Справа № 538/1353/23
Провадження № 2-а/538/15/23
20 липня 2023 року м. Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Цімботи Л.Г., з участю секретаря Дугніст А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Лохвиця адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Заводської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Заводської міської ради і просить визнати протиправною та скасувати Постанову № 5 від 04.07.2023 р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, винесену адміністративною комісією при виконкомі Заводської міської ради, якою на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 6800 грн. за продаж слабоалкогольного напою неповнолітній особі (ч.2 ст. 156 КУпАП) та закрити провадження по справі. В обгрунтування позову вказує, що 04.07.2023 р. адміністративною комісією при виконавчому комітеті Заводської міської ради було винесено Постанову № 5 про накладення адміністративного стягнення, якою на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 6800 грн. за те, шо вона нібито продала слабоалкогольний напій неповнолітній особі (ч.2 ст. 156 КУпАП). Вважає, що дана постанова є протиправною та підлягає скасуванню з наступних підстав, вона не є суб'єктом правопорушення, так як вона не працівник торгівлі і не здійснювала продажу товарів в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_1 . Власник магазину попросив приглянути за товаром на час його відсутності. Крім того, відповідачем не доведено факту вчинення нею адміністративного правопорушення та не надано жодного доказу про наявність її вини, відсутні свідки, чек щодо розрахунку за товар, а на відеозаписі з бодікамери інспектора відсутній сам факт продажу, тому у відповідача відсутні будь-які докази на підтвердження вчинення нею інкримінованого адміністративного правопорушення. Тому вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 13.07.2023, адміністративний позов призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
18.07.2023 р. до суду надійшов відзив відповідача, з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог, заперечення аргументовані тим, що 29.06.2023 р. на адресу виконавчого комітету Заводської міської ради надійшли адміністративні матеріали по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП України відносно ОСОБА_1 та адміністративний протокол ВАБ № 969632 від 17.06.2023 р. за ч. 2 ст. 156 КУпАП на ОСОБА_1 від відділення поліції № 2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області. Як вбачається з пояснень неповнолітньої ОСОБА_2 та з відеозапису, продавцем ОСОБА_1 магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » їй було продано слабоалкогольний напій. Даний факт був підтверджений ОСОБА_1 . З огляду на викладене, враховуючи адміністративні матеріали та надані пояснення ОСОБА_1 , адміністративною комісією при виконкомі Заводської міської ради Миргородського району накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 6 800 грн.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгля справи без її участі, вимоги позову підтримала в повному обсязі.
Представник позивача адвокат Панченко О.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, суду пояснила обставини викладені в позові, наголосила на тому, що ОСОБА_1 не може бути суб'єктом правопорушення та підлягати відповідальності за ч. 2 ст.156 КУпАП, тому відсутній склад такого, а відтак винесена відповідачем постанова є протиправною. Після дослідження письмових документів, висловила думку про те, що складені адміністративні матеріали, що надійшли на розгляд адмінітративної комісії, є провокативними.
Представник відповідача в судовому засіданні просила в позові відмовити, заперечення аргументувала аналогічно викладеним у відзиві на позов, додатково пояснила, проте, що позивач не була працевлаштованою не звільняє її від відповідальності адже стороння особа не могла б здійснити продаж. Крім того, зазначила, що вина підтверджується поясненням неповнолітньої, переглянутим відеозаписом, і ОСОБА_3 під час розгляду справи адміністративною комісією визнавала факт продажу слабоалкогольного напою.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінюючи зібрані і надані докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 04.07.2023 р. адміністративною комісією при виконавчому комітеті Заводської міської ради було винесено Постанову № 5 про накладення адміністративного стягнення, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 6800 грн. за ч. 2 ст. 156 КУпАП.
Як вбачається з протоколу № 5 засідання адміністративної комісії при виконкомі Заводської міської ради від 04.07.2023, за результатами проведення якої було прийнято вищевказану Постанову № 5, в ньому зазначено, що " ОСОБА_1 підтвердила, що дійсно 17.06.2023 в магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ... зайшла дівчина, якій на вигляд було більше 18 років, документи її не затребувала та здійснила розрахунок за слабоалкогольний напій ... неповнолітній..."
