Справа № 346/1770/23
Провадження № 3/346/1894/23
13 липня 2023 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
Суддя Коломийського міськрайонного суду П'ятковський В.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, українця, громадянина України,
- за ст. 173-2 ч. 2 КУпАП,
31 березня 2023 року відносно Івасютина складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №289689, про те, що він цього дня о 16 год висловлювався нецензурними словами відносно дружини ОСОБА_2 , погрожував фізичною розправою, чим вчинив психологічне насильство.
Дослідивши протокол у справі про адміністративне правопорушення та надані докази, суд вважає, що вина Івасютина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, не доведена належними та достатніми доказами, виходячи із наступного.
Так постановою судді матеріали справи двічі направлялися до відділу поліції для належного оформлення та доопрацювання у зв'язку із відсутністю доказів притягнення особи протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП
Як вбачається із рапортів працівника поліції такі докази відсутні, і на Івасютина помилково складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 ч. 2 КУпАП у зв'язку із тим, що під час оформлення адміністративних матеріалів не працювала база ІПНП.
Відповідно до ст. 251 КУПАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Частина друга вказаної статті передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП від 31 березня 2023 року, щодо Івасютина не вказано вповноваженою особою на повторність вчиненого ним адміністративного правопорушення протягом року після накладення адміністративного стягнення, а також не надано доказів притягнення вказаної особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Враховуючи викладене, дії Івасютина у даній справі підлягають кваліфікації за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії», за умови наявності певної неточності чи суперечностей, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Суд лише оцінює докази з точки зору їх достатності, достовірності, допустимості і належності.
Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на вищенаведене, беручи до уваги, що суд відповідно до норм чинного законодавства про адміністративні правопорушення не наділений повноваженнями змінювати кваліфікацію діянь особи, визначену у протоколі про адміністративне правопорушення. Тому, приходжу до висновку про відсутність в діях Івасютина складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, у зв'язку з чим вважаю за необхідне провадження по справі закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 221, 283, 284, 294 КУпАП, суд,
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч. 2 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, згідно п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності до Івано-Франківського апеляційного суду на протязі десяти днів, з дня винесення постанови.
Суддя П'ятковський В. І.