Справа № 165/2352/23 Провадження №11-сс/802/346/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
20 липня 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ( в режимі відеоконференції),
підозрюваного ОСОБА_7 ( в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 12 липня 2023 року (ЄРДР №12023030520000339),
Ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 12 липня 2023 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором Нововолинського відділу Володимирської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України, ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 12 липня 2023 року до 09 вересня 2023 року включно, з можливістю внесення застави в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, з покладенням, у разі її внесення, відповідних обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим та прокурором надано докази про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, а тому прийшов до висновку про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у зв'язку з чим застосував даний запобіжний захід.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених КПК України. Посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, а клопотання про застосування запобіжного заходу безпідставно задоволено, оскільки, стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, які передбачені ст.177 КПК України.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, підозрюваного, який підтримав апеляцію свого захисника з викладених в ній підстав, прокурора, який заперечив доводи апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий суддя при розгляді клопотання, у відповідності до ст.194 КПК України, правильно прийшов до висновку, про необхідність задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. В той же час, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Як вбачається із матеріалів справи, при розгляді в суді першої інстанції клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий та прокурор довели обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, наявність достатніх підстав вважати про існування хоча б одного із ризиків про те, що підозрюваний ОСОБА_7 може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, що застосований до нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Враховано судом і те, що ОСОБА_7 в даний час підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких кримінальних правопорушень, за які законом передбачене покарання на строк від 5 до 8 років позбавлення волі, офіційно не працює, не має міцних соціальних зв'язків та постійного місця проживання, веде бродяжницький спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, неодружений, раніше неодноразово судимий, та знову підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень під час іспитового строку, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність, та наявність доведених в судовому засіданні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме того, що останній перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду і вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Доводи сторони захисту про те, що слідчий суддя, без належного обґрунтування послався на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які нічим не підтверджені, на увагу суду не заслуговують, оскільки повністю спростовується матеріалами провадження, які фактично вказують про протилежне. А тому, такі доводи сторони захисту, з урахуванням наведених вище мотивів не дають жодних підстав для відмови в задоволенні клопотання слідчого та застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою.
Медичних протипоказань утриманню підозрюваного у СІЗО в суді апеляційної інстанції не встановлено.
Разом з тим, відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя обґрунтовано визначив розмір застави, який відповідає вимогам п.2 ч.5 ст.182 КПК України, з чим повністю погоджується і апеляційний суд.
Таким чином, доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі та наведені в ході апеляційного розгляду, з урахуванням наведених вище мотивів, не зменшують доведених в ході розгляду справи стороною обвинувачення ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України та не дають жодних підстав для відмови в задоволенні клопотання слідчого та застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, як про це просить захисник.
Будь-яких порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422-1 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 12 липня 2023 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, а саме з 12 липня 2023 року до 09 вересня 2023 року включно, з можливістю внесення застави в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, з покладенням, у разі її внесення, відповідних обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді