Справа № 473/2470/23
іменем України
"21" липня 2023 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - Ротар М.М.
при секретарі - Лукіянчиній Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди,
встановив
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив стягнути заборгованість з виплати орендної платив сумі 7600 грн., а також розірвати договір оренди землі від 06.02.2018 року.
Ухвалою суду від 19 травня 2023 року відкрито провадження по справі та справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
21 липня 2023 року в суд надійшла заява від представника позивача про закриття провадження по справі, у зв'язку з відмовою від позову. В той же час, представник позивача просив вирішити питання про повернення 50% судового збору.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Частиною 3 ст. 206 ЦПК України встановлено, що у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Беручи до уваги, що відмова від позову є виключним правом позивача і не порушує права інших учасників справи, підстав для не прийняття заяви про закриття провадження у справі судом не встановлено, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову та закрити провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Згідно з платіжною інструкцією 0.0.2987019041.1 від 09.05.2023 року та 0.0.2987028388.1 від 09.05.2023 року позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн. і 1073,60 грн. відповідно.
Положеннями ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі, зокрема, відмови позивача від позову суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. З огляду на викладене, п'ятдесят відсотків суми сплаченого позивачем судового збору підлягає поверненню та його розмір становить 1073,60 грн. (1073,60+1073,60 : 50%).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49,142, 206,255 ЦПК України, суд,
ухвалив
Прийняти відмову ОСОБА_1 від позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди.
Провадженні у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди - закрити.
Повернути ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три грн..) 60 коп., що був сплачений ним відповідно до платіжної інструкції 0.0.2987019041.1 від 09.05.2023 року.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду у 15-й денний термін з дня проголошення.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання.
Суддя М.М. Ротар