи - копію пояснення щодо позову та доданих до нього документів.
2. Повернути позивачу заяви про збільшення та зміну предмету позову від 26 червня 2023 року та від 10 липня 2023 року.
3. Прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову від 17 липня 2023 року.
Роз'яснити відповідачам їх право протягом 15-денного строку з моменту проголошення цієї ухвали на подання заяви по суті (відзиву) та встановити позивачу п'ятиденний строк з моменту отримання останнього на подання відповіді на відзив, а відповідачам - п'ятиденний строк на надання заперечень з моменту отримання відповіді на відзив.
4. Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали складений 21.07.2023.
Суддя: