Справа № 346/2576/23
Провадження № 2/346/1123/23
17 липня 2023 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді П'ятковського В.І.
секретаря Кривюк Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом адвоката Атаманюка Володимира Михайловича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
Представник позивачки, звернувшись в суд із даним позовом, посилається на те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 відносився до суспільної групи колгоспний двір, головою якого був батько позивачки - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилася спадщина за заповітом, посвідченим 04 грудня 2006 року, відповідно до якого все належне йому на момент смерті майно він заповів дочці ОСОБА_4 .
Позивачка прийняла спадщину після смерті батька та звернулася до державного нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом їй відмовлено, оскільки частки членів колгоспного двору не виділені.
Просить суд визнати за позивачкою право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розгляд справи проводити в його та позивачки відсутності.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи в її відсутності, щодо позову не заперечила.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Врахувавши заяви сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16 травня 2013 року № 24-753/04-13 передбачено, що «при вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у по господарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами».
Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 належав колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 10 жовтня 1989 року (а.с. 12).
Згідно довідки виданої у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11 січня 2022 року № 5/3/1-15 року № 2006 у вказаному будинковолодіннs станом на 01 липня 1990 року були зареєстровані та проживали крім голови колгоспного двору його дружина ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , син - ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка ОСОБА_1 та онука ОСОБА_2 (а.с. 25).
Відповідно до копії заповіту, посвідченого 04 грудня 2006 року секретарем Товмачицької сільської ради, зареєстрованим в реєстрі за № 148 заповів все належне йому на момент смерті майно ОСОБА_4 (а.с. 55-56).
Постановою державного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Мануляк І.В. позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку із тим, що право власності на будинковолодіння зареєстровано за головою колгоспного двору та не виділені частки інших членів двору (а.с. 16).
Згідно даних технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 12 вересня 2022 року, його загальна площа його складає 78,7 кв.м., житлова - 52,0 кв.м (а.с. 18-19).
Згідно висновку про вартість майна від 30 січня 2023 року, ринкова вартість будинковолодіння становить 98 400 грн (а.с. 27).
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Пункт 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Виходячи з того, що позивачці на праві власності належить нерухоме майно і це право не порушує нічиї права і охоронювані законом інтереси, однак, вона не взмозі оформити власність через те, що частки членів колгоспного двору в майні, до дня смерті голови двору, не виділені , а відповідачка, як член колгоспного двору, не заперечила проти визнання права власності на спадкове майно за позивачкою, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_4 право власності на будинковолодіння шляхом задоволення позову.
На підставі наведеного та ст.ст. 15, 16, 328, 392, 1217, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 247 ч. 2, 263, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителькою АДРЕСА_1 - право власності на житловий будинок, позначений в технічному паспорті під літерою «А», загальною площею 78,7 кв.м. житловою - 52,0 кв.м. та господарські будівлі і споруди: літню кухню позначену літерою «Б», сараї позначені літерами «В, Г», вбиральню позначену літерою «Д», навіс позначений літерою «Ж,З», погріб позначений літерою «К», криницю позначену «№1» огорожу позначену «№2», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 19 липня 2023 року.
Суддя П'ятковський В. І.