Справа № 161/18401/22 Провадження №11-кп/802/393/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
19 липня 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022030580002125 від 06.11.2022 року, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 березня 2023 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України,
Даним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, українця, уродженця села Брусилів, Брусилівського району, Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років 6 (шість) місяців з конфіскацією майна.
Строк відбуття основного покарання рахувати з 06.11.2022 року.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано ОСОБА_7 у строк відбування основного покарання строк попереднього ув'язнення з 06.11.2022 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - у виді тримання під вартою.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_7 в дохід держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів у кримінальному провадженні №12022030580002125 від 06.11.2022 року для проведення: експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/103-22/9690-НЗПРАП від 07.11.2022 року; №СЕ-19/103-22/10493-НЗПРАП від 02.12.2022 року; №СЕ-19/103-22/10505-НЗПРАП від 08.12.2022 року; №СЕ-19/103-22/10488-НЗПРАП від 06.12.2022 року; №СЕ-19/103-22/10487-НЗПРАП від 07.12.2022 року; №СЕ-19/103-22/10489-НЗПРАП від 16.12.2022 року; №СЕ-19/103-22/10490-НЗПРАП від 02.12.2022 року, а всього на загальну суму 8 872 (вісім тисяч вісімсот сімдесят дві) гривні 66 (шістдесят шість) копійок.
Вироком суду вирішено долю речових доказів та арештованого майна.
Згідно вироку суду обвинувачений ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, умисно, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, з метою збуту, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину в особливо великому розмірі, обіг якої заборонено - PVP; психотропну речовину в особливо великому розмірі - амфетамін; особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс та особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА.
Після чого, ОСОБА_7 у невстановлений день та час, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, вказані психотропну речовину в особливо великому розмірі - амфетамін, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА, а також частину особливо небезпечної психотропної речовини в особливо великому розмірі, обіг якої заборонено - PVP, переніс до місця свого тимчасового проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , де розфасував в окремі полімерні пакетики та продовжував незаконно зберігати з метою збуту, до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції під час проведення обшуку, а саме до 17 години 03 хвилин 06.11.2022 року.
Згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/103-22/10488-НЗПРАП від 06.12.2022 року, надані на дослідження речовини рослинного походження у 35 полімерних пакетах являють собою особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, загальною масою 51,8304 г.
Згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/103-22/10492-НЗПРАП від 02.12.2022 року, надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору являє собою особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, загальною масою 2,3794 г.
Згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/103-22/10490-НЗПРАП від 02.12.2022 року, надані на дослідження речовини містять у своєму складі психотропну речовину - амфетамін, масою (у перерахунку на амфетамін основу) 1,3664 г та 51,3151 г відповідно.
Згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/103-21/10487-НЗПРАП від 07.12.2022 року, надана на дослідження кристалічна речовина білого кольору у безбарвному полімерному пакеті, який поміщено у картонну коробку, містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 19,6622 г.
Згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/103-22/10505-НЗПРАП від 08.12.2022 року, надані на дослідження кристалічні речовини у двох полімерних пакетах містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,2607 г та 0,3073 г відповідно.
Згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/103-22/10489-НЗПРАП від 16.12.2022 року, надані на дослідження дві таблетки містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА, масою (у перерахунку на МДМА- основу) 0,1282 г та 0,2234 г відповідно.
У подальшому, 06.11.2022 року близько 15 години ОСОБА_7 один полімерний пакет з частиною попередньо придбаної особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, зберігаючи при собі, переніс на територію, прилеглу до будинку АДРЕСА_3 , де проводжував незаконно зберігати при собі з метою збуту, до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції під час затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, а саме до 15 години 21 хвилини 06.11.2022 року.
Згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/103-22/10493-НЗПРАП від 02.12.2022 року, надана на дослідження речовина містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,3942 г.
Таким чином, ОСОБА_7 незаконно придбав та зберігав з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 20,6244 г та психотропну речовину амфетамін, загальною масою 52,6815 г, що відповідно до Таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України за № 188 від 01.08.2000 року, є особливо небезпечною психотропною речовиною в особливо великому розмірі та психотропною речовиною в особливо великому розмірі відповідно.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, особливо небезпечної психотропної речовини, психотропної речовини в особливо великому розмірі та особливо небезпечної психотропної речовини в особливо великому розмірі, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.307 КК України.
Крім цього, ОСОБА_7 на початку листопада 2022 року, точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлено, повторно, умисно, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, з метою збуту, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, незаконно придбав, особливо небезпечну психотропну речовину в особливо великому розмірі, обіг якої заборонено - PVP.
Після чого, 06.11.2022 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 , перебуваючи у відділенні № 2 ТОВ «Нова Пошта», що знаходиться за адресою: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Шевченка, будинок № 88, з метою збуту, отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи посилку з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, в особливо великому розмірі.
У подальшому, вказану посилку з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, в особливо великому розмірі, ОСОБА_7 , повторно, зберігаючи при собі, переніс на територію, прилеглу до будинку АДРЕСА_3 , де проводжував незаконно зберігати при собі з метою збуту, до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції під час затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, а саме до 15 години 21 хвилини 06.11.2022 року.
Згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/103-22/9690-НЗПРАП від 07.11.2022 року, надана на дослідження кристалічна речовина білого кольору містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 354,4455 г, що відповідно до Таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України за № 188 від 01.08.2000 року, є особливо небезпечною психотропною речовиною в особливо великому розмірі, яку ОСОБА_7 незаконно повторно придбав та зберігав з метою збуту.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, особливо небезпечної психотропної речовини в особливо великому розмірі, вчиненому повторно, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.307 КК України (а.с.137-142).
