Справа № 127/18051/23
Провадження № 3/127/4889/23
20.07.2023 м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Король О.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, проживає за адресою : АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №427201 від 30.05.2023р. ОСОБА_1 неналежним чином займається вихованням свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який без поважних на те причин не відвідує навчальний заклад, здобувачем освіти якого являється, а саме Вінницький ліцей №30, 8В клас по вул. Стрілецькій, 62, що мало місце 30.05.2023 р.
Належним чином повідомлена про розгляд справи ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась та подала заяву про закриття провадження в справі. В заяві зазначила про те, що за період березня-травня 2023 р. її син пропустив заняття у 8В класі навчального закладу №30. Син має інвалідність з народження, оперований 5 разів, у зв'язку з чим має вади ходи. В 2022-2023 навчальному році навчання проводиться дистанційно. Її син в період хвороби погано сприймає навчання у зв'язку з чим відбулись пропуски. Нині син ОСОБА_3 переведений до 9В класу і питання з навчання у 8 класі повністю закрито.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 та закриття провадження в справі за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона цього правопорушення передбачає вину у формі умислу (свідоме ухилення від виконання батьківських обов'язків щодо забезпечення необхідних умов навчання неповнолітніх дітей).
Матеріалами справи не доведено наявність вини у діях матері ОСОБА_1 щодо невідвідування сином ОСОБА_2 навчальних занять в комунальному закладі «Вінницький ліцей №30 імені Тараса Шевченка» в період березня-травня 2023 р.
В 2022-2023 навчальному році навчання сина у ліцей проводилось дистанційно. За відсутності інтернет-мережі або її незадовільного стану учень 8В класу пропускав пропускав онлайн заняття.
Також суд враховує те, що ОСОБА_2 має інвалідність з народження, та має вади ходи. В період хвороби він погано сприймає навчання, у зв'язку з чим відбулись пропуски. Відповідно до довідки від 05.07.2023 р. №01-24/223 ОСОБА_2 атестований і переведений до 9-В класу.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Аналогічні положення Конституції України поширюються і на осіб, які обвинувачуються у вчиненні правопорушень, передбачених КУпАП.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації.
Рішення суду або суб'єкта владних повноважень про притягнення особи до адміністративної відповідальності повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідно до роз' яснень, які містяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини. Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права в Україні, кожному гарантовано право на справедливий суд, тобто кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 р. (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви щодо її винуватості повинні тлумачитись на користь цієї особи.
Оцінюючи надані в справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному дослідженні, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про недоведеність факту ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо навчання сина ОСОБА_2 .
Керуючись ч. 1 ст. 184, п. 1 ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП,
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, проживає за адресою : АДРЕСА_1 , за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляція протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя