Справа № 758/473/23
12 липня 2023 року Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Лещенко О.В.,
за участю судового засідання - Конончука Д.М.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору інспектор Управління патрульної поліції у м. Києві Красуля Станіслав Ігорович про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Департаменту патрульної поліції у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАР № 6367744 від 04.01.2023 у справі про адміністративне правопорушення, постановлену інспектором Управління патрульної поліції в м. Києва сержантом поліції 5 роти 3 батальйону Красулею Станіславом Ігоровичем;закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення та скасування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 гривень, закрити провадження у справі та вирішити питання розподілу судових витрат.
В обґрунтування позову покликається на те, що 04 січня 2023 року постановою інспектора Управління патрульної поліції в м.Києві сержанта поліції 5 роти 3 батальйону Красулі Станіслава Ігоровича серія ЕАР № 6367744 від 04.01.2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 190 гривень.Позивач вважає вказану постанову незаконною та необґрунтованою і підлягає скасуванню.04 січня 2023 року о 15 год. 42 хв. керуючи власним транспортним засобом KIA NIRO (державний номер НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 був зупинений інспектором Управління патрульної поліції в м.Києві сержантом поліції 5 роти 3 батальйону Красулею С.1. Зупинка транспортного засобу була здійснена представником поліції в момент огляду ним іншого транспортного засобу та безпосередньо під шляхопроводом Південного мосту (додаток), що порушує вимоги п.15.9.в Правил дорожнього руху, яким передбачено, що «зупинка забороняється на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними». Але вимога сержанта поліції про зупинку була виконана у вказаному місці. Пояснення представником поліції про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки надано не було.Після поверхневого візуального огляду автомобіля відповідачем було висунуто позивачу звинувачення в порушенні п.30.2 ПДР і виписана постанова серія ЕАР № 6367744 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. При цьому вказана в постанові адреса (м.Київ, Залізничне шосе, 10) не відповідала дійсності. Дійсна адреса зупинки транспортного засобу позивача - Набережно-Печерська дорога, 10А. Причиною для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стали наліпки на цифровій комбінації переднього номера автомобіля, які, за думкою відповідача, могли бути антибліковими. Після фотографування відповідачем за допомогою спеціального пристрою номерного знака автомобіля позивача числова комбінація була видна, на що відповідачу було звернено увагу позивачем. Таким чином порушень, визначених ч. 1 ст. 121-3 КУпАП щодо заборони нанесення на номерний знак покриття або застосування матеріалів, що перешкоджають його ідентифікації, немає. При цьому на задньому державному номері автомобіля позивача подібних наліпок немає, що свідчить про відсутність намірів умисного приховування номерного знака, на що також було зазначено відповідачу, але до уваги ним не прийнято. На думку позивача, всупереч вимогам ст. 245, 280 КУпАП, відповідач не вжив заходів для повного, всебічного, об'єктивного з'ясування всіх обставин, що мають значення по даній справі. Тому просив визнати постанову інспектора незаконною та скасувати, а провадження у справі закрити.
Департаментом патрульної поліції подано до суду письмові пояснення, які судом розцінюються як відзив на позов, адже в подальшому такий орган залучено належним відповідачем у справі. Наводить аргументи про те, що з нагрудного відеореєстратора № 470787, відповідач 04.01.2023 р здійснив зупинку транспортного засобу KIA NIRO номерний знак НОМЕР_1 під керуванням Позивача. На місці зупинки відповідач повідомив причину зупинку транспортного засобу, щодо саме номерний знак покритий прозорим матеріалом, що перешкоджає та ускладнює його ідентифікацію. На підставі ст. 251 КУпАП відповідач надав фото, яке було здійснено на місці зупинки та надано для ознайомлення. Як вбачається з нагрудного відеореєстратора о 15:41:00 на номерному знаку наклейна плівка з прозорим покриттям, яке не дає можливості чітко ідентифікувати номерний знак. (фото та відео з нагрудної камери № 470787 додається). Крім цього під час розгляду справи позивач повідомив, що здійснив купівлю даної плівки в мережі інтернет, тобто позивач свідомо здійснив наклейку даної прозорої плівки для уникнення адміністративної відповідальності в майбутньому. Тому доводи наведені в адміністративному позові, що відсутні будь-які докази вчинення адміністративної відповідальності є хибними та необґрунтованими. Відповідно до статті 252 КУпАП та п. 10 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 р., поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.Тому інспектор за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю оцінив докази, під час виконання своїх посадових обов'язків та правомірно прийняв постанову серії ЕАР №6367744 від 04.01.2023 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Також у своїй позовній заяві Позивач вказує на те, що Інспектор в Постанові допустив механічну описку та вказав помилкове адресу місця розгляду справи про адміністративне правопорушення. Разом з тим, така описка не впливає на суть вчиненого правопорушення та його кваліфікації, та не є підставою для задоволення позовних вимог. Такого ж висновку дійшов Київський апеляційний адміністративний суд у своєму рішенні 754/4807/17 від 30.10.2017.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 30.01.2023 року відкрито провадження у справі та призначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 13.04.2023 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, - Департамент патрульної поліції.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 15.06.2023 року здійснено заміну відповідача у справі: інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Красулю Станіслава Ігоровича замінено на належного відповідача - Департамент патрульної поліції у м. Києві, а також залучено у якості третьої особи - інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Красулю Станіслава Ігоровича.
