Справа № 161/4119/23 Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В. В.
Провадження № 22-ц/802/765/23 Доповідач: Шевчук Л. Я.
20 липня 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Шевчук Л. Я.,
суддів Данилюк В. А., Киці С. І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Казмірука Олександра Вікторовича на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 червня 2023 року,
У березні 2023 року ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося в суд із зазначеними позовними вимогами, які обґрунтовані тим, що 21 травня 2021 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансового кредиту, за умовами якого кредитор надав позичальнику ОСОБА_1 на умовах строковості, зворотності, платності фінансовий кредит у розмірі 4 500 грн строком на 30 днів.
15 квітня 2021 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за умовами якого кредитор надав позичальнику кредит у розмірі 26 040 грн строком 126 днів, процентна ставка дисконтна 237,25 %.
29 грудня 2021 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТзОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» був укладений договір факторингу, відповідно до умов якого новий кредитор набув право вимоги за кредитними договорами до позичальників первісного кредитора, у тому числі і до боржника ОСОБА_1
28 листопада 2018 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон плюс» був укладений договір факторингу, за умовами якого до ТзОВ «Таліон плюс» перейшло право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором № 706950114.
20 жовтня 2022 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТзОВ «Таліон плюс» був укладений договір факторингу, за умовами якого первісний кредитор ТзОВ «Таліон плюс» відступив, а новий кредитор набув право вимоги за кредитними договорами до боржників первісного кредитора, зазначеними у Реєстрах прав вимоги.
Позивач також зазначав, що відповідачка ОСОБА_1 свої зобов?язання за кредитними договорами належним чином не виконувала, у зв?язку з чим утворилася заборгованість.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 у свою користь заборгованість за кредитним договором № 12388-05/2021 року в розмірі 18 000 грн, за кредитним договором № 706950114 в розмірі 30 776,27 грн, а всього на загальну суму 48 776,27 грн.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 червня 2023 року у цій справі позов задоволено.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 12388-05/2021 від 21 травня 2021 року у розмірі 18 000 грн, з яких заборгованість за основним боргом - 4 500 грн, заборгованість за відсотками - 13 500 грн.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 706950114 від 15 квітня 2021 року у розмірі 30 776,27 грн, з яких заборгованість за основним боргом - 16 919,35 грн, заборгованість за відсотками - 13 856,92 грн.
Стягнуто з відповідачки ОСОБА_1 в користь позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481 грн.
Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням, представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Казмірук О. В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в позові.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив апеляційну скаргу відповідачки залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційний суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Як передбачено частинами 4, 5 статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційну скаргу представника відповідачки слід задовольнити частково, рішення суд першої інстанції в частині задоволення позову ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 706950114 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові з таких підстав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частиною 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина 1 статті 1055 ЦК України).
Судом за матеріалами справи встановлено, що 21 травня 2021 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансового кредиту № 12388-05/2021, за умовами якого кредитор ТзОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» надало позичальнику ОСОБА_1 на умовах строковості, зворотності, платності фінансовий кредит у розмірі 4 500 грн. Кредит наданий строком на 30 днів, процентна ставка (базова) - 912,4 % річних (а. с.7-8).
29 грудня 2021 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТзОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» був укладений договір факторингу № 29122021, за умовами якого первісний кредитор ТзОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» відступив, а новий кредитор ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набув право вимоги до боржників первісного кредитора, у тому числі і до боржника ОСОБА_1 (а. с.11-13).
При цьому судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 свої зобов?язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість за договором у розмірі 18 000 грн, з яких 4 500 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 13 500 грн заборгованість за відсотками.
Розмір заборгованості за кредитним договором № 12388-05/2021 визначено судом відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом (а. с. 15).
Натомість відповідачка не подала суду будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку розміру заборгованості за договором кредиту, хоча відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Разом з тим апеляційний суд не погоджується з висновками місцевого суду про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 в користь позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 706959114 у розмірі 30 776,27 грн з огляду на таке.
Із матеріалів справи вбачається, що 28 листопада 2018 року між ТзОВ «Таліон плюс» (фактор) та ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) був укладений договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов?язується відступити фактору права вимоги, визначені у відповідних Реєстрах прав вимоги (а. с. 24).
15 квітня 2021 року, тобто після укладення зазначеного договору факторингу, ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ОСОБА_1 кредитний договір № 706950114, за умовами якого ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало позичальнику ОСОБА_1 кредит у розмірі 26 040 грн, кредит наданий строком на 126 днів, процентна ставка дисконтна - 237,25 % (а. с. 20-21).
20 жовтня 2022 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) та ТзОВ «Таліон плюс» (клієнт) був укладений договір факторингу № 20102022, за умовами якого клієнт ТзОВ «Таліон плюс» відступив, а фактор ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до боржників первісного кредитора, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги (а. с. 25-27).
Таким чином, судом встановлено, що кредитний договір між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою у цій справі ОСОБА_1 був укладений 15 квітня 2021 року, тобто після укладення 28 листопада 2018 року договору факторингу між ТзОВ «Таліон плюс» та ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за умовами якого клієнт ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передав фактору ТзОВ «Таліон плюс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
І лише 20 жовтня 2022 року на підставі договору факторингу ТзОВ «Таліон плюс» передало фактору ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги.
Отже, до позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 706950114, оскільки кредитний договір був укладений 15 квітня 2021 року, а договір факторингу, за умовами якого фактору ТзОВ «Таліон плюс» було передано право вимоги за кредитними договорами, був укладений 28 листопада 2018 року, тобто до укладення кредитного договору.
Суд першої інстанції зазначених обставин не врахував, а тому дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 в користь позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення кредитів» заборгованості за кредитним договором № 706950114.
На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що із-за невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи, неповного з?ясування обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ТзОВ «Фінасова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 706959114 слід скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в позові.
Керуючись статтями 367, 368, 369, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Казмірука Олександра Вікторовича задовольнити частково.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 червня 2023 року у цій справі у частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 706950114 скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 706950114 у розмірі 30 776 (тридцять тисяч сімсот сімдесят шість ) гривень 27 копійок відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді