Справа 350/1172/23
Номер провадження 3/350/417/2023
21 липня 2023 року селище Рожнятів
Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Пулик М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали, які надійшли від відділення поліції №2 (с-ще Рожнятів) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адмiнiстративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП), -
установив:
ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, тобто висловлювався нецензурною лайкою в громадському місці, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
Адміністративне правопорушення вчинено за таких обставин:
ОСОБА_1 15.06.2023 приблизно о 13:30 год. у сел.Рожнятів, на пл.Єдності, в магазині «Твоя краса» знаходячись в громадському місці, висловлювався нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні визнав повністю та щиро розкаявся.
Вислухавши особу, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши всі докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ст.173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони .
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні в судовому засіданні доведена дослідженими в судовому засіданні доказами, які наявні у матеріалах справи про адміністративне правопорушення.
Щодо визначення адміністративного стягнення ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП, суд враховує, що положення Кодексу України про адміністративні правопорушення відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що згідно із ст.34 КУпАП пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суд визнає його повне визнання своєї вини у вчиненому та його щире каяття, що він приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії).
Обставин, що згідно із ст.35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
Згідно із ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи обставини та характер вчиненого правопорушення, особу та вік порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідальність, відсутність будь-яких негативних наслідків від дій порушника, суд вважає, що для досягнення бажаного попереджувального і вихованого ефекту та попередження вчинення винним нових правопорушень доцільно буде звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до вимог ст. 284 п. 3 КУпАП провадження в справі закривається в разі оголошення усного зауваження.
Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити за малозначністю вчиненого правопорушення в діях ОСОБА_1 то відповідно судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.279, 283 КУпАП, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та обмежитися усним зауваженням.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП - закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Рожнятівський районний суд.
Суддя :