печерський районний суд міста києва
Справа № 757/30007/23-к
19 липня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12022000000001254 від 21.11.2022 року,-
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12022000000001254 від 21.11.2022 року.
У вимогах даного клопотання адвокат просить: зобов'язати слідчого ГСУ НП України або уповноважену особу зазначеного органу повернути вилучені речі, які належать ОСОБА_4 - останньому, або його адвокату ОСОБА_3 , а саме: 94 системних блоків, 47 мобільних телефона, 1 відео реєстратор, 1 MacBook, 1 iPad, 8 зошитів з записами, 15 блокнотів з записами, 1 флеш носій.
В обґрунтування вимог вказує наступне.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Киева від 14.06.2023 надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме нежитлові приміщення другого та четвертого поверху, з метою виявлення та вилучення речей, предметів та документів, що мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.
30.06.2023 згідно протоколу обшуку, слідчими НП України, в нежитлових приміщеннях другого та четвертого поверху за адресою: АДРЕСА_1 , де перебувало майно ОСОБА_4 та його працівників було виявлено та вилучено: 94 системних блоків, 47 мобільних телефона, 1 відео ресстратор, 1 МасВоок, 1 iPad, 8 зошитів з записами, 15 блокнотів з записами, 1 флеш носій.
Вказане вище арештоване майно належить ОСОБА_4 та його працівникам, які не мають статусу підозрюваних або обвинувачених у даному кримінальному провадженні та перебувають в статусі третьої особи та внаслідок вилучення майна позбавлені можливості користуватися ним, обмежені у своїх правах, що не відповідає вимогам КПК України.
В наданих суду разом з клопотанням доказах немає жодного допустимого та належного доказу, який би вказував на те, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вказане майно не використовувалось для скоєня злочину, не могло на собі зберегти будь-яку інформацію, необхідну у даному кримінальному провадженні.
У подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
У судове засідання адвокат не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, через канцелярію суду подав заяву про розгляд скарги у його відсутність, вимоги скарги підтримав, просив її задовольнити з підстав викладених у ній.
Представник Головного слідчого управління Національної поліції України у судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, проте слідчий подав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Прокурор у судове засідання не з'явився, проте подав заяву про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення скарги заперечив.
Вивчивши скаргу та дослідивши письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000001254 від 21.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Як вбачається з матеріалів скарги, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.06.2023 року у справі № 757/24428/23-к надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме нежитлові приміщення другого та четвертого поверху з метою припинення злочинних дій, установлення усіх осіб, причетних до вчинення шахрайських дій, а такало з метою виявлення та вилучення речей та документів, що мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, відповідно до переліку визначеного ухвалою слідчого судді.
30.06.2023 року на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.06.2023 року проведено обшуку у ході здійснення якого виявлено та вилучено, зокрема, майно про повернення якоо просить завник.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Згідно з положень ч. 7 ст. 236 КПК України, зокрема, предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Більше того, сам по собі факт надання дозволу на проведення обшуку з метою виявлення та вилучення певних речей та документів, предметів і грошових коштів ще не вказують на те, що вилучені речі, предмети та документи відповідають критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167, ст. 98 КПК України. Зазначене також обґрунтовується тим, що у випадку вилучення майна, яке, за переконанням органу досудового розслідування, містить відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення чи здобуте злочинним шляхом, тощо, він не пізніше наступного робочого дня зобов'язаний звернутись до слідчого судді з клопотанням в порядку ч. 5 ст. 171 КПК України про його арешт, довівши наявність обставин, визначених ст. 98, ч. 2 ст. 167, ст. 170 КПК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З доводів скарги вбачається, що орган досудового розслідування не звертався до слідчого судді з клопотанням в порядку ст. ст. 170-172 КПК України про арешт вилученого під час проведення обшуків майна.
Слідчий/прокурор про розгляд справи повідомлені належним чином, подали заяви про розгляд справи у їх відсутність, проте не надали слідчому судді рішення суду про арешт вилученого майна.
Зазначене дає підстави для висновку, що вилучене у ході обшуку майно має режим тимчасово вилученого майна.
Крім того, в ухвалі слідчого судді від 14.06.2023 року не визначено індивідуальних ознак речей, які орган досудового розслідування вправі вилучити за результатами обшуку.
Відповідно до ст.169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, зокрема, за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.
Водночас, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).
Отже, за відсутності судового рішення про арешт вилученого майна згідно ч. 5 ст. 171 КПК України, воно вважається тимчасово вилученим та підлягає негайному поверненню володільцю, у зв'язку з чим скарга адвоката підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 26, 107, 169, 170-172, 234-236, 303, 306, 307, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу - задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України у кримінальному провадженні № 12022000000001254 від 21.11.2022 року повернути ОСОБА_4 або його адвокату ОСОБА_3 майно, вилучене під час обшуку 30.06.2023 року, а саме: а саме: 94 системних блоків, 47 мобільних телефона, 1 відео реєстратор, 1 MacBook, 1 iPad, 8 зошитів з записами, 15 блокнотів з записами, 1 флеш носій.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1