В поданій апеляційній скарзі обвинувачений вказує на те, що з вироком суду він не згідний в частині призначеного покарання, оскільки судом першої інстанції не було взято до уваги те, що він є єдиним чоловіком у сім'ї, який може доглядати та допомагати матері, яка знаходиться за місцем його реєстрації, неподалік від лінії фронту, а також те, що він раніше не судимий. Просить взяти до уваги його визнання вини та щирого каяття у вчиненому. Просить застосувати при призначенні покарання ст.69 КК України (а.с.146).
На адресу апеляційного суду 13.07.20.23 року від обвинуваченого ОСОБА_7 надійшли письмові пояснення по суті вчинення кримінального правопорушення за ч.3 ст.307 КК України. Вказує, що за весь час жодного наркотика не збув, чому дуже радий, що не встиг нікому нашкодити. Свою вину у вчиненні кримінального правопорушення з самого початку він заперечував, тому що злякався і хотів уникнути відповідальності, однак зараз усе зрозумів і цього не мало бути в його житті. Почав займатися наркотиками, тому що мав бажання допомогти матері, яка сама виховує молодшу неповнолітню сестру та знаходиться неподалік від лінії фронту, де дуже тяжко живеться. Вказує на те, що у вчиненні кримінального правопорушення він повністю визнав свою провину, щиро кається та обіцяє, що такого жодного разу не повториться. Просить застосувати щодо нього ст.69 КК України (а.с.170).
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляційної скарги; думку обвинуваченого та його захисника, які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити; прокурора, який просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити за безпідставністю, вирок суду залишити без змін; апеляційний суд дійшов до наступного висновку.
У відповідності з вимогами ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судове рішення відповідно до положень ст.370 КПК України повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Так, серед завдань кримінального провадження, передбачених ст.2 КПК України, міститься вимога про те, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура та прийнято законне рішення як під час розслідування справи, так і за результатами її судового розгляду.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, особливо небезпечної психотропної речовини, психотропної речовини в особливо великому розмірі та особливо небезпечної психотропної речовини в особливо великому розмірі, та у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, особливо небезпечної психотропної речовини в особливо великому розмірі, вчиненому повторно, та кваліфікація його дій за ч.3 ст.307 КК України є правильними та ніким з учасників судового провадження не оспорюються.
Водночас, щодо доводів обвинуваченого в апеляційній скарзі про те, що призначене йому покарання є суворим, наявність підстав для застосування при призначенні покарання положень ст.69 КК України та призначення менш суворого покарання, то вони є безпідставними та не обгрунтованими.
Згідно з ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому воно повинно бути необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.
В той же час згідно зі ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Тобто при призначенні покарання суд повинен належним чином врахувати не тільки дані про особу обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують покарання, сукупність пом'якшуючих покарання обставин, тощо, а й особливості вчинення конкретного злочину, обставини та спосіб його вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , суд першої інстанції не вбачав.
При цьому, судом першої інстанції вірно не віднесено до обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 - щире каяття та визнання вини, як такі, що характеризують суб'єктивне ставлення винного до вчиненого кримінального правопорушення, оскільки ним вина не визнавалася ні на досудовому слідстві, ні у суді першої інстанції.
В ході розгляду справи апеляційним судом ОСОБА_7 підтвердив факт не визнання своєї вини на досудовому слідстві та у суді першої інстанції з метою уникнення кримінальної відповідальності. А сам по собі факт визнання вини обвинуваченим в ході перегляду справи апеляційним судом не є достатньою підставою для висновку про його щире каяття.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 18.09.2019 року (справа № 166/1065/18, провадження № 51-3392 км 19) щире каяття, розкаяння, передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого, у тому числі шляхом справедливої і достатньої сатисфакції потерпілому. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Крім того судом першої інстанції при визначенні виду і розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_7 враховано, що він раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, є особою молодого віку, має постійне місце проживання, вчинив злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, свою вину не визнав та не розкаявся у вчиненому.
Зважаючи на вищевикладене апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дотримуючись вимог ст.ст.50, 65 КК України обґрунтовано дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, а тому призначив обвинуваченому покарання, передбачене санкцією статті кримінального закону за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у виді позбавлення волі на строк наближений до мінімальної межі, з конфіскацією майна.
Апеляційний суд вважає, що призначене судом першої інстанції покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.
Таким чином підстав для зміни вироку та пом'якшення обвинуваченому призначеного покарання із застосуванням положень ст.69 КК України з мотивів, наведених в апеляційній скарзі обвинуваченим, апеляційний суд не знаходить, оскільки покарання не буде відповідати загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Крім того, таке покарання буде недостатнім для досягнення мети такого покарання, не буде співмірним протиправному діянню і не може вважатися явно справедливим через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Верховний Суд неодноразово звертає увагу на те, що виправлення має на меті шляхом примусового впливу на засудженого внести корективи в його соціально-психологічні властивості, нейтралізувати негативні настанови, змусити додержуватися положень закону про кримінальну відповідальність. Досягнення такого результату визнається юридичним виправленням, що є важливим результатом застосування покарання та суттєвим показником його ефективності.
Також апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що Конституційний Суд України в своєму рішенні зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного».
Справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб'єктів кримінально-правових відносин, у тому числі й потерпілих. Однією із умов досягнення цієї мети є відшкодування завданого злочином збитку або усунення заподіяної шкоди.
Усі доводи обвинуваченого, які викладені в апеляційній скарзі, і були надані ним під час апеляційного розгляду провадження щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, а також пом'якшення покарання, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони були враховані судом першої інстанції при призначенні покарання та відповідно не спростовують висновків місцевого суду і не дають жодних підстав для зміни оскаржуваного вироку, як про це просить апелянт.
Будь-яких порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли б перешкодити суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та ухвалити законне і обґрунтоване рішення, апеляційним судом не встановлено.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 березня 2023 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий
Судді