Справа № 308/6921/23
(заочне)
12 липня 2023 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суду Закарпатської області:
під головуванням судді Іванова А.П.,
при секретарі судового засідання Боті О.І.,
за участі позивачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила права користування житловим приміщенням,
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить визнати останнього таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком за адресою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявленого сторона позивача посилається на те, що позивач є власником вищевказаного житлового будинку, яку набула за договором купівлі-продажу з відповідачем, за умовами якого останній та ОСОБА_3 зобов'язалися знятися із реєстрації місця проживання, однак в даній квартирі й надалі значиться зареєстрованими відповідач. Стверджує, що останній не є членом сім'ї позивача, на даний момент фактичне місце проживання відповідача їй не відоме, останній у вказаному житлі не проживає, що стверджується довідкою за фактом перевірки поліції. Вказує, що реєстрація відповідача у належному їй помешканні порушує право власності позивача на вказане майно, остання несе зайві витрати по утриманню житла, зокрема сплати комунальних послуг, які обраховуються від кількості зареєстрованих осіб.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд позов задовольнити позов, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час слухання справи був повідомлений належним чином, зокрема шляхом виклику через вебпортал Судова влада України, відзив до суду від нього не надходив.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди представника позивачки, на підставі ст. 280, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
Позивачка у відповідності до договору купівлі-продажу житлового будинку від 01.10.2021, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Шимон Л.В. за реєстровим №287, є власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . Право власності позивачки на вказаний об'єкт нерухомості також стверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За пунктом 3.11 позивачка як покупець надала продавцю ОСОБА_2 та зареєстрованій у цьому помешканні ОСОБА_3 право бути зареєстрованими у відчужуваному житловому будинку до 31.12.2022.
Місце проживання відповідача згідно з довідки Відділу реєстрації місця проживання Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 05.01.2023 №40/13-21 й надалі зареєстроване у вказаніому житловому будинку.
Довідкою з Ужгородського РУП від 08.03.2023 №1955/106/25-2023 стверджується, що відповідач за вказаною вище адресою не проживає тривалий час, 25.09.2019 перетнув ДК України в напрямку Словаччини й станом на 01.03.2023 перебуває за межами території України.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до ч.2 ст. 64 ЖК УРСР до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Статтею 163 ЖК УРСР визначено, що у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу. Тимчасова відсутність наймача та членів його сім'ї не звільняє їх від виконання обов'язків за договором найму жилого приміщення.
Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За положенням ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до пп. 2 п. 50 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою КМУ від 7 лютого 2022 року № 265, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Враховуючи вищенаведене, заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки стороною позивача доведено, що відповідач не проживає в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , останній не є членом сім'ї позивачки та у нього відсутні будь-які майнові права на житловий будинок, так як він відчужив такий позивачці, який наразі належить їй на праві приватної власності. При цьому реєстрація місця проживання відповідача в помешканні, що належить на праві власності позивачці, створює їй незручності, зокрема в частині тягаря утримання такого.
Керуючись ст.4,5,13,81,247 ч.2,263-265,280-289 ЦПК України, суд
ухвалив:
Визнати ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання якого за адресою АДРЕСА_1 , таким, що втратив право користування житловим будинком за адресою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, в порядку ст. 284 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов