Провадження № 11-сс/803/1745/23 Справа № 202/11512/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
19 липня 2023 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023041660000652 стосовно підозрюваного
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпро, офіційно працевлаштованого приватним підприємцем, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (надалі КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_8
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
Обставини, встановлені ухвалою слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2023 року клопотання старшого слідчого ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погодженого прокурором ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 задоволено та застосовано до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з моменту його затримання.
В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК, що підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Крім цього, вважав встановленими та доведеними органом досудового розслідування існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (надалі КПК), що з урахуванням фактичних обставин даного кримінального провадження та особи підозрюваного є достатньою підставою для застосування до ОСОБА_7 такого виключного запобіжного заходу.
Так, слідчий суддя при встановленні ризику переховування зважав на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК є тяжким злочином, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК.
За вказаних обставин, слідчий суддя прийшов до висновку, що застосування до підозрюваного ОСОБА_7 тільки виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з тримання під вартою.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 є помилковими та не ґрунтуються на матеріалах клопотання, оскільки у справі не проведено судово-медичної експертизи з метою визначення ступеню тяжкості отриманих потерпілим тілесних ушкоджень.
Крім того, вказує, що дії ОСОБА_7 не були умисними, а заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень відбулось з необережності, а тому дії підозрюваного слід кваліфікувати за ст. 118 КК.
Також зазначає, що слідчий суддя дійшов до безпідставного висновку про наявність ризиків, оскільки підозрюваний у повному обсязі відшкодував збитки потерпілому, має постійне місце проживання, дружину, на його утриманні перебуває неповнолітня дитина, він є фізичною особою-підприємцем, тобто має стабільне та легальне джерело доходу, а тому у нього відсутні наміри переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, здійснювати будь-який вплив на потерпілого та свідків та сам зацікавлений і відстоюванні своєї позиції та встановленню об'єктивної істини у справі.
За вказаних обставин вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час у повному обсязі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.
Позиції учасників судового провадження.
Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник підтримали апеляційну скаргу захисника та з підстав, викладених у ній просили її задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив відмовити в її задоволенні, а ухвалу слідчого судді вважав законною та обґрунтованою у зв'язку з чим просив залишити її без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, думки сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги захисника, апеляційний суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За змістом ч. ч. 1, 4 ст. 196 КПК в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості, зокрема про обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги захисника, колегія суддів доходить висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею не дотримані належним чином, а доводи захисника, викладені в судовому засіданні та в апеляційній скарзі щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, апеляційний суд вважає частково обґрунтованими з огляду на таке.
Висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК за обставин, викладених в повідомленні про підозру, є обґрунтованими і такими, що підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання слідчого і з такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції.
У зв'язку з тим, що чинними нормами кримінального процесуального законодавства не визначено ані поняття «обґрунтована підозра», ані єдиних критеріїв підходу до визначення її наявності у кримінальному провадженні, в оцінці цього питання суд користується практикою Європейського суду з прав людини, яка, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ, є джерелом права.
Так, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, «обґрунтована підозра» є нижчим стандартом доведення, ніж доведеність «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. У рішеннях ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86 рішення від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, пункт 175 рішення від 21.04.2011).
Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України за фактом спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.
З наданих матеріалів слідує, що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані та долучені документи свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, що підтверджується, зокрема довідкою та відповіддю КП “Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова” ДОР”, відповідно до яких у потерпілого ОСОБА_11 виявлено ВЧМТ, забій головного мозку 3 ступеню, масивний субарахноїдальний крововилив, гостра пластинчата субдуральна гематома правої скроневої ділянки, перелом лівої скроневої кістки з переходом на основу черепа, перелом кісток носа, забій м'яких тканин голови, кровотеча із зовнішнього слухового ходу зліва; протоколами допиту свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_13 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_23 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, встановлення в діях особи складу кримінального правопорушення та правової кваліфікації її дій, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначив лише ймовірну причетність ОСОБА_7 до інкримінованого йому злочину.
При цьому, відповідно до ст. 198 КПК України, апеляційний суд зауважує, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиційного значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Відсутність в матеріалах кримінального провадження висновків судово-медичної експертизи, яка б встановила ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих потерпілим, пояснюється стадією кримінального провадження та тривалістю лікування потерпілого, а кримінально-правова кваліфікація дій підозрюваного ОСОБА_7 є попередньою та може бути змінена під час досудового розслідування, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги захисника про необґрунтованість підозри є неприйнятними.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що встановлення фактичних обставин спричинення тілесних ушкоджень, а також суб'єктивної сторони кримінального правопорушення, яке інкриміновано підозрюваному є завданням досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, а тому відповідні доводи захисника про необережність дій ОСОБА_7 є передчасними.
В той же час, захисник не позбавлений права оскаржити повідомлення про підозру ОСОБА_7 до слідчого судді в окремому провадженні в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України і рішення слідчого судді буде мати відповідні правові наслідки, в тому числі і для застосування запобіжних заходів.
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника про необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні вказаного злочину спростовуються дослідженими матеріалами та стосуються їх оцінки з точки зору належності, допустимості та достатності, що є виключною компетенцією суду першої інстанції під час розгляду кримінального провадження.
Розглянувши клопотання слідчого, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність прокурором ризику, передбаченого пунктом 1 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме, що ОСОБА_7 , перебуваючи не під вартою та усвідомлюючи суворість можливого покарання може переховуватись від органів досудового розслідування.
Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки слідчого судді про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме, що ОСОБА_7 , може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, з огляду на те, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи та за яке законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд не може погодитись з висновками слідчого судді, що прокурор в судовому засіданні довів, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленому ризику переховування та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 .
Як встановлено в суді першої та апеляційної інстанції підозрюваний раніше не судимий, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 де постійно проживає, офіційно працевлаштований, здійснює приватну підприємницю діяльність, що підтверджується доказами, поданими разом з апеляційною скаргою захисником, тобто має стабільне та легальне джерело доходу, має дружину та неповнолітню дитину, які перебувають на його утриманні, визнає фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, відшкодував потерпілому заподіяну шкоду, що підтверджується власноруч написаними розписками, які долучено до матеріалів клопотання під час апеляційного перегляду справи, а тому застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у нічний час, буде достатнім для нівелювання встановленого ризику переховування.
Вказані обставини залишились поза увагою слідчого судді та не отримали належної правової оцінки, що потягло необґрунтованість його висновку про необхідність застосування до ОСОБА_7 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, у зв'язку з чим відповідні доводи захисника є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Наданими матеріалами клопотання, а також прокурором в судовому засіданні в суді першої та апеляційної інстанціях не доведено обставини, передбачені ч. 3 ст. 176, ч. 1 ст. 183 та п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК, а саме, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК, не може запобігти доведеному під час судового розгляду ризику.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Європейський суд з прав людини, зокрема, у справі «Харченко проти України», № 40107/02, § 80, рішення від 10 лютого 2011 року, Суд зазначив, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Таким чином, апеляційний суд враховує всі зазначені вище обставини, в тому числі і тяжкість кримінального правопорушення та суворість покарання у разі визнання підозрюваного винуватим, проте для запобігання встановленого ризику та для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного достатнім буде застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв'язку з чим, апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді має бути скасована з постановленням нової ухвали.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Керуючись ст. ст. 177-178, 183, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 підозрюваного за ч. 1 ст. 121 КК України, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погодженого прокурором ОСОБА_10 про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 22 серпня 2023 року включно.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- в період часу з 22:00 до 06:00 годин не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого або прокурора;
- прибувати за кожною вимогою на визначений час до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого та прокурора про зміну місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на прокурора.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з під варти негайно.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4