Згідно наданих відповідачем на виконання ухвали про відкриття провадження від 13.07.2023 р. адміністративних матеріалів до адміністративної комісії від ВП № 2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області надходили такі матеріали: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 969632 від 17.06.2023р про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 156 ч. 2 КУпАП, письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , неповнолітньої ОСОБА_2 , копія Свідоцтва про реєстрацію ФОП ОСОБА_4 , копія свідоцтва платника єдиного податку, копія паспортів ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 789561 від 17.06.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 164 ч. 1 КУпАП, протоколи огляду та вилучення від 17.06.2023 та рапорти працівника поліції, в одному з яких зазначено, що ОСОБА_1 офіційно не працевлаштована, трудовий договвір між ФОП та нею відсутній.
Частиною 2 статті 156 КУпАП передбачено відповідальність саме працівника підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування за порушення правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк, згідно п. 19 ст. 4 КАС України.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності, що встановлено ст. 7 КУпАП.
Відповідно до ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особам, які не досягли 18 років.
Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 цього Кодексу.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, відповідно до ст. 251 КУпАП.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У адміністративному матеріалі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 КУпАП відсутні докази того, що ОСОБА_1 є чи була працівником магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою АДРЕСА_1 , та відповідно може бути суб'єктом інкримінованого правопорушення й дійсно порушила вказані у протоколі про адміністративне правопорушення вимоги, більше того про відсутність трудового договору зазначено в рапорті працівника поліції.
Таким чином, суд вважає, що адміністративною комісією позивач була притягнута до адміністративної відповідальності без дотримання вимог щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, тому постає питання об'єктивності та правомірності прийнятої постанови.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі- Конвенція), справедливий судовий розгляд забезпечується через певні права обвинуваченого на: a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього; b) мати достатньо часу й можливостей для підготовки свого захисту; c) захищати себе особисто чи використовувати правову допомогу захисника на свій розсуд або, за браком достатніх коштів для оплати послуг захисника, користуватися послугами призначеного йому захисника безоплатно, якщо цього вимагають інтереси правосуддя; d) допитувати свідків обвинувачення або мати право на те, щоб їх допитали, а також вимагати виклику і допиту свідків з його сторони на тих же умовах, що й свідків обвинувачення; e) отримувати безкоштовну допомогу перекладача, якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не говорить цією мовою.
Критерії недопустимості доказів ЄСПЛ віддає на розсуд національному законодавцеві, утримуючись від пред'явлення конкретних вимог.
Аналізуючи практику ЄСПЛ, можна зробити висновок, що при вирішенні питання про недопустимість доказів, національні суди повинні мати на увазі можливість обвинуваченого оскаржувати допустимість доказів, заперечувати проти них, а також обставини в процесі збирання доказів, що дозволяють їх вважати неприпустимими (Постанови ЄСПЛ у справі «Ялло проти ФРН» від 11.07.2006, у справі «Биков проти РФ» від 10.03.2009). Більш того, при дослідженні і оцінці доказів суди повинні враховувати подані зауваження і доводи сторін по таких доказів. Тільки в такому випадку судовий розгляд на підставі п.1 ст.6 Конвенції 1950 р. можна вважати справедливим.
У вирішенні питання про справедливий судовий розгляд ЄСПЛ, застосовує концепцію «плодів отруєного дерева», тобто оцінку допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно. ЄСПЛ виходить з того, що при недопустимості одного доказу в єдиному ланцюжку, суд повинен в подібному випадку вирішити питання про справедливість судового розгляду в цілому.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Приймаючи рішення про задоволення позову суд звертає увагу на те, що всупереч ст. 77 КАС України відповідачем не було надано доказів, що при розгляді справи адміністративною комісією з'ясовувалося, чи була ОСОБА_1 суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, крім того в суді представником відповідача не заявлялося клопотань ні про допит свідків, ні про огляд відеозаписів, що були додані до адміністративних матеріалів, що надійшли з ВП № 2 Миргодського РВП, і не були надані суду при наданні документів на виконання ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України,за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи викладені норми права, та враховуючи, що адміністративною комісією при розгляді протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності позивача не було повного з'ясування обставин справи, суд вважає, що існують правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 , тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 73-76, 77, 79, 229, 243, 244, 245, 246, 257, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Заводської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати Постанову № 5 від 04.07.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, винесену адміністративною комісією при виконкомі Заводської міської ради, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 6800 грн. за ч.2 ст. 156 КУпАП.
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП закрити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Лохвицький районний суд Полтавської області.
Суддя Лохвицького
районного суду Л.Г.Цімбота