Справа № 344/7718/20
Провадження № 22-ц/4808/865/23
Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г. В.
Суддя-доповідач Фединяк В.Д.
20 липня 2023 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючого Фединяка В.Д. (суддя-доповідач)
суддів: Максюти І.О., Василишин Л.В.
серкетаря Працун В.В.
з участю представників: ОСОБА_1 - адвоката Родича І.В.
ОСОБА_2 - адвоката Атаманюка В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Родича Ігора Васильовича на рішення Івано-Франківського міського суду від 24 квітня 2023 року, ухвалене в складі судді Домбровської Г.В. в м. Івано-Франківськ, повний текст складено 04 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Грушицька Віталіна Віталіївна про визнання недійсними договорів,
У червні 2020 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Грушицька Віталіна Віталіївна про визнання недійсними договорів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, 05.07.2017 року між ПАТ «Західінкомбанк» та ОСОБА_2 укладено договір №2017-05-30-000026 про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Західінкомбанк» відступив ОСОБА_2 право вимоги за кредитним договором №2911/07/1 від 29.11.2007 року, укладеним між КБ «Західінкомбанк» та ОСОБА_1 та договір про відступлення права вимоги за договором поруки №1, за яким ПАТ «Західінкомбанк» відступив ОСОБА_2 право вимоги за Договором поруки №1 від 29.11.2007 року, укладеним між КБ «Західінкомбанк» та ОСОБА_3 . Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 29.11.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кочан М.В. за реєстровим №992-Д та внесено запис №21246034 від 05.07.2017 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Грушицької В.В. про державну реєстрацію за ОСОБА_2 іпотеки за договором іпотеки від 29.11.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кочан М.В. за реєстровим №992-Д на двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Вказувала, що при укладенні оскаржуваних договорів про відступлення права порушено вимоги чинного законодавства, оскільки Договір №2017-05-30-000026 від 05.07.2017 року про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Західінкомбанк» відступив ОСОБА_2 право вимоги за кредитним договором №2911/07/1 від 29.11.2007 року, укладеним між КБ «Західінкомбанк» та ОСОБА_1 , є договором факторингу, у якому плата фактору ( ОСОБА_2 ) за цим договором виражалась у формі різниці між реальною ціною вимоги, що передана банком ОСОБА_2 , і сумою, що підлягала сплаті ОСОБА_2 банку. При цьому, фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. На час укладення договору ОСОБА_2 не підтвердив свого права здійснювати факторингові операції, а ПАТ «Західінкомбанк» не перевірив наявність такого права.
Просила визнати недійсними укладених 05.07.2017 року між ПАТ «Західінкомбанк» та ОСОБА_2 :
Договору №2017-05-30-000026 від 05.07.2017 року про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Західінкомбанк» відступив ОСОБА_2 право вимоги за кредитним договором №2911/07/1 від 29.11.2007 року, укладеним між КБ «Західінкомбанк» та ОСОБА_1 ;
Договору про відступлення права вимоги за договором поруки №1, за яким ПАТ «Західінкомбанк» відступив ОСОБА_2 право вимоги за Договором поруки №1 від 29.11.2007 року, укладеним між КБ «Західінкомбанк» та ОСОБА_3 ;
Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 29.11.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кочан М.В. за реєстровим №992-Д;
Скасування запису №21246034 від 05.07.2017 року приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Грушицької В.В. про державну реєстрацію за ОСОБА_2 іпотеки за договором іпотеки від 29.11.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кочан М.В. за реєстровим №992-Д на двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Рішення Івано-Франківського міського суду від 24 квітня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Грушицька Віталіна Віталіївна про визнання недійсними договорів задоволено частково. Визнано недійсним Додаток №1 «Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами» до Договору №2017-05-30-000026 про відступлення права вимоги від 05.07.2017 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «Західінкомбанк», від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк» та ОСОБА_2 , - в частині відступлення ПАТ «Західінкомбанк» на користь ОСОБА_2 права вимоги за порукою ОСОБА_3 згідно договору поруки №1 від 29.11.2007 року, укладеного між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ТОВ КБ «Західінкомбанк». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_1 адвокат Родич Ігор Васильович подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення суду в частині відмови у задоволенні позову з ухваленням нового про задволенні позову в повному розмірі, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, тому постановив незаконне рішення. Зазначає, що договір між ПАТ «Західкомбанк» та ОСОБА_2 2027-05-30-000026 від 05.07.2017 про відступлення права вимоги є договором факторингу за своєю правовою природою. За змістом договору плата ОСОБА_2 як фактору виражалась у формі різниці між реальною ціною вимоги, що передана банком ОСОБА_2 і сумі що підлягала сплаті ОСОБА_2 банком. При цьому фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Таким чином, укладаючи договір за яким до фізичної особи переходять права, які можуть належати виключно фінансовим установам, порушено вимогу щодо законності правочину, що є підставою визнання його недійсним.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Родич Ігор Васильович доводи апеляційної скарги підтримав, просить задовольнити подану ним скаргу.
