Справа № 559/1833/23
Провадження № 2/559/459/2023
17 липня 2023 року м. Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Панчука М.В.,
за участі секретаря судового засідання Крушняк О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
представник ТзОВ «Бізнес Позика» звернувся у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 44 976,43 грн, а також судових витрат у справі. В обґрунтування позову вказує, що 13.01.2022 між Товариством та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту № 258014-КС-005, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», за умовами якого відповідачу надано у кредит грошові кошти в розмірі 20 000 грн, строком на 24 тижні, які останній зобов'язався повернути зі сплатою відсотків за користування позикою. Разом з тим, ОСОБА_1 не належним чином виконував свої кредитні зобов'язання та лише частково сплатив заборгованість за Договором про надання кредиту № 258014-КС-005 від 13.01.2022 на загальну суму 7 340 грн. Станом на 22.05.2023 у відповідача існує заборгованість за вказаним правочином в загальному розмірі 44 976,43 грн, з яких: 20 000 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 24 258,80 грн - сума прострочених платежів по процентах та 690,63 грн - сума прострочених платежів за комісією. Враховуючи наведене просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 44 976,43 грн та витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 02 червня 2023 року відкрито провадження та визначено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача ТОВ «Бізнес позика» в судове засідання не з'явилася, до суду подала заяву про розгляд справи за відсутності представника, зазначила, що позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач, будучи належно повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, заяв та клопотань від нього не надходило.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з'ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТзОВ «Бізнес Позика» 13 січня 2022 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір про надання кредиту, яку відповідач прийняв на умовах визначених офертою (А.С.11-14).
Таким чином, 13 січня 2022 року між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту № 258014-КС-005, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», за умовами якого відповідачу надано у кредит грошові кошти в розмірі 20000 грн., строком на 24 тижні, до 30.06.2022, які останній зобов'язався повернути зі сплатою відсотків за кожен день користування позикою. Згідно даного договору вказано, що орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 44 040 грн (а.с. 9-10).
Позивач виконав свою частину умов кредитного договору у повному обсязі та перерахував ОСОБА_1 кредит в розмірі 20000 грн., що підтверджується відповідним платіжним документом (а.с.17).
Із долученого до справи розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 22.05.2023 загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 становить 44 976,43 грн, з яких: 20 000 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 24 258,80 грн - сума прострочених платежів по процентах та 690,63 грн - сума прострочених платежів за комісією (а.с. 7-8).
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України)
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України. Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Такі правові висновку викладені у постановах Верховного Суду України від 09.09.2020 у справі №732/670/19 та від 23.03.2020 у справі №404/502/18.
В статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Положення ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно ЗУ «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначений цим Законом.
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення такого Договору на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При вирішенні спору судом враховується, що відповідач користувався кредитними коштами та здійснював погашення заборгованості за отриманим кредитом, був повідомлений про умови, правила та відсотки банку, однак здійснювані ним платежі були не регулярними та в недостатньому розмірі. Отже, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, що створило заборгованість. Крім того, відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий банком розрахунок заборгованості за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суду не надав, отже наявні підстави для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2 147,20 грн, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК, України, ст.ст. 526, 536, 626, 628, 629, 638, 1050, 15054 ЦК України, ЗУ «Про електронну комерцію», суд
вирішив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26 офіс 411, м. Київ) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту № 258014-КС-005 від 13 січня 2022 року в розмірі 44976 (сорок чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) гривеннь 43 копійки, що складається із: 20000 грн - суми прострочених платежів по тілу кредиту, 24285,80 грн - суми прострочених платежів по процентах, 690,63 грн - суми прострочених платежів за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Дата складання повного судового рішення - 21 липня 2023 року.
Суддя М.В. Панчук