Справа № 346/3080/23
Провадження № 3/346/1674/23
21 липня 2023 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Калинюк О.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , приватного підприємця, громадянина України, за ч.2 ст.164-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП),
в протоколі про адміністративне правопорушення від 10.06.2023 року вказано, що того дня близько 05:30 год. у м.Коломия, вул. Грушевського,І вано-Франківської області ОСОБА_1 перевозив 393 блоки сигарет, на яких відсутні належним чином розміщені марки акцизного збору, чим порушив вимоги Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
На розгляд справи ОСОБА_1 не з'явився, 04.07.2023 року він подав письмові заперечення, в яких зазначено наступне.
ОСОБА_1 вважає, що даний протокол складено незаконно, з явними порушеннями норм КУпАП. Зокрема, в ньому протоколі про зазначено, що ОСОБА_1 є приватним підприємцем, хоча будь-яких доказів цьому до протоколу не долучено. Тобто, відсутні дані про те, що ОСОБА_1 є посадовою особою підприємств-виробників, імпортерів і продавців алкогольних напоїв чи тютюнових виробів. ОСОБА_1 хоча дійсно є підприємцем, але згідно свідоцтва платника єдиного податку серія А № 969602 він не займається виробництвом, імпортуванням чи продажем підакцизних товарів, зокрема тютюнових виробів, а видом його діяльності є роздрібна торгівля на ринках з лотків, зокрема текстильними товарами. ОСОБА_1 ніколи не мав і не має найманих працівників. Вилучені сигарети придбав про запас по низьких оптових цінах на ринку виключно для власного споживання, а також для споживання членів своєї сім'ї.
За таких обставин ОСОБА_1 не може бути суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 164-5 КУпАП.
Таким чином, всупереч вимог ст. 251 КУпАП, посадовою особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення не надано жодних доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 .
У своєму запереченні ОСОБА_1 також стверджує, що він керував автомобілем з дозволеною швидкістю, не порушував правил дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу. Однак, його було безпідставно зупинено поліцейськими, чим порушено норми ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», яка передбачає вичерпний перелік випадків, які дають право поліцейським на зупинку транспортного засобу.
Як наслідок протиправної зупинки всі подальші процесуальні дії працівників поліції є незаконними згідно доктрини «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree), яка сформульована Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України».
Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»).
ОСОБА_1 зазначає, що йому взагалі не було роз'яснено процесуальних прав, що завадило належним чином захистити свої права, оскільки він є юридично необізнаним.
В протоколі про адмінправопорушення відсутня вказівка про те, що проводився відеозапис та що він долучений до протоколу, а також яким технічним засобом проводилась відеофіксація і на якому носії вона збережена. Не зафіксовано і порушень Правил дорожнього руху чи експлуатації транспортного засобу, які б могли бути підставою зупинки транспортного засобу.
Крім того, працівниками поліції фактично було проведено незаконний обшук автомобіля без дозволу суду, в процесі якого було вилучено сигарети.
Отже, в даному випадку відсутній сам факт вчинення правопорушення.
Тому ОСОБА_1 просить провадження у даній справі про адміністративне закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення, та на підставі ст.296 КУпАП повернути йому 393 блоки сигарет.
Суддя, вивчивши подані заперечення та матеріали даної справи, дійшов таких висновків.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
В ч.1 ст.9 цього Кодексу визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов'язаний із злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об'єктивна істина, оскільки обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Підсумовуючі викладене слід також зазначити, що в своїх рішеннях у справі "Малофєєва проти Росії" та справі "Карелін проти Росії" Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коло воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Також слід зауважити, що Верховний Суд у справі №489/4827/16-а (постанова від 15.04.2020р.) зробив остаточний висновок, що рапорт інспектора не може вважатись об'єктивним доказом порушення, не може слугувати доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки поліцейський у спірних правовідносинах виступає в якості суб'єкта владних повноважень, який зацікавлений у розгляді справи.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Згідно із п. п. 4, 5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018р. №1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
В даному випадку відеозапис відсутній. Не зафіксовано і порушень Правил дорожнього руху чи експлуатації транспортного засобу, які б могли бути підставою зупинки транспортного засобу.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинності, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком.
Проте, державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Зокрема, ч.1 ст.164-5 КУпАП передбачає адмінвідповідальність за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку посадовими особами підприємств - виробників, імпортерів і продавців таких товарів.
Частиною 2 цієї статті передбачено відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано стягненню за будь-яке з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, або вчинені у великих розмірах.
Згідно з вимогами ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно абз.3 ч. 4 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Пунктом 228.9 ст. 228 Податкового Кодексу України визначено, що відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
Отже, зберігання та реалізація тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку та зберігання і реалізація таких виробів без марок акцизного податку не є тотожними поняттями.
До того ж, Законом України N 2628-VIIIвiд 23.11.2018 були внесені зміни до КУпАП, відповідно до яких з диспозиції ч. 1 ст. 164-5 цього Кодексу виключено такий вид правопорушення як "зберігання або транспортування тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору".
Разом з цим, із вказаної у протоколі фабули правопорушення дії щодо зберігання чи транспортування тютюнових виробів, на яких відсутні марки акцизного податку встановленого зразка (України) не утворюють склад зазначеного адміністративного правопорушення, будь-яких доказів на підтвердження того, що вилучені у ОСОБА_1 тютюнові вироби містять на собі підроблені або фальсифіковані марки акцизного податку, матеріали справи не містять. Отже, відсутня об'єктивна сторона правопорушення, передбачена частинами 1 і 2 ст. 164-5 КУпАП.
Крім того, суб'єкт правопорушення, вказаний в цих нормах, є спеціальний, тобто до відповідальності можуть бути притягнуті лише особи, що прямо визначені диспозицією статті, а саме: посадові особи підприємств-виробників, імпортерів і продавців алкогольних напоїв чи тютюнових виробів.
За таких обставин ОСОБА_1 не може бути суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 164-5 КУпАП
На підставі наведеного суддя дійшов висновків, що вищенаведені заперечення ОСОБА_1 є обгрунтованими, і вони не спростовані тими матеріалами, які надані органом поліції.
Стаття 247 КУпАП передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Тому провадження в даній справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення, передбаченго ч.2 ст.164-5 КУпАП.
Відповідно до ст. 265 КУпАП речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 296 КУпАП скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою. Таким чином, вилучені у ОСОБА_1 393 блоки сигарет, які передано на зберігання у вище вказаний орган поліції, підлягають поверненню ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, ст.ст. 62 Конституції України, ст.ст. 7, 164, 245, 252 КУпАП, керуючись ст.ст. 247, 265, 266, 283-285, 294 КУпАП, суддя
провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.164-5 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Вилучені речі, а саме 393 (триста дев'яносто три) блоки сигарет, зазначені в протоколі серії ВАВ № 786293 від 10.06.2023 року, повернути фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
Суддя Калинюк О. П.