Представник ПАТ «Західкомбанк» доводи апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду законним та обгрунтованим.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, яку беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що зміст умов Додатку №1 до Договору №2017-05-30-000026 про відступлення права вимоги від 05.07.2017 р. «Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами» свідчить про те, що ПАТ «Західінкомбанк» відступлено ОСОБА_2 право вимоги за порукою ОСОБА_3 . Натомість, рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2013 року у справі № 344/13764/13-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 січня 2014 року, визнано припиненою поруку ОСОБА_3 згідно договору поруки №1 від 29.11.2007 року, укладеного між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ТОВ КБ «Західінкомбанк». Таким чином, з 29 січня 2014 року порука ОСОБА_3 згідно договору поруки №1 від 29.11.2007 року, укладеного між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ТОВ КБ «Західінкомбанк» припинилася. Відтак, станом на 05.07.2017 року у ПАТ «Західінкомбанк» були відсутні правові підстави відступати на користь інших осіб, в тому числі Відповідача, право вимоги за порукою ОСОБА_3 згідно договору поруки №1 від 29.11.2007 року, оскільки така порука вже була припинена на цей час. Отже, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання недійсним Додатку №1 до Договору №2017-05-30-000026 про відступлення права вимоги від 05.07.2017 р. «Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами» в частині відступлення ПАТ «Західінкомбанк» на корсить ОСОБА_2 права вимоги за порукою ОСОБА_3 згідно договору поруки №1 від 29.11.2007 року, укладеного між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ТОВ КБ «Західінкомбанк». В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.
Ухвалене судом першої інстанції рішення не відповідає вимогам процесуального закону та матеріалам справи.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частинами 1,4 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, що 29 листопада 2007 року між ТОВ КБ «Західінкомбанк», правонаступником якого в подальшому було ПАТ «Західінкомбанк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2911/07/1, відповідно до якого банк надав, а позичальник ОСОБА_1 отримав кредит на споживчі цілі у розмірі 196 000 грн. зі сплатою 19% річних з кінцевим терміном погашення кредиту 29.11.2012 року (том 1, а.с.8-10).
З метою забезпечення виконання кредитного зобов'язання, що виникло на підставі кредитного договору №2911/07/1 від 29.11.2007 року, між ТОВ КБ «Західінкомбанк», правонаступником якого в подальшому було ПАТ «Західінкомбанк», як кредитором, ОСОБА_1 , як позичальником, та ОСОБА_3 , як поручителем, 29.11.2007 року укладено договір поруки №1 від 29.11.2007 року (том 1, а.с. 15).
Згідно умов даного договору поруки поручитель ОСОБА_3 взяла на себе зобов'язання відповідати перед ТОВ КБ «Західінкомбанк» за виконання позичальником ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором як солідарний боржник (п.п. 1.1., 1.2.).
Крім того, з метою забезпечення виконання кредитного зобов'язання, що виникло на підставі кредитного договору №2911/07/1 від 29.11.2007 року, між ТОВ КБ «Західінкомбанк», правонаступником якого в подальшому було ПАТ «Західінкомбанк», та ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , як іпотекодавцями, було укладено Договір іпотеки від 29.11.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кочан М.В. за реєстровим №992-Д (том 1, а.с. 12-14), за умовами якого передано в іпотеку квартиру площею 51,1 кв.м. по АДРЕСА_2 .
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2013 року у справі № 344/13764/13-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 січня 2014 року, у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» в особі відділення ПАТ «Західінкомбанк» №27 в м. Івано-Франківськ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання поруки припиненою задоволено позов ОСОБА_3 .
Визнано припиненою поруку ОСОБА_3 згідно договору поруки №1 від 29.11.2007 року, укладеного між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ТОВ КБ «Західінкомбанк».
Вирішено питання судових витрат.
05 липня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Західінкомбанк» (Банк), від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк» та громадянином ОСОБА_2 (Новий кредитор) було укладено Договір №2017-05-30-000026 про відступлення права вимоги з Додатком №1 (том 2, а.с.157-160) (надалі - також «Договір №2017-05-30-000026»), за умовами якого Банк відступив новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набув права вимоги Банку сплати суми боргу за кредитним договором, визначеної відповідно до цього Договору, до позичальника, іпотекодавця, зазначених у додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимогами до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників за кредитним договором, договором іпотеки, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них згідно реєстру у додатку №1 до цього договору.
Сторони домовились, що відступлення Банком Новому кредитору права вимоги за іпотечним договором, що був укладений в забезпечення виконання зобов'язань боржника за Основним договором та був посвідчений нотаріально, відбувається за окремим договором, який укладається між сторонами одночасно із укладенням цього договору та підлягає нотаріальному посвідченню (пункт 1 Договору №2017-05-30-000026).
Згідно Додатку №1 до Договору №2017-05-30-000026 про відступлення права вимоги від 05.07.2017 р. «Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами» (том 2, а.с.160) права вимоги, які відступаються, ґрунтуються на:
1. кредитному договорі №2911/07/1 від 29.11.2007 року з додатковими до нього договорами (угодами), укладеними між Банком та ОСОБА_1 (боржник).
