Дата документу 20.07.2023Справа № 554/6478/23
Провадження № 2-о/554/433/2023
20 липня 2023 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.
при секретарі - Грай К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Полтава цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Шевченківський районний у місті Полтаві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно -Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми), про встановлення факту народження дитини, -
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій прохала суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Севастополь, Україна, народилася ОСОБА_2 , матір'ю якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про батька дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , просила внести на підставі ч. 1 ст. 135 СК України та вказати батьком ОСОБА_3 , громадянина України.
В обґрунтування своїх заявлених вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у пологовому будинку м. Севастополь вона народила доньку ОСОБА_2 . При народженні дитини їй було видано довідку з акушерського стаціонару. ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбу не перебуває та є матір'ю одиначкою. У зв'язку з тим, що медичні документи про народження, отримані на території АР Крим зразка російської федерації є недійсними, а довідка про народження дитини видана компетентною установою України відсутня, заявник позбавлена можливості отримати свідоцтво про народження на території України в позасудовому порядку, у зв'язку з чим звернулися до суду з даною заявою.
У заяві про встановлення факту народження дитини заявник просила проводити розгляд справи без їх участі та участі їхнього представника.
Заінтересована особа Шевченківський районний у місті Полтаві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно -Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, про причину неявки до суду представника суд не повідомлено.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України , яка народилася у м. Керч АР Крим, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с.5-8).
ІНФОРМАЦІЯ_1 у заявниці у м.Севастополі, Україна, народилася донька - ОСОБА_2 , що слідує із свідоцтва про народження від 17 жовтня 2018 року, виданого органом, створеним у порядку, не передбаченому Законами України. У свідоцтві про народження матір'ю дитини зазначено ОСОБА_1 , батьком ОСОБА_3 (а.с. 10).
Факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Севастополь, Україна, у ОСОБА_1 дитини жіночої статі вагою 3120 кг., зріст 50 см, підтверджується Свідоцтвом акушерського стаціонару про новонародженого виданого 17.10.2018 Другим педіатричним відділенням «Поліклініки №1» (а.с.9).
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім'ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Згідно ч. 2 ст. 317 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження фізичної особи та її походження проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові; походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків. Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, документи, що підтверджують факт народження.
Відповідно до роз'яснень, даних в п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
За положеннями ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Проте, оцінюючи надані заявником документи про народження, суд виходить з того, що народження дитини є юридичним фактом, що має наслідком зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.
Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Таким чином, суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про народження дитини, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів народження дитини на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на повагу до приватного та сімейного життя тощо. Крім того, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.
Встановлення факту народження дитини необхідно заявнику для отримання свідоцтва про народження.
У відповідності з ч. ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Для проведення державної реєстрації народження дитини є об'єктивні перешкоди, тому суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви в частині встановлення факту народження дитини - дівчинки, ім'я - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м.Севастопаль, Україна, яка народилася у матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати заявникам свідоцтво про народження їх дитини, видане державним органом України.
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 17.10.2018 р. Відділом реєстрації народження м. Сімферополя Департаменту запису актів громадського стану Міністерства юстиції Республіки Крим у м. Сімферополь АР Крим вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_2 , батьками якої зазначено ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.10) .
Вказане свідоцтво про народження є юридично - недійсним, жодних правових наслідків на території України не створює, але вказує на юридичний факт народження дитини жіночої статі.
У зареєстрованому шлюбі заявник не перебуває, про що і вказує у своїй заяві.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про громадянство України» новонароджена дитина заявників є громадянином України як особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження є громадянином України.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 144 СК України реєстрація народження дитини провадиться державним органом реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові.
Відповідно до ч. 1 ст. 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їх згодою.
Відповідно до ч.1, 1 ст. 146, 147 СК України, ім'я дитини визначається за згодою батьків, по батькові дитина визначається за іменем батька.
Відповідно до ч.1 ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
У зв'язку з цим, не підлягають задоволенню вимоги, щодо визначення відомостей про батька дитини, оскільки заявлені вимоги в цій частині відносяться до компетенції органів РАЦС.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст. 5,76-81, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 315-319, 430 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Встановити факт народження дитини - ОСОБА_2 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місто народження - м.Севастополь, Україна, у матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України.
В іншій частині заявлених вимог - відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України рішення суду про встановлення факту народження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підлягає до негайного виконання. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заявник - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 .
Заінтересована особа - Шевченківський районний у місті Полтаві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно -Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми), місце знаходження м.Полтава, вул.Соборності, 8, код ЄДРПОУ 40455272.
Суддя Л.І.Савченко