Справа № 308/4833/23
(заочне)
10 липня 2023 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Іванова А.П.,
за участі секретаря судового засідання Боти О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості,
встановив:
28.03.2023 представник позивача ТОВ «Інтеркеш Україна» адвокат Ковач І.В. звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з вищевказаним позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з останніх солідарно кредитну заборгованість в сумі 59732 грн., а також судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16.03.2021 між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4-32552 від 16.03.2021, згідно з яким остання отримала кредит в сумі 20000 грн. зі сплатою 127, 75 % річних з кінцевим терміном повернення кредиту 16.03.2022. З метою забезпечення фінансових зобов'язань позичальника 16.03.2021 між відповідачкою ОСОБА_2 та позивачем укладено договір поруки №32552/2. Свої зобов'язання за кредитним договором ТзОВ «Інтеркеш Україна» виконало повністю. Однак відповідачка ОСОБА_1 не виконала належним чином свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 02.03.2023 виникла заборгованість по кредиту на загальну суму 59732 грн., яка складається з наступного: 18094 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 37591 грн. - заборгованість за відсотками; 3525 грн. - нараховане інфляційне збільшення заборгованості, 522 грн. - 3 % річних в порядку ст. 625 ЦК України. Вичерпавши можливість досудового врегулювання спору, у зв'язку з невиконанням зобов'язання у добровільному порядку, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав в судовому порядку.
У судове засідання представник позивача не з'явився, однак в прохальній частині позову вказано про проведення розгляду справи за відсутності сторони позивача.
Відповідачі в судове засідання повторно не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, зокрема шляхом розміщення повідомлення про виклик до суду на вебпорталі Судова влада України, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення справи до суду не надходило, відзив на позовну заяву на адресу суду не надходив.
На підставі наведеного, керуючись ч. 4 ст. 223, 280-281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи За ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.
16.03.2021 між ТОВ «Інтеркеш Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №4-32552 від 16.03.2021, відповідно до умов якого відповідачка отримала від позивача суму грошових коштів у 20000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 127, 75% річних. Строк дії договору дванадцять місяців, кредит надається строком з 16.03.2021 до 16.03.2022. (розділ І кредитного договору)
Відповідно до видаткового касового ордеру від 16.03.2021 відповідачка ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у сумі 20000 грн., що підтверджується її підписом у такому та чому передувала її заява про видачу коштів.
16.03.2021 між позивачем як кредитором, відповідачкою ОСОБА_1 як позичальником, ОСОБА_2 як поручителем укладено договір поруки №32552/2, за змістом якого поручитель зобов'язується перед кредитором у повному обсязі відповідати за виконання своїх зобов'язань за вищевказаним договором (п. 1.1).
Відповідно до п.п. 2 п. 2.2.2. кредитного договору позичальник зобов'язаний погашати кредит та сплачувати проценти в порядку визначеному Договором.
Згідно з п. 3.1. кредитного договору визначено, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка розрахунків, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Вказаним графіком визначено періодичність та розміри платежів з повернення кредиту та сплати процентів за його користуванням. З графіка розрахунку видно, що з таким відповідачка ОСОБА_1 ознайомлена, що стверджується її підписом.
Згідно з п. 6.7. кредитного договору у кожному випадку невиконання (або неналежного виконання) позичальником своїх зобов'язань за договором (відносно повноти та строків сплати відсотків за кредитом та/або сплати відсотків та/або повернення кредиту не в повному обсязі) позичальник сплачує пеню в розмірі 1 % за календарний день від суми виданих грошових коштів та у разі порушення графіка погашення кредиту зазначеного в додатку № 1, позичальник сплачує пеню в розмір 100 грн.