Одночасно з відступленням права вимоги за кредитним договором Банк відступає Новому кредитору права вимоги за договорами, які є забезпеченням виконання зобов'язань Банку за кредитним договором, а саме:
Договір іпотеки від 29.11.32007 року, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кочан М.В. за реєстровим №992-Д, у відповідності до якого іпотекодавці ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором та додатковими до нього договорами передали в іпотеку: двохкімнатну квартиру загальною площею 51,1 кв.м. по АДРЕСА_2 .
До нового кредитора переходять всі права, які забезпечують виконання зобов'язань Боржником за вказаним кредитним договором (неустойка, штраф, пеня, порука, гарантія, застава, іпотека тощо), навіть якщо вони не згадані у тексті договору.
Крім того, 05 липня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Західінкомбанк» (Первісний іпотекодержатель), від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк», та громадянином ОСОБА_2 (Новий іпотекодержатель) було укладено Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Грушицькою В.В. за №5634 (том 2, а.с.161-164) (надалі - також «Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки»), за умовами якого Первісний іпотекордержатель відступає Новому іпотекодержателю права за Договором іпотеки, укладеним між ТОВ КБ «Західінкомбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Західінкомбанк») та іпотекодавцями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і посвідчений 29.11.2007 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кочан М.В. за р. №992-Д, відповідно до якого іпотеко давці передали Первісному іпотеко держателю в іпотеку насупне майно, а саме: двохкімнатну квартиру загальною площею 51,1 кв.м. по АДРЕСА_2 .
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки №91264087 від 05.07.2017 року (том 2, а.с.165) ОСОБА_2 вказано іпотекодержателем за вищевказаним договором іпотеки.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивачка просила захистити її порушене право укладеним 05.07.2017 року між ПАТ «Західінкомбанк» та ОСОБА_2 договорм №2017-05-30-000026 про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Західінкомбанк» відступив ОСОБА_2 право вимоги за кредитним договором №2911/07/1 від 29.11.2007 року, укладеним між КБ «Західінкомбанк» та ОСОБА_1 та договір про відступлення права вимоги за договором поруки №1, за яким ПАТ «Західінкомбанк» відступив ОСОБА_2 право вимоги за Договором поруки №1 від 29.11.2007 року, укладеним між КБ «Західінкомбанк» та ОСОБА_3 .
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Як зазначено у частині першій статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.
Право вибору способу захисту, передбаченого законом, належить особі, яка звернулася за захистом свого права.
За положеннями статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом передбачених цим Кодексом випадках.
Як вбачається зі змісту статей 51, 175 ЦПК України на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов'язується вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому. Винятки становлять справи, вирішення яких є неможливим без участі усіх співвідповідачів у зв'язку із характером спірних правовідносин.
За позовом ОСОБА_3 визнано недійсним Додаток №1 «Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами» до Договору №2017-05-30-000026 про відступлення права вимоги від 05.07.2017 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «Західінкомбанк», від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк» та ОСОБА_2 , - в частині відступлення ПАТ «Західінкомбанк» на користь ОСОБА_2 права вимоги за порукою ОСОБА_3 згідно договору поруки №1 від 29.11.2007 року, укладеного між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ТОВ КБ «Західінкомбанк».
Установлено, що за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 не залучено до розгляду справи як відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк», окільки можливе рішення на користь позивача порушить права, свободи, інтереси та (або) обов'язки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк», який не був залучений до участі у справі внаслідо чого допустив порушення норм процесуального права.
Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 4 частини третьої статті 376 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Отже, лише незалучення особи, яка має відповідати за пред'явленим позовом як відповідач чи співвідповідач, є підставою для скасування апеляційним судом рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову у зв'язку з неналежним складом осіб, які повинні брати участь у розгляді справи.
Призначаючи справу до розгляду та вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції не врахував вимог вищевказаного закону, не роз'яснив позивачу його право на подання заяви про залучення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк» до участі у справі відповідачем. Таким чином, суд першої інстанції, розглядаючи справу, не вирішив питання про склад осіб, які мають брати участь у справі, а суд апеляційної інстанції на стадії апеляційного перегляду справи позбавлений такої процесуальної можливості, тому відповідно пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України оскаржуване рішення необхідно скасувати відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову у зв'язку з неналежним складом осіб, які повинні брати участь у розгляді справи.
Оскільки оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.4 ч.3 ст.376 ЦПК України - порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі, то доводи апеляційної скарги не перевіряються.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно вимог п. п. 1, 3, 4 ч. 1, 2 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з допущенням порушення норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення про відмову ОСОБА_3 у задоволенні позову.
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги представника ОСОБА_1 адвоката Родича Ігора Васильовича на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути з ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Родича Ігора Васильовича задовольнити частково. Рішення Івано-Франківського міського суду від 24 квітня 2023 року скасувати й ухвалити нове рішення.
Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Грушицька Віталіна Віталіївна про визнання недійсними договорів.
Стягнути з ОСОБА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , 1260.00 грн (одну тисячу двісті шістдесят гривень) витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст складено 21 липня 2023 року.
Судді: В.Д.Фединяк Л.В.Василишин
І. О. Максюта