Представник відповідача подав до суду заяву, у якій просила суд розглянути справу за його відсутності.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, просив їх задовольнити та пояснив, що він дійсно наклеяв на державний номерний знак свого автомобіля плівку, яку придбав в мережі Інтернет. Але позивач зазначав, що плівка не є антибліковою та через неї добре видно державний номерний знак з будь-якого ракурсу, за будь-якого освітлення, погоди та пори доби.
У судове засідання інші учасники справи не з'явились, хоча повідомлялись про дату, час та місце цього засідання, а тому відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 04 січня 2023 року постановою інспектора Управління патрульної поліції в м.Києві сержанта поліції 5 роти 3 батальйону Красулі Станіслава Ігоровича серія ЕАР № 6367744 від 04.01.2023 року ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 190 гривень.
Зі змісту постанови вбачається, що 04 січня 2023 року о 15:42:13 год в м. Києві по Залізничному шосе 10 км. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом KIA NIRO, номерний знак НОМЕР_1 , керував транспортним засобом з нанесеними антибліковими наліпками на державний номерний знак, який не відповідав вимогам Наказу МВС № 166 від 02 травня 2022 року, чим порушив п.30.2 ПДР України.
Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто положення Закону № 5 80-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.
Такого ж висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду в своїй постанові від 11.06.2019 у справі № 379/78/19.
У судовому засіданні здійснено дослідження відеозапису з бодікамери інспектора поліції № 470787 інспектор Красуля С.І. Так, 04.01.2023 р інспектор здійснив зупинку транспортного засобу KIA NIRO номерний знак НОМЕР_1 під керуванням позивача. На місці зупинки третя особа повідомив причину зупинку транспортного засобу, що саме номерний знак покритий прозорим матеріалом, що перешкоджає та ускладнює його ідентифікацію. На підставі ст. 251 КУпАП третя особа надала фото, яке було здійснено на місці зупинки та надано для ознайомлення. Як вбачається з нагрудного відеореєстратора о 15:41:00 на номерному знаку наклейна плівка з прозорим покриттям, яке не дає можливості чітко ідентифікувати номерний знак. З відео убачається, що позивач намагається зняти таку плівку.
Крім того, відповідач покликається на скріншот з бодікамери інспектора на якому мітиться фотографія номерного знаку транспортного засобу KIA NIRO, який належить позивачу, яка розміщена на особистому телефону інспектора. Такий доказ у сукупності із наявними у справі доказами, підтверджує один і то й самий факт, а тому приймається судом до уваги.
Суд відмічає позицію позивача про те, що вказана плівка придбаним ним в мережі Інтернет.
Отже, судом установлено, що на передній номерний знак автомобіля позивача нанесено плівку, яка під певним кутом спотворює відображення номерного знаку, тобто ускладнюють його ідентифікацію.
Відповідно до 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР України.
Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно із пунктом 30.2 ПДР України на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка.
Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені.
Згідно із пунктом 2.9.в ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Отже, суд прийшов до переконання про те, що позивачем всупереч вимогам п. 2.9 ПДР України закрито номерний знав на транспортному засобі, який належить йому на праві власності, іншими предметами (плівкою), що не дає змоги чітко визначити символи номерного знаку, що підтверджено у суді належними та допустимими доказами.
У зв'язку із цим, суд критично оцінює доводи позивача про те, що така плівка наклеїна у зв'язку із обсипанням фарби на передньому номерному знаку, необхідно для більш чіткого визначення цифрової комбінації номерного знаку та не антиблікованою, адже у відповідності до п. 30.2 ПДР України забороняється закривати номерні знаки та такі повинні бути чисті і достатньо освітлені.
Відповідно до частини першої статті 121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи наведене вище, суд прийшов до переконання про те, що оскільки позивачем було порушено вимоги п. 2.9 ПДР України, що установлено судом, а відтак у третьої особи були наявні правові підстави для прийняття постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП з накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість прийнятої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Тому, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності з прийняттям постанови про адміністративне правопорушення з визнанням його вини у вчиненні адміністративного правопорушення та накладення стягнення.
Підставами для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов'язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На переконання суду, відповідачем в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України було доведено правомірність свого рішення, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що позивачем було вчинено порушення в частині керування транспортним засобом з номерним знаком з нанесенням покриття, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 121-3 КУпАП.
Стосовно посилання позивача у позовній заяві, що інспектор в постанові допустив механічну описку та вказав помилкове адресу місця розгляду справи про адміністративне правопорушення суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Вказана описка не впливає на суть вчиненого правопорушення та його кваліфікації, та не є підставою для задоволення позовних вимог. Такого ж висновку дійшов Київський апеляційний адміністративний суд у своєму рішенні 754/4807/17 від 30.10.2017 року.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
За викладених обставин, враховуючи, що відповідачем винесено постанову з дотримання вимог закону, а відтак оспрювану постнову необхідно залишити без змін, а тому задоволенні позову слід відмовити.
Щодо частини позовної вимоги про закриття провадження у справі суд відмічає, що у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України таке рішення ухвалюється у разі, якщо суд прийшов до висновку про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, що у даній справі відсутньою.
У відповідності о ст. 139 КАС України судові витрати понесені позивачем покласти на останнього.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 2, 5 - 11, 19, 73-77, 79, 90, ст. ст. 241- 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції у м. Києві, третя особа: інспектор Управління патрульної поліції у м. Києві Красуля Станіслав Ігорович про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАР №6367744 від 04.01.2023 року - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження
Повний текст рішення виготовлено 17.07.2023 року.
Суддя О. В. Лещенко