Справа № 344/12632/23
Провадження № 1-кс/344/4888/23
14 липня 2023 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника заявника адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в частині в рамках кримінального провадження №42022091780000093 від 29.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України,-
Представник заявника звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №42022091780000093 від 29.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.
В обґрунтування клопотання покликається на те, що ухвалою суду від 01.05.2023 року накладено арешт на автомобіль «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 , який на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу належить ОСОБА_4 із забороною володіння, користування та розпорядження ним.
Представник заявника просить скасувати арешт на даний автомобіль, зважаючи на те, що проведено всі необхідні слідчі дії та повність оглянуто даний автомобіль, зазначивши, що ОСОБА_4 не має жодного відношення до обставин справи, по яких проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, а тому подальше обмеження права в користуванні даним автомобілем не є виправданим, на його думку.
На даний час ОСОБА_4 не був допитаний в якості свідка, тому враховуючи те, що на його думку на даний час проведені всі необхідні слідчі дії, просить скасувати арешт на вказаний автомобіль.
Представник заявника в судовому засіданні клопотання підтримав, просив скасувати арешт на автомобіль «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 .
Прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 подано до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутності, просить відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту на майно в частині користування, у зв'язку із тим, що триває досудове розслідування кримінального провадження №42022091780000093 від 29.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, у ході якого невстановлені ще всі особи, які можуть бути причетні до вчинення даного злочину.
Слідчий подав заяву про розгляд клопотання у його відсутності, заперечив щодо задоволення даного клопотання.
Заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Ст. 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як передбачено ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Покликаючись на необґрунтованість накладення арешту майна (згідно пояснень в судовому засіданні), а також фактично на те, що в подальшому арешті майна відпала потреба, представник заявника звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
Прокурор щодо задоволення клопотання заперечив, оскільки на даний час проводиться досудове розслідування в даному кримінальному провадженні, а даний автомобіль визнано речовим доказом, здійснюється комплекс слідчих дій.
В той же час, слідчий суддя зауважує, що зі змісту ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 01 травня 2023 року у справі №344/7306/23 вбачається наступне:
«Як встановлено, з метою недопущення незаконного переправлення особи ОСОБА_6 через державний кордон України, відповідно порушення недоторканості державного кордону України а також порядку функціонування пропускного режиму, що діє пунктах пропуску через державний кордон, працівниками УКР ГУНП в Івано-Франківській області здійснено переслідування та блокування транспорту, який використовували невстановлені досудовим розслідуванням особи для організації незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України. Проте водію та пасажирам автомобіля вдалося втекти, а автомобіль «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 вони покинули на польовій дорозі за координатами 49,7649516, 22,9517386 в Мостиському району, Львівської області, де 26.04.2023 він був вилучений.
Згідно інформаційної довідки автомобіль «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 належить ОСОБА_7 .
Постановою слідчого відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_8 від 26.04.2023 року вилучений автомобіль визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42022091780000093 від 29.11.2022.
Отже, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню вважаю вказаний захід забезпечення доцільним, співмірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження, тому клопотання слід задоволити».
Таким чином, згідно інформаційної довідки автомобіль «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 належить ОСОБА_7 .
Існування наданого слідчому судді Договору купівлі-продажу транспортного засобу 7878/23/1/007618 від 18.04.2023 року, за змістом якого транспортний засіб «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 було відчужено ОСОБА_4 , не свідчить про те, що станом на даний час власником даного транспортного засобу є ОСОБА_4 , оскільки право власності на транспортний засіб не зареєстровано ним у встановленому законом порядку.
При цьому в рамках даного судового провадження питання власності на спірний автомобіль виходить за межі компетенції слідчого судді.
Відтак, в задоволенні клопотання представника ОСОБА_4 про скасування арешту майна слід відмовити, оскільки він не відноситься до категорій осіб, які можуть звертатися з клопотанням про скасування арешту майна згідно абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України.
У рішеннях Європейського суду з прав людини Суд неодноразово доходив до висновку, що зберігання майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства (рішення у справах Смірнов (Smirnov), п. 57, та «East West Alliance Limited», п. 188). При цьому, має існувати розумне пропорційне співвідношення між використаними засобами та метою, яку прагнуть досягти будь-якими заходами, що застосовуються державою, у тому числі тими, що призначені для здійснення контролю за користуванням майном особи. Ця вимога виражена у визначенні «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи (рішення у справі «Едвардс проти Мальти» (Edwards v. Malta), № 17647/04, п. 69, від 24 жовтня 2006 року, з подальшими посиланнями, та вищезгадане рішення у справі Смірнов (Smirnov).
За таких обставин слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання заявника.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174, 309 КПК України, -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в частині в рамках кримінального провадження №42022091780000093 від 29.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 21.07.2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1