Таким чином судом встановлено, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язаний щомісячно повертати кредит рівними частинами відповідно до умов кредитного договору, щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом, а також сплатити неустойку за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування ним.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як передбачено п.п. 3 п. 2.1.1. кредитного договору, кредитодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів за наявності хоча б однієї із зазначених обставин: 1) затримання сплати частини кредиту та/або процентів більш як на один календарний місяць; 2) перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на 10 %; 3) несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п'ять відсотків суми кредиту; 4) іншого істотного порушення умов договору.
Так, судом також встановлено, що у зв'язку порушенням умов кредитного договору щодо повернення кредиту ТзОВ «Інтеркеш Україна» надіслало відповідачці ОСОБА_1 про погашення заборгованості за кредитним договором.
В досудовій вимозі від 28.09.2021, надісланій позичальнику, зазначено, що відповідно до умов договору місячний платіж до 16.06.2021 не внесено, а відтак необхідно до 05.10.2021 сплатити 23660, 81 грн. заборгованості за кредитом.
Аналогічна досудова вимога від 28.09.2021 надіслана поручителю.
Повторно досудові вимоги надсилалися 25.01.2022,16.03.2021 та 25.11.20121.
За твердженням позивача такі залишені без задоволення.
З розрахунку заборгованості до кредитного договору (карточки платежів по кредиту) видно, що відповідачкою ОСОБА_1 здійснювалося часткове погашення заборгованості, однак внаслідок неналежного виконання зобов'язання (несвоєчасно та в меншому, аніж передбачено графіком розмірі) станом на 02.03.2023 виникла заборгованість по кредиту на загальну суму 59732 грн., яка складається з наступного: 18094 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 37591 грн. - заборгованість за відсотками; 3525 грн. - нараховане інфляційне збільшення заборгованості, 522 грн. - 3 % річних в порядку ст. 625 ЦК України.
До позовної заяви додано розрахунок інфляційних збитків та 3% річних, який становить суму у 3525, 72 грн. та 522 грн. й проведений за період з 17.03.2022 по 02.03.2023 на суму боргу у 18094 грн.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В силу норм ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або не належне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно ст. 554 ЦУ України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що з відповідачок слід стягнути солідарно на користь ТОВ «Інтеркеш Україна» суму заборгованості за кредитним договором.
Оскільки відповідачка ОСОБА_1 доказів щодо повного погашення заборгованості за кредитним договором суду не представила, не спростувала документально нарахований позивачем розмір заборгованості,приймаючи до уваги, що порушення боржником зобов'язання, забезпечене порукою, з урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та, враховуючи факт неналежного виконання відповідачкою умов кредитного договору, забезпеченого порукою, суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити та стягнути з відповідачів на користь позивача солідарно заборгованості за кредитним договором на загальну суму 59732 грн., яка складається з наступного: 18094 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 37591 грн. - заборгованість за відсотками; 3525 грн. - нараховане інфляційне збільшення заборгованості, 522 грн. - 3 % річних в порядку ст. 625 ЦК України, розрахованих за період з 17.03.2022 по 02.03.2023 на вказану суму боргу за тілом кредиту. В задоволення решти позовних вимог слід відмовити з наведених вище підстав.
Згідно з приписами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог
Керуючись ст. ст. 13, 76, 80, 81, 82, 89, 141, 258, 263-265, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 610-612, 625, 627, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд
ухвалив:
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» (код ЄДРПОУ 39000364, адреса місцезнаходження Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Швабська, 17) заборгованість за кредитним договором №4-32552 від 16.03.2021 станом на 02.03.2023 у сумі 59732 (п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот тридцять дві) гривні, яка складається з наступного: 18094 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 37591 грн. - заборгованість за відсотками; 3525 грн. - нараховане інфляційне збільшення заборгованості, 522 грн. - 3 % річних в порядку ст. 625 ЦК України, розрахованих за період з 17.03.2022 по 02.03.2023.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» (код ЄДРПОУ 39000364, адреса місцезнаходження Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Швабська, 17) судовий збір в сумі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» (код ЄДРПОУ 39000364, адреса місцезнаходження Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Швабська, 17) судовий збір в